Останнім помітним інформаційним приводом стало прийняття Верховною Радою України Закону України від 12.08.2014 № 1636 - VII "Про створення вільної економічної зони "Крим" і про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України" (далі - Закон про СЭЗ "Крим"). Після того, як положення цього неоднозначного законодавчого акту, повного компромісів і недомовок, були усебічно коментовані і оцінені експертами, а також абияк роз'яснені державними органами, пожвавлення навколо проблеми остаточно стихло.
Тим часом, життя на півострові йде своєю чергою. Бізнес, що виявився на перетині двох правових систем, виявився мобильнее держави і самостійно відшукав шляхи рішення своїх проблем і завдань, пов'язаних з півостровом. Про це красномовно свідчать об'єми товарів, що проходять через адміністративний кордон СЭЗ "Крим", головним чином з боку України.
Давайте ж спробуємо розібратися, що на сьогодні є Кримом і стосунками з ним з юридичної точки зору.
Правовий статус Криму
На сьогодні статус Криму в правовому полі України визначають наступні нормативні акти:
· Закон України від 15.04.2014 № 1207 - VII "Про забезпечення прав і свобод громадян і правовий режим на тимчасово окупованій території України" (далі - "Закон про окуповану територію");
· Закон України від 12.08.2014 № 1636 - VII "Про створення вільної економічної зони "Крим" і про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України".
Основні постулати, на яких побудовані згадані законодавчі акти (зроблений акцент на ті положення, які мають значення для бізнесу, а не для населення), наступні.
Закон про окуповану територію:
· територія Автономної Республіки Крим і міста Севастополя, морські води, на які поширюється юрисдикція України відповідно до норм міжнародного права, а також повітряний простір признаються тимчасово окупованою територією України;
· вводиться спеціальний режим в'їзду/виїзду між тимчасово окупованою територією і іншою територією України;
· діяльність будь-хто органів, посадових і службових осіб, які створені, обрані або призначені не відповідно до Конституції і законів України, вважається незаконноюа їх акти (рішення, документи) являються недійсними і не створюють правових наслідків;
· територіальна осудність судових справякі осудні кримським судам, змінена - такі справи розглядатимуться судами м. Києва і Київської області, також змінюється перебування під слідством карних правопорушень;
· придбання і припинення права власності на нерухоме майнояке знаходиться на тимчасово окупованій території, здійснюється відповідно до законодавства України за межами тимчасово окупованій території. На тимчасово окупованій території будь-яка угода по нерухомості вважається недійсною з моменту здійснення і не створює юридичних наслідків, окрім тих, які пов'язані з її недійсністю.
Закон про СЭЗ "Крим":
· у межах АР Крим і міста Севастополя строком на 10 років вводиться СЭЗ "Крим"адміністративна межа якої співпадає з сухопутним кордоном між АР Крим і Херсонською областю.
· на території СЭЗ "Крим" не справляються загальнодержавні податки і збори, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування;
· фізичні і юридичні особи, що мають податкову адресу на території СЭЗ "Крим", прирівнюються в цілях оподаткування до нерезидентів;
· постачання товарів з території СЭЗ "Крим" на іншу територію України з метою їх вільного звернення здійснюється у митному режимі імпортуа постачання товарів, що мають митний статус українських товарів, з іншої території України на територію СЭЗ "Крим" прирівнюється до митного режиму експорту;
· товари, які відповідають законодавчим критеріям повністю зроблених, досить перероблених або ввезених на митну територію України і випущені для вільного звернення на тимчасово окупованій території України, вважаються товарами походженням з України за умови представлення сертифікату про походження товару з України, який видається торгово-промисловими палатами на іншій території України;
· на території СЭЗ "Крим" може застосовуватися мультивалютний режим, по якому в оплату вартості товарів (робіт, послуг), які продаються (надаються) у рамках СЭЗ "Крим", приймається як гривна, так і валюти іноземних держав, включені Національним банком України в 1-2 груп Класифікатора іноземних валют і банківських металів. Будь-які безготівкові платежі (переклади) з території СЭЗ "Крим" на іншу територію України або з іншої території України на територію СЭЗ "Крим" здійснюються виключно у гривні або у вільно конвертованій валюті.
