Народним депутатом України Кісельовим А. М. зареєстровано законопроект "Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо введення процедури медіації)". Така новина не була зовсім несподіваною. Адже про доцільність застосування медіації у сфері оподаткування мова йде вже більш як два роки. Колі я вивчала питання доцільності таких інновацій, а саме: чи дає медіація додаткову цінність для двох сторін: і для держави, і для платника податків, - прийшла до висновку, що ефективне запровадження медіації є цілком ймовірним. Це допомогло б державі потроху відновлювати довіру платника податку до державних податкових органів, податковим органам вибудовувати партнерські відносини з платниками податків, швидко отримувати справедливі суми оподаткування до бюджету, а платникам податкам мати швидкий ефективний процес пошуку справедливого рішення на принципах паритетності сторін.
Але! Зазвичай мі закликаємо медіаторів : "Не нашкодь"! Довіра до процесу відбудовується довго, а руйнується воднораз.
Щоб медіація дійсно допомагала, треба дотримуватися принципів медіації, а саме:
1) нейтральність посередника. У законопроекті мі цього не бачимо, тому що медіаторами пропонується обирати уповноважених осіб контролюючого органу (звучить як "представників"). Зокрема вказано, що "Процедура медіації - переговорний процес між платником податків та контролюючим органом, що проводитися при сприянні уповноваженої особини контролюючого органу (медіатора)з метою врегулювання спору шляхом досягнення попади про податкові зобов'язання". Щоправда, далі невпевнено пропонується і можливість запрошення незалежних медіаторів, але в тому вигляді, як це сформульовано заразом, воно протирічить дефініції "медіації" відповідно до ст. 14.1.180-1 проекту;
2) незалежність посередника. Не зрозуміло, яким чином гарантується незалежність "уповноваженої особини контролюючого органу (медіатора) "?
3) добровільність процесу. Не впевнена, що це право може бути гарантовано передставникам державної служби, які не вмотивовані вести переговори, або навпаки, вважають, що переговори можна вести далі, але змушені їх за вказівкою припиняти;
4) догода про податкові зобов'язання трактується як - "… задоволення частини скарги платника податків під зобов'язання останнього погодитися з рештою грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом". Тобто фактично в законі прописується можливий варіант рішення, що неприпустимо з точки зору процесу пошуку рішення. А якщо просто з'ясуються особисті обставини, які впливали на ті, що рішення про застосування санкцій було прийнято емоційно? Можливо, взагалі треба буде скасовувати попередні рішення, але закон не дозволити цього робити?
І взагалі, здається, що встановлений законом процес спрямований на пошук компромісу як наслідку торгів. Але податкові правовідносини - це не сцена для торгу. Принаймні це заразом виглядає для міні таким чином, хоча ідея, можливо, була інша. Взагалі, в ідеалі медіація - це процес пошуку справедливого для всіх рішення.
5) Стовпом медіації є справедливий процес. На шкода, у законі він ніяк не прописань, тільки вказано, що "процедури медіації … впроваджуються в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, митної політики…" Як-то кажуть : "Такий підхід має право на життя"!, але чи буде це сприяти побудові довіри до процесу?
Загалом поява такого законопроекту річ дуже позитивна, адже а) держава "Повертається обличчям" до медіації та платника податку; б) у медіатора виникає право на захист своїх інтересів; в) компроміс усе одно кращий, ніж "переговори з нульовим результатом".
Єдине, що я б називала речі своїми іменами. У проекті, скоріш за усе, йдеться про побудову нового формату апеляційної процедури (із залученням експерта, який має своє думання і може рекомендувати рішення). У світі існують різні моделі застосування медіації в податковій сфері. Україні, державним фіскальним органам, обираючи свій шлях до переговорів з платником податку, важливо пам'ятати: "Не нашкодь"!
Галина Єрьоменко
к. ю. н., Керівник Українського Центру Медіації (kmbs)
президент Національної Асоціації медіаторів України
Думання експертів :
"Новий" шлях до порозуміння?
Ганна Горіна,
керівник групи компаній "СІНТЕЗ" медіатор, податковий консультант
|
Ганна Горіна |
Запропоновані зміни до Податкового кодексу свідчать про спробу знайти шляхи конструктивного порозуміння в системі "контролюючий орган - платник податків" та запровадити нову можливість у взаємодії - процедуру медіації.
Але, як це іноді буває, гарні наміри ще не є запорукою ефективного результату. Отже, попри деякі позитивні з точки зору можливостей для медіатора та сторін моменти, запропоновані у цьому проекті, слід звернути увагу на норми, які можуть мати негативні наслідки як для сторін процесу, так і для подальшого розвитку запропонованих нововведень взагалі.
1. Відповідно до ст. 14.1.180-2 проекту запропоновано вважати результатом медіації між платником податків та контролюючим органом задоволення частини скарги платника податків під зобов'язання останнього погодитися з рештою грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом. Ця норма може звужувати коло можливих варіантів та унеможливлювати повне задоволення скарги платника податків (у разі, наприклад, коли положення закону, за яким накладається стягнення, має подвійне трактування та є можливість прийняти рішення на користь платника податків у повному обсязі худо).
2. Сумнівним може виявитись також пропозиція, що викладена в п. 8, а саме: "Пропозиції контролюючого органу щодо можливого застосування догоди про податкові зобов'язання не є свідченням протиправності чи безпідставності нарахувань грошових зобов'язань, проведених контролюючим органом". А якщо дійсно має місце порушення з боку контролюючого органу під година донарахувань, і це стає зрозумілим саме під година медіації?
3. Слід звернути особливу увагу на порушення права доступу до правосуддя, викладене у п. 13 проекту. У цьому пункті зафіксовано пряму заборону на оскарження в судновому чи адміністративному порядку суми копійчаного зобов'язання, визначеної в рішенні про досягнення попади про податкові зобов'язання, а також рішення про його досягнення.
4. Як зазначено в п. 10 проекту, "підставою для прийняття рішення про досягнення попади про податкові зобов'язання є наявність у контролюючого органу таких фактів та доказів по суті скарги платника податків, які дають підстави вважати, що застосування попади про податкові зобов'язання призведе до більш швидкого та/або більш повного погашення копійчаного зобов'язання, порівняно з результатами, які можуть бути отримані внаслідок передання такого спору на вирішення суду", що заперечує можливість того, що під година донарахувань могла статись помилка наприклад чи контролюючим органом була неправильно застосована норма закону. Під година медіації сторони шукають не лише оптимальне для них рішення, але й справедливе також. Тому ця норма також потребує перегляданню перед її введенням.
Медіація не повинна повторити апеляцію
Андрій Єлісєєв,
к. е. н., DipFA, сертифікований аудитор, медіатор
|
Андрій Єлісєєв |
Запровадження процедури медіації, безумовно, позитивний крок до взаємодії та взаєморозуміння платників податків та контролюючих органів. Враховуючи наявність на сьогодні досить значної кількості судових спорів платників податків з контролюючими органами, укладення догод про податкові зобов'язання, як позасудового врегулