Підписанню Президентом України 29 травня Закону "Про особливості здійснення угод з державною, гарантованою державою боргом і місцевим боргом" і його набуттю чинності з 18 червня передував шквал критики як українських експертів, так і ззовні. Основною проблемою є те, що у разі введення мораторію Україна буквально оголосить себе нездатній платити по своїх зобов'язаннях і виявиться в стані дефолту.
Введення мораторію планується у разі недосягнення компромісу в переговорах з іноземними кредиторами по реструктуризації заборгованості України. Як і раніше спірними є пропозиції української сторони по збільшенню термінів повернення заборгованостей і зменшенню відсотків по боргових розписках, а також списання більшої частини зовнішнього боргу. В цілому, Міністерство фінансів України сподівається на фактичне списання близько 15 мільярдів доларів США іноземними кредиторами.
Крім того, одним з важливих тим переговорів є продовження співпраці з кредиторами і надання нових кредитів. У свою чергу, іноземна сторона зволікає час перед ухваленням рішення для того, щоб змусити Україну погодитися на найменш хворобливі для кредиторів умови. Пропозиція кредиторів лише відкласти платежі на декілька років також не може влаштувати український уряд.
Як вже вказувалося раніше, у разі, якщо сторонам не вдасться досягти угоди по реструктуризації, Україна, згідно з новим Законом, матиме право вводити мораторій на оплату зовнішніх зобов'язань в односторонньому порядку. Важливо помітити те, що, згідно з вищезгаданим Законом, мораторію підлягають лише борги перед приватними кредиторами і кредитними організаціями. У свою чергу, заборгованості перед найбільш важливими кредиторами України, такими як Міжнародний валютний фонд, Європейський банк реконструкції і розвитку, Всесвітній банк, планується оплачувати без затримок і в повному розмірі.
Велика кількість негативу викликає сам факт введення мораторію на оплату зовнішніх зобов'язань, що формально означатиме технічний дефолт держави. Проте вищезгадана обмовка про вибірковість кредиторів, яким повернення кредитів буде заморожено, не дозволяє повною мірою стверджувати про фактичне оголошення Україною технічного дефолту у разі введення мораторію.
Як неодноразово підкреслювалося українським урядом, введення якого-небудь мораторію відповідно до нового закону ніяк не вплине на двосторонні і багатосторонні боргові зобов'язання України так само, як і не вплине на внутрішні зобов'язання. Проте це досить радикальне рішення, яке може бути використане як додатковий важіль тиску на кредиторів і змусити їх піти на умови, запропоновані урядом України. А подібний крок навряд чи зможе позитивно відобразитися на настроях іноземних позичальників і перспективах подальшої співпраці на вигідних для країни умовах.
Незважаючи на усі негативні сторони можливого рішення українського уряду ввести мораторій, у цього кроку будуть і позитивні наслідки.
Передусім, введення мораторію може послужити фактичним інструментом для своєрідного "шантажу", а також прискорити переговорний процес і досягнення компромісу з іноземними позикодавцями. Кредиторові буде легше піти на поступки і погодитися на пропозиції українського уряду, чим отримати сповіщення про відмову оплати Україною своїх зобов'язань.
Не можна забувати і про можливість продовження кредитування Міжнародним валютним фондом української економіки навіть після введення мораторію на оплату своїх зовнішніх боргів. Мораторій сам по собі ніяк не перешкоджає наданню нових кредитів. Лише кредитний рейтинг, що значно погіршав, згодом може перешкодити наданню фінансової допомоги.
|
Денис Бортник |
Важливо підкреслити і те, що велика частина отримуваних кредитних коштів Україна витрачає на погашення старих заборгованостей. Таким чином, за інформацією, наданою українським урядом, з отриманих 3,1 мільярди доларів США на погашення заборгованостей було використано більш ніж 2,4 мільярда доларів. Введення мораторію дозволить заощадити отримувані кошти і використовувати засоби на фінансування важливих секторів економіки або залучити їх на проведення ефективних реформ.
Уряд України буде зобов'язаний проводити нові реформи і підтримувати проведення старих, використовуючи заощаджений капітал, з метою свого виправдання перед іноземними кредиторами.
Аналізуючи останні вимоги кредиторів, виставлені під час зустрічі з Міністром фінансів, можна зробити висновок, що сторони налагоджені вирішити ситуацію, що склалася, в середині липня. Проте, з метою зниження градуса напруги в суспільстві стосовно можливих прогнозів про дефолт, Міністр Фінансів у своєму інтерв'ю завірила, що комітет кредиторів все ж піде на поступки Україні і такій ситуації вдасться уникнути. Але авторитетне рейтингове агентство Moody's не настільки оптимістично у своїх прогнозах. На їх думку, Україна фактично буде знаходиться в змозі, "еквівалентному до дефолту", навіть у разі часткового списання боргів.
Проте, у разі виплати купонів по частині облігацій і домовленості зі своїми кредиторами, у українського уряду є реальний шанс уникнути гіршого варіанту, при якому навіть мораторій на оплату своїх зовнішніх обов'язків виявиться цілком розумною мірою.
Денис Бортникстарший юрист ТиСиЭм Груп Україна
