Після піврічної епопеї з проведенням реформи МВС, зокрема у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, нарешті з'явилися перші закони, які покликані законодавчо забезпечити проведення змін. Минулого тижня Президент підписав прийнятий ще 2 липня Закон про національну поліцію, а також найбільш цікавий для автовласників і водіїв Закон щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Обидва закони вже й опублікували.
Зареєстрований ще 6 квітня цього року Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» в процесі проходження через руки народних депутатів зазнав низки змін.
Найрезонанснішою нормою цього Закону було пряме скасування презумпції невинуватості при притягненні особи до адміністративної відповідальності. У суспільстві розгорілося жваве обговорення цієї ініціативи уряду. Прем'єр-міністр та Міністр внутрішніх справ стверджували, що презумпції невинуватості в адміністративному праві немає і бути не може. Тож ще перед першим читанням законопроекту цю норму було відкликано.
Резонансною можна також назвати пропозицію щодо збільшення строку затримання особи з 3 годин до 24. Але цю норму також було прибрано ще до голосування в першому читанні.
Основним і найбільш обговорюваним нововведенням стало запровадження автоматичної фіксації порушень ПДР. Та якщо бути зовсім об'єктивним, то не таке вже воно й нове. Бувалі водії пам'ятають, як отримували «листи щастя» ще у 2010 році. Тоді власник залізного коня отримував штраф за своєю адресою, навіть якщо він не перебував за кермом авто в момент фіксації порушення. У грудні 2010 року Конституційний Суд України висловив позицію, що неправильно притягати власників транспортних засобів до відповідальності тільки через те, що вони є власники. Потрібно обов'язково застосовувати принцип індивідуалізації відповідальності, тобто відповідальність повинен понести той водій, який вчинив порушення. Тоді таку практику було визнано неконституційною й автоматичну фіксацію скасували.
Через п'ять років ми знову повертаємося до тих же граблів. Від сьогодні (10 серпня) в Україні відповідно до норм Кодексу про адміністративні правопорушення запроваджується автоматична фіксація порушень правил дорожнього руху. До відповідальності, як і у 2010 році, притягатимуть власників транспортних засобів, незважаючи на те, хто перебував за кермом у момент фіксації правопорушення.
Власник звільнятиметься від відповідальності, якщо автомобіль на момент фіксації вчинення правопорушення вибув із володіння власника у зв'язку із неправомірними діями і цей факт належним чином зареєстровано (зокрема, у поліції/міліції). Є ще одна можливість звільнення власника від відповідальності за порушення ПДР, вчинене його автомобілем і зафіксоване в автоматичному режимі: якщо протягом 14 днів з дня отримання власником постанови про накладення штрафу реальний правопорушник повідомить орган поліції про те, що це він перебував за кермом автомобіля в момент вчинення правопорушення, і надасть згоду на притягнення його до відповідальності. Тільки в такому разі постанова про накладення штрафу на власника ТЗ скасовується, а на водія, який дозволив притягнути себе до відповідальності, виноситься нова постанова.
Чистим нововведенням для водіїв стануть штрафні бали. Так, кожного року водії отримуватимуть по 150 таких балів. У разі фіксації порушень ПДР спеціальними технічними засобами з функцією автофіксації з власника спочатку зніматимуться ці бали. За кожне правопорушення, яке фіксуватиметься в автоматичному режимі, передбачено 50-бальний штраф. Тобто водію (автовласнику) надається бонус на безкарне вчинення не більше трьох порушень. Як тільки бали вичерпаються, автовласник отримуватиме постанову про накладення реального штрафу за порушення ПДР, зафіксовані в автоматичному режимі.
Штрафними балами можуть скористатися лише автовласники - фізичні особи. Для юридичних осіб надання штрафних балів не передбачено. Варто звернути увагу, що законодавством не передбачено також і можливості оскаржувати списання штрафних балів. Дізнатися ж про закінчення останніх автовласник зможе лише, коли отримає постанову про накладення реального штрафу.
Кодекс України про адміністративні правопорушення доповнено нормою, яка скасовує необхідність відкритого розгляду справи про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі. Тож автовласник не матиме змоги скористатися своїми правами, зокрема надати пояснення, докази, ознайомитися з матеріалами цієї справи, скористатися правовою допомогою тощо.
При фіксації порушення ПДР в автоматичному режимі посадова особа МВС встановлюватиме особу, за якою зареєстровано ТЗ, водій якого вчинив правопорушення. Оскільки Закон дозволяє посадовій особі виносити постанову про накладення штрафу за порушення, зафіксоване в автоматичному режимі без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, автовласник навіть не знатиме про такий розгляд. Потім така постанова надсилається за юридичною адресою власника ТЗ.
Сплатити штраф за порушення ПДР, зафіксоване в автоматичному режимі, потрібно впродовж 30 днів. Якщо сплатити штраф протягом перших п'яти днів з дня отримання постанови про його накладення, можна обмежитися половиною суми. Якщо впродовж 30 днів правопорушник штраф не оплатить, до штрафу додасться ще й пеня, яка становитиме подвійний розмір штрафу. Потім буде надано ще 30 днів для оплати штрафу й пені (тобто трикратного розміру штрафу). Якщо ж і за цей час штраф з пенею не буде сплачено, його буде стягнено примусово за допомогою виконавчих органів.
Щодо розгляду справ про притягнення до відповідальності за порушення ПДР, які зафіксовані патрульним поліцейським / інспектором ДАІ у звичайному режимі (неспеціальними технічними засобами), процедура не змінювалася. Штраф, виписаний поліцейським / інспектором ДАІ, має бути сплачено протягом 15 днів. Для таких штрафів не відводиться 5-денний строк, який надає право сплатити тільки половину штрафу.
Якщо протягом 15 днів водій не сплатить такий штраф, з нього в порядку примусового стягнення стягуватимуть подвійний розмір штрафу.
Оскаржити всі постанови можна в тому ж порядку, який і діяв. Для цього потрібно звернутися або до посадової особи управління поліції/ДАІ, або до суду з відповідною заявою протягом 10 днів з дня отримання постанови про накладення штрафу.
Змінюються розміри штрафів. До сьогодні за порушення правил дорожнього руху діяла система штрафів «від і до». Наприклад, за проїзд на заборонний сигнал світлофора було передбачено штраф від 425 до 510 грн. Тепер же такий штраф становитиме лише 425 грн. Тобто прибирається т. з. «вилка» і встановлюються конкретні розміри штрафів, які становитимуть мінімальні розміри тих, що діяли раніше.
Винятком є лише штраф за користування спеціальними світловими й звуковими пристроями без відповідних дозволів. Так, якщо раніше відповідальність за це передбачала штраф у розмірі від 42500 грн. до 51000 грн., то тепер такий штраф становитиме 8,5 тис. грн.
Закон набуває чинності з дня його опублікування, окрім деяких положень, які набувають чинності разом із Законом про національну поліцію, що в основному починає діяти з 6 листопада цього року.
Богдан Глядик, ЮК «Б.Глядик и партнеры»