Суб'єкти, працюючі в Криму і з Кримом
Серед суб'єктів господарської діяльності, які беруть участь в правовідносинах, існуючих на території півострова, слід виділити наступні основні категорії:
1) Суб'єкти права України, зареєстровані зовні території Криму (далі - українські компанії).
2) Суб'єкти права України, які перереєструвалися з території Криму на материк (далі - українські компанії, що евакуювалися). Це кримські компанії, які евакуювалися з Криму фізично або, принаймні, поміняли свою юридичну "прописку" в українському державному реєстрі. За винятком того, що ці суб'єкти можуть скористатися деякими пільгами згідно із законодавством України, фактично вони прирівняні до усіх інших суб'єктів, зареєстрованих в Україні. Необхідно відмітити, що реалізація українською компанією свого права власності, що евакуювалася, на виробничі потужності і інше майно, що залишилося в Криму, може бути значно ускладнена (хоч це і не входить в пряме протиріччя із законодавством РФ). Отже, в цілях мінімізації ризиків, представники бізнесу, бажаючі зберегти своє кримське майно, частенько сполучають юридичну евакуацію з Криму у рамках законодавства України із створенням нової компанії в Криму за законодавством РФ, яка виступатиме власником майна у рамках російського правового поля.
3) суб'єкти права України, зареєстровані на території Криму (далі - кримські українські компанії). Це так звані "суб'єкти СЭЗ". Цей статус був автоматично отриманий усіма кримськими компаніями, що не перенесли свою юридичну адресу на материкову частину України. Між тим, цей статус існує лише в правовому полі України і не дозволяє реально здійснювати діяльність в Криму, контрольованому владою РФ. Ці компанії не можуть фігурувати в якості сторони зовнішньоекономічного контракту в документах, які подаються російській митниці для здійснення митних формальностей. Тому кримські українські компанії частенько використовуються як інструмент підтримки юридичного зв'язку з Україною паралельно з реєстрацією кримської російської компанії, яка зможе діяти у рамках законодавства РФ.
4) суб'єкти права РФ, зареєстровані на території Криму (далі - кримські російські компанії);
Це найбільш поширена на сьогодні форма існування бізнесу на території Криму, яка дозволяє зберігати контроль над своїм майном і вести бізнес в Криму з дотриманням законодавства РФ. Між тим, ця категорія компаній не визнається правом України, тому вони не можуть виступати стороною зовнішньоекономічного контракту в документах, які подаються українській митниці для здійснення митних формальностей.
5) суб'єкти права РФ, зареєстровані зовні території Криму (далі - російські компанії). Це звичайні російські компанії. Вони можуть вільно вести правовідносини з кримськими російськими компаніями, що розглядатиметься правом РФ як внутрішньоросійські стосунки. З кримськими українськими компаніями вони вести стосунки не можуть, оскільки це суперечитиме російському законодавству, що визнає Крим суб'єктом РФ. Теоретично вони можуть проводити операції з українськими компаніями, зареєстрованими на материку, за загальними правилами, встановленими для зовнішньоекономічних стосунків. Проте вони не можуть отримувати у свою адресу товари від вищезгаданих суб'єктів в Криму з тієї ж причини, по якій це не можуть робити кримські російські компанії, - українська митниця не затаможит такі товари, керуючись тим, що одержувачем товару в українській СЭЗ "Крим" не може бути ніяка російська компанія.
Як ми бачимо, суб'єктний склад правовідносин, що склалися в Криму, є дуже заплутаним. Досить часто представникам бізнесу, що виявилися заручниками територіальної суперечки, доводитися виступати одночасно в декількох іпостасях для того, щоб дотримати свої інтереси в двох юрисдикціях.
