З усіх зареєстрованих пропозицій, увагу авторів статті притягнув законопроект "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України відносно правового забезпечення відкритості баз даних і прозорості реєстраційних процедур", реєстраційний № 2696внесений групою депутатів, на чолі з В. Пташник.
Важливо відмітити, що законопроект близький авторам статті з кількох причин: (1) фахівці сфери інтелектуальної власності і бізнес чекають таких змін вже багато років; (2) Україна узяла на себе зобов'язання відкрити реєстри заявок на торгові марки на підставі Угоди про асоціацію з ЄС; (3) у рамках співпраці з проектом easybusiness.in.ua автори статті взяли участь в розробці подібного законопроекту, який був розглянутий профільним комітетом Європейської бізнес асоціації; (4) одним з важливих чинників, який став поштовхом для участі в розробці законопроекту, є невиправдано тривалі терміни, встановлені чиновниками для надання доступу до заявок на торгові марки (у рамках Плану заходів по імплементації Угоди про асоціацію з ЄС), а саме грудень 2016 року.
Історія питання
Зміни, які закладені в основу законопроекту, не нові і багато років були на поверхні, відлік яких можна вести з далекого 2004 року, коли Україна вибрала європейський вектор розвитку економіки, ухваливши Закон України "Про загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського союзу". У виконання вказаного закону Міністерство освіти і науки України розробило проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів з питань інтелектуальної власності", реєстраційний № 0903 від 12.12.2012 р., деякі положення якого відображені в законопроекті № 2696.
"Новинки" законопроекту
1) Відкритий доступ до реєстру заявок на торгові марки
Чому це важливо для бізнесу?
Як відомо, статтею 10 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" передбачено право будь-якої особи подати заперечення проти реєстрації торгових марок. Єдиний механізм, що на даний момент дозволяє виявляти порушення прав у рамках поданих заявок, - платний інформаційний пошук по закритому реєстру заявок на торгові марки. Іншими словами, для виявлення порушення зацікавлена особа повинна неодноразово і систематично проводити такий пошук. Відритий доступ до заявок на торгові марки дозволить суб'єктам господарювання оперативно виявляти потенційні порушення прав, подавати заперечення проти реєстрації, захищаючи свої права на ранній стадії реєстрації заявки. Такий доступ до заявок дозволить уникнути тривалих і дорогих судових розглядів, що, поза сумнівом, сприятливо як для держави, так і для бізнесу.
2) Введення електронного документообігу між патентним відомством і заявником
Довгожданий крок, який спростить діловодство заявника з відомством.
3) Позасудова равность заявника і третьої особи, права якої порушені
Зараз в Апеляційну палату Державної служби інтелектуальної власності може звернутися тільки заявник. Законопроект же пропонує зрівняти заявника з третіми особами, права яких можуть бути порушені при подачі заявки на торгову марку, що забезпечить змагальність сторін при розгляді суперечки в Апеляційній палаті.
4) Розширення способів захисту прав власника торгової марки
Найбільша кількість суперечок у сфері інтелектуальної власності розглядається в судах відносно порушення авторських прав і торгових марок. При цьому законодавство передбачає широкий спектр способів захисту авторських прав, тоді як відносно торгових марок - обмежується усього лише декількома, до того ж не завжди застосовними на практиці. Приміром, одним із способів захисту авторських прав є можливість правовласника отримати компенсацію від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат, замість доведення розміру збитків або доходу, отриманого порушником. Справедливо ввести аналогічне положення повинно відносно торгових марок, це дозволить правовласникам ефективно і адекватно відстоювати свої права.
5) Збільшення терміну для припинення дії свідоцтва на торгову марку унаслідок невикористання з 3 до 5 років
Ця норма приводить українське законодавство у відповідність з вимогами ст. 197 Угод про асоціацію з ЄС.
Крапля дьогтю
Законопроект містить в собі спірну концептуальну зміну - встановлює національний режим вичерпання прав.
Для України це відгукнеться тим, що ввезення на територію України імпортного товару буде можливе тільки з відома правовласника на використання торгової марки. Таким чином, створюються передумови для підвищення цін на товари, що імпортуються. Такі кардинальні зміни однозначно вимагають додаткових економічних досліджень і узгоджень з експертами, і не лише з фахівцями в інтелектуальній власності.
Чим серце заспокоїться?
Автори статті, окрім "новинок", передбачених законопроектом, пропонують доповнити відносні підстави для відмови в реєстрації торгових марок. Давно назріла необхідність розширити охорону добре відомого знаку з метою блокування реєстрації схожих знаків для неоднорідних товарів/послуг третіми особам, а також ввести можливість відмови в правовій охороні знаку, якщо заявник діяв недобросовісний.
Крім того, вимагає спрощення реєстрація торгової марки з назвою держави "Україна". Вона повинна робитися без оплати істотного збору і без проходження непрозорої процедури отримання додаткового дозволу. Закон про торгові марки передбачає загальні підстави для відмови: описовість або введення в оману, в достатній мірі що захищають від неправомірної реєстрації. Проте, якщо назва держави є одним з елементів знаку, який вказує на географічну приналежність заявника або вироблюваного товару/послуги, то такий знак повинен реєструватися без додаткових перешкод, у тому числі з метою популяризації країни і національного виробника.
Як бачимо, перелічені вище "новинки" зачіпають низку наболілих запитань, дозвіл яких давно чекають як представники бізнесу, так і державні органи. Сподіваємося, описані зміни найближчим часом придбають статус закону, що якісно поліпшить захист прав інтелектуальної власності в Україні.
Олена ВардамацкаяГлава IP/IT практики юридичної фірми "Вольф Тайс" (Україна)
Ганна Кравчукпартнер Патентно-юридичного агентства "Синергія", адвокат, патентний повірений України
