Що таке по суті "рейдерство"? Коли більшість наших співвітчизників чують цю фразу, та уява мимоволі малює образи бритоголових хлопців з 90-х. Притому обов'язково "з гарматами і в шкірянках". І якщо не повезе, то у кінці цього уявного трилера когось закочують у бетон.
Але суспільство розвивається, ми все більше дізнаємося про економіки розвинених країн. І виявляється, що рейдерство буває різних видів, дуже часто цілком законно і, на думку експертів, навіть необхідно. Хоча навряд чи легальні механізми злиття-поглинання, властиві корпоративним стосункам зарубіжних компаній-гігантів, схожі на наше розуміння рейдерства.
Проте незважаючи на це воно існує. І враховуючи національні особливості, фахівці розглядають поняття "рейдерства" в розрізі конкретної країни. Приміром Вікіпедія, ресурс, що знає відповіді на усі питання, дає наступне визначення:
"Рейдерство (у Україні) - вилучення майна на нібито законних підставах, в основі виникнення яких лежать пропуски в законі або системні недоліки функціонування державних інституцій (судовою і правоохоронною систем, системи реєстрації юридичних осіб і тому подібне) ".
У сучасній же світовій практиці розмежовують так званих "чорних" і "білих" рейдерів. Перші користуються відверто кримінальними методами: фізичний тиск на власників підприємства, захоплення будівлі, підробка документів, фіктивне банкрутство з "купівлею" у бізнес-партнерів/банків кредитної заборгованості підприємства, реєстрація компаній на підставних осіб, підкуп силових структур і держорганів, використання підробних/"замовлених" судових рішень і тому подібне. На жаль, наслідки їх діяльності як для працівників, так і для самого підприємства частенько не веселкові.
Що стосується "білих" рейдерів, то їх методи роботи гуманніші. Вони займаються корпоративним шантажем у рамках чинного законодавства, приміром отримання контрольного пакету акцій підприємства, як наслідок - зміна керівництва, злиття/поглинання впливовішою корпорацією. Надалі такі дії спричиняють за собою позитивні перетворення для конкретно узятого підприємства. Приміром, від керівництва усувається неефективний менеджмент, підвищується результативність бізнес-процесів, робиться упор на ротацію кадрів при пріоритеті більше кваліфікованих фахівців і тому подібне
Якщо оцінювати зовнішньоекономічні процеси в Україні, по факту можна виділити два етапи. Перший - з початку 90-х і до початку 2000-х - масове "чорне" рейдерство, що робило упор на силові методи впливу. З початком нового тисячоліття почалося "вибілювання" цих процесів, оскільки одних силових методів стало недостатньо. Для утримання контролю над підприємством сталі потрібні офіційні документи, у тому числі "законні" судові рішення.
Подальші корективи вніс технічний прогрес: стрімкий розвиток Інтернет-ресурсів, доступність фото-, відео-, аудіоапаратура, збільшення впливу ЗМІ на суспільство - внесли свої корективи в методи, використовувані рейдерами при захопленні підприємств. Віднині будь-яке захоплення потребувало не лише юридичного обгрунтування і фізичної підтримки, але і в грамотній піар-компанії. Саме в цей час поняття "рейдерство" стали замінювати "корпоративні конфлікти" і "протиправні захоплення підприємств".
Проте держава почала боротися з цим явищем і узяло курс на усунення пропусків в законодавстві, часто використовуваних рейдерами. Адже зараз для економіки країни життєво важливим є залучення інвесторів. А останні в Україну особливо не поспішають і їх можна зрозуміти: якщо при інвестуванні в компанії США і ЄС вирішальним чинником стає економічна доцільність, то при розгляді українських проектів інвестори задаються питанням чи не "відіжмуть" у них бізнес. У результаті сказати, що економіка країни перейшла на новий етап повністю, ще не можна. Оскільки кожного разу з погіршенням економічної ситуації і загостренням кризи, "чорне" рейдерство відроджується. І розбиратися з тим, інвестор Ви або простій український роботяга ніхто не збирається.
Візьмемо практичну сторону питання рейдерства, а точніше боротьби з ним. Будь-який бізнесмен, будь він чесним або не особливо, намагається себе захистити. І ідеальним варіантом є легальні методи захисту, а це: міліція, юристи, охоронні агентства. Оскільки корупція у нас в країні поки що процвітає і держоргани особливою довірою у громадян не користуються, то до силових структур підприємці вважають за краще звертатися в останню мить. А ось зчеплення "адвокаты-охрана" цілком дієве в питаннях захисту від рейдерів. Хоча досить часто складно розібратися в тому, хто ж є законним хазяїном бізнесу, а хто - злісним загарбником. Розглянемо для прикладу дві ситуації.