Торгівля з Кримом
Незважаючи на ряд заяв з боку політиків, з формально-юридичної точки зору Україна ніколи не вводила режиму торгової блокади Криму. На відміну від цілого ряду іноземних держав, які ввели торгові санкції відносно окупованою Росією території, України таких не вводила.
Більше того, Закон про СЭЗ "Крим" став якраз тим компромісним інструментом, який, формально не відміняючи непримиренного відношення України до анексії Криму, фактично дозволив усім зацікавленим особам продовжувати торгівлю з півостровом, і навіть на досить вигідних умовах.
Так, переважна більшість товарів можуть ввозитися в межі СЭЗ "Крим" без експортних мит з боку України. Про це красномовно свідчать дані митних органів України, згідно з якими об'єм зібраних мит на цьому напрямі по більшості товарних позицій прагне до нуля.
У свою чергу, прирівнювання таких операцій до експортних дозволяє українським компаніям застосовувати нульову ставку ПДВ і ставити ПДВ, що "входить", собі в податковий кредит, а в перспективі претендувати на його бюджетне відшкодування.
Відсутній і ряд незручностей, характерних для зовнішньоекономічних стосунків, наприклад - не застосовується так зване "правило 180 (90) днів" при розрахунках з суб'єктами СЭЗ "Крим".
Звичайно, було б сильним перебільшенням говорити про можливість ведення комфортної і безперешкодної торгівлі між Україною і Кримом, хоч би зважаючи на обмеженість каналів для такої торгівлі.
Так, кримські порти офіційно закриті Україною (заборона масово ігнорується лише суднами під російським прапором). Аеропорти "Сімферополь" і "Бельбек" також недоступні (за винятком російських авіаліній, що ігнорують приписи ICAO). Залізничне сполучення з півостровом повністю припинене на підставі внутрішнього розпорядження ГП "Укрзализныця".
Єдиним легальним каналом переміщення товарів залишилися нечисленні автомобільні пункти пропуску через сухопутний кордон, на яких обидві сторони здійснюють свої заходи контролю і митні формальності.
Митні процедури ускладнені тим, що координація між українською і російською митницею відсутняа взаємовиключні підходи двох держав до визначення правового статусу Криму частенько обумовлюють необхідність підготовки двох альтернативних пакетів документів для імпортного і експортного очищення вантажів, а такі дії балансують на межі дотримання законодавства обох країн.
Проте, незважаючи на існуючі перешкоди, товарообіг між півостровом і материковою частиною країни залишається досить жвавим. Кримський ринок, ізольований для багатьох іноземних товарів і дефіцит багатьох видів продукції, що випробовує, є ласим шматком для українських підприємців, заради якого вони готові миритися з множиною незручностей.
Так, за даними ГФС України об'єм експорту в Крим склав 430,5 млн. $ за 2014 рік (з моменту набуття чинності Закону про СЭЗ "Крим") і 235,7 млн. $ за I квартал 2015 року. У товарній структурі експорту в Крим домінують товари продовольчої групи : цукор, кондитерські вироби, м'ясо і субпродукти, молочні продукти, яйця, алкогольні і безалкогольні напої, лікарські засоби. Для розуміння порядку цифр варто відмітити, що об'єм експорту товарів на півострів за сім місяців порівнянний з річним об'ємом експорту в такі країни, як, наприклад, Румунія, Болгарія або Великобританія за даними Держкомстату. Адже ці дані не враховують об'єми контрабанди, яка, за деякими даними, є на цьому напрямі масовим явищем.
Таким чином, всупереч невизначеному правовому статусу Криму, на даний момент економічні зв'язки півострова з Україною продовжують існувати, товаропоток з боку України залишається істотним, ніяких санкцій і торгових обмежень не введено.
Володимир Забудскийстарший юрист ЮФ "Альянс Ратушняк і Партнери"
