Після піврічної епопеї з проведенням реформи МВС, зокрема у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, нарешті з'явилися перші закони, які покликані законодавчо забезпечити проведення змін. Минулого тижня Президент підписав прийнятий ще 2 липня Закон про національну поліцію, а також найбільш цікавий для автовласників і водіїв Закон щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Обидва закони вже й опублікували.
Зареєстрований ще 6 квітня цього року Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху" в процесі проходження через руки народних депутатів зазнав низькі змін.
Найрезонанснішою нормою цього Закону було пряме скасування презумпції невинуватості при притягненні особині до адміністративної відповідальності. У суспільстві розгорілося жваве обговорення цієї ініціативи уряду. Премо' єр - міністр та Міністр внутрішніх справ стверджували, що презумпції невинуватості в адміністративному праві немає і бути не може. Тож ще перед деремо читанням законопроекту цю норму було відкликано.
Резонансною можна також назвати пропозицію щодо збільшення рядок затримання особини з 3 годин до 24. Але цю норму також було прибрано ще до голосування в першому читанні.
Основним і найбільш обговорюваним нововведенням стало запровадження автоматичної фіксації порушень ПДР. Та якщо бути зовсім об' єктивним, то не таке вже воно й нове. Бувалі водії пам'ятають, як отримували "Листи щастя" ще у 2010 році. Тоді власник залізного коня отримував штраф за своєю адресою, навіть якщо він не перебував за кермом авто у момент фіксації порушення. У грудні 2010 року Конституційний Суд України висловив позицію, що неправильно притягати власників транспортних засобів до відповідальності тільки через ті, що сморід є власники. Потрібно обов'язково застосовувати принцип індивідуалізації відповідальності, тобто відповідальність повинний понести тій водій, який вчинив порушення. Тоді таку практику було визнано неконституційною й автоматичну фіксацію скасували.
Через п'ять років мі знову повертаємося до тихий же граблів. Від сьогодні (10 серпня) в Україні відповідно до норм Кодексу про адміністративні правопорушення запроваджується автоматична фіксація порушень правил дорожнього руху. До відповідальності, як і у 2010 році, притягатимуть власників транспортних засобів, незважаючи на ті, хто перебував за кермом у момент фіксації правопорушення.
Власник звільнятиметься від відповідальності, якщо автомобіль на момент фіксації вчинення правопорушення вибув із володіння власника у зв'язку із неправомірними діями і цей факт належним чином зареєстровано (зокрема, у поліції/міліції). Є ще одна можливість звільнення власника від відповідальності за порушення ПДР, вчинене його автомобілем і зафіксоване в автоматичному режимі: якщо протягом 14 днів з дня отримання власником ухвали про накладення штрафу реальний правопорушник повідомить орган поліції про ті, що це він перебував за кермом автомобіля у момент вчинення правопорушення, і надасть згоду на притягнення його до відповідальності. Тільки в такому разі постанова про накладення штрафу на власника ТЗ скасовується, а на водія, який дозволивши притягнути собі до відповідальності, виноситься нова постанова.
Чистимо нововведенням для водіїв стануть штрафні бали. Так, шкірного року водії отримуватимуть по 150 таких балів. У разі фіксації порушень ПДР спеціальними технічними засобами з функцією автофіксації з власника спочатку зніматимуться ці бали. За кожне правопорушення, яку фіксуватиметься в автоматичному режимі, передбачено 50-бальний штраф. Тобто водію (автовласнику) надається бонус на безкарне вчинення не більше трьох порушень. Як тільки бали вичерпаються, автовласник отримуватиме постанову про накладення реального штрафу за порушення ПДР, зафіксовані в автоматичному режимі.
Штрафними балами можуть скористатися лише автовласники - фізичні особини. Для юридичних осіб надання штрафних балів не передбачено. Варто звернути увагу, що законодавством не передбачено також і можливості оскаржувати списання штрафних балів. Дізнатися ж про закінчення останніх автовласник зможе лише, коли отримає постанову про накладення реального штрафу.
Кодекс України про адміністративні правопорушення доповнено нормою, яка скасовує необхідність відкритого розгляду справи про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі. Тож автовласник не матиме змоги скористатися своїми правами, зокрема надати пояснення, докази, ознайомитися з матеріалами цієї справи, скористатися правовою допомогою худе.
При фіксації порушення ПДР в автоматичному режимі посадова особа МВС встановлюватиме особу, за якою зареєстровано ТЗ, водій якого вчинив правопорушення. Оскільки Закон дозволяє посадовій особі виносити постанову про накладення штрафу за порушення, зафіксоване в автоматичному режимі без участі особини, яка притягається до адміністративної відповідальності, автовласник навіть не знатиме про такий розгляд. Потім така постанова надсилається за юридичною адресою власника ТЗ.
Сплатити штраф за порушення ПДР, зафіксоване в автоматичному режимі, потрібно впродовж 30 днів. Якщо сплатити штраф протягом перших п'яти днів з дня отримання ухвали про його накладення, можна обмежитися половиною суми. Якщо впродовж 30 днів правопорушник штраф не сплатити, до штрафу додасться ще й пеня, яка становитиме подвійний розмір штрафу. Потім буде надано ще 30 днів для сплати штрафу й пені (тобто трикратного розміру штрафу). Якщо ж і за цей годину штраф з пенею не буде сплачено, його буде стягнено примусово за допомогою виконавчих органів.
Щодо розгляду справ про притягнення до відповідальності за порушення ПДР, які зафіксовані патрульним поліцейським / інспектором ДАІ у звичайному режимі (неспеціальними технічними засобами), процедура не змінювалася. Штраф, виписаний поліцейським / інспектором ДАІ, має бути сплачено протягом 15 днів. Для таких штрафів не відводиться 5-денний рядків, який надає право сплатити тільки половину штрафу.
Якщо протягом 15 днів водій не сплатить такий штраф, з нього в порядку примусового стягнення стягуватимуть подвійний розмір штрафу.
Оскаржити всі ухвали можна в тому ж порядку, який і діяв. Для цього потрібно звернутися або до посадової особини управління поліції/ДАІ, або до суду з відповідною заявою протягом 10 днів з дня отримання ухвали про накладення штрафу.
Змінюються розміри штрафів. До сьогодні за порушення правив дорожнього руху діяла система штрафів "від і до". Наприклад, за проїзд на заборонний сигнал світлофора було передбачено штраф від 425 до 510 грн. Тепер же такий штраф становитиме лише 425 грн. Тобто прибирається т. з. "вилка" і встановлюються конкретні розміри штрафів, які становитимуть мінімальні розміри тихий, що діяли раніше.
Винятком є лише штраф за користування спеціальними світловими й звуковими прибудовами без відповідних дозволів. Так, якщо раніше відповідальність за це передбачала штраф у розмірі від 42500 грн. до 51000 грн., то тепер такий штраф становитиме 8,5 тис. грн.
Закон набуває чинності з дня його опублікування, окрім деяких положень, які набувають чинності разом із Законом про національну поліцію, що в основному починає діяти з 6 листопада цього року.
Богдан Глядик, ЮК "БИ.Глядик і партнери"