Сторона А звертається до юристів по допомогу у боротьбі з недобросовісним клієнтом, стороною Б. Ситуація наступна: деякий час назад сторона б, власник комплексу будов в центрі міста, узяла кредит у сторони А, банка, під заставу усієї нерухомості, що належить їй. Угода була укладена, кредит виданий, гроші успішно витрачені. У результаті сторона б не повернула взяті кошти, отже до сторони А за договором перейшло право розпоряджатися закладеною власністю. Користуючись випадком банк швидко переоформив на себе нерухомість і зажадав сторону б звільнити приміщення. Проте остання навідріз відмовилася це зробити, підкріпивши конфлікт фразою: "і ви нас звідси не виженете".
По факту вимальовується наступна ситуація: сторона А є законним власником нерухомості, проте розпоряджатися їй не може. Сторона б незаконно перебуває на території об'єкту, проте покидати його не збирається. При цьому сторона б здає площі орендарям і отримує по ув'язнених з ними раніше договорам ренту. Сторона б стверджує як орендарям, так і представникам закону, що сторона А - рейдери. Як бути?
Юристи, озброївшись необхідною документацією (на право власності, кредитним договором), у супроводі представників банку і охоронної структури, найнятої контролювати безпеку об'єкту, заходять на територію і просять усіх присутніх покинути будівлю. Можливість подальшого повернення можлива лише за наявності законних підстав, у тому числі переукладенні договору оренди з новим орендодавцем. Що виходить? З боку орендарів і колишнього власника будов цей акт є рейдерським захопленням, проте по факту усі дії сторони А цілком законні, адже вона відстоювала своє право розпоряджатися своєю власністю.
Друга ситуація. Власник здає офіс в оренду, орендар не платить гроші. Відповідно до норм договору власник його розриває і просить недобросовісного контрагента звільнити приміщення. Проте орендар навідріз відмовляється виконати цю вимогу, підкріпивши відмову вже знайомою фразою: "і ви нас звідси не виженете". Дії орендодавця схожі з першою ситуацією: юристи, документи, охорона, "усім на вихід". Звичайно, працівники фірми орендаря стверджуватимуть, що це рейдерське захоплення. Але чи так це?
|
Віталій Мацелюх |
Як бачимо грунтуючись на правових методах (офіційна документація, підкріплена нормами закону) юристи цілком законно і мирно "разруливают" конфлікти між контрагентами договорів. Фізична сила тут не застосовується, а залучення охоронної структури лише використовується в якості додаткового аргументу захисту своєї правоти (щоб юристові по шапці не дали). Отже ні про яке рейдерство тут і мови немає. Хоча протилежні сторони конфліктів ні в якому разі так не думають.
По суті, питання існування в Україні рейдерства дуже неоднозначне. Звичайно ж "чорне" рейдерство в чистому вигляді ще не викорене, але часто розібратися чи являється ситуація рейдерським захопленням або розбираннями між учасниками цивільно-правових стосунків складно.
У більшості своїй такі рейдерські атаки стають можливими внаслідок недосконалого менеджменту, побудови різного роду корупційних схем, порушення доступу до конфіденційної інформації і економічної незахищеності компаній. Багато аналітиків вважають, що до групи найбільшого ризику відносяться підприємства "другого ешелону". Такі компанії на ринку значно недооцінені, при цьому їх більше, ніж підприємств-гігантів, і нерідко вони мають високоліквідні активи. Особливо цікавими для рейдерів є ті підприємства, де "слабкий" власник, що не має надійного тилу у вигляді кваліфікованої юридичної підтримки.
Практика показує, що найбільш ефективним методом захисту від рейдерів є заздалегідь побудована система професійного відбиття можливого нападу. Стратегічна мета превентивного захисту - максимальне підвищення вартості захоплення підприємства для того, щоб зробити атаку рейдерів нерентабельною і, відповідно, недоцільною. Потрібний якісний аудит підприємства, здійснюваний кваліфікованими адвокатами, які зможуть проаналізувати "здоров'я" підприємства і створити систему юридичної безпеки бізнесу. Адже завжди дешевше і ефективніше застерегтися, ніж бити тривогу вже в процесі рейдерської атаки.
Таким чином, упевненість у безпеці власного бізнесу у наш час має бути пріоритетом для підприємця. І головне вчасно усвідомити необхідність юридичної підтримки і невідворотність звернення до адвокатам-"антирейдерам". Оскільки іноді дії пост-фактум можуть мати вже нульовий результат.
Віталій Мацелюх, адвокат, керівний партнер компанії "Світ юридичних послуг"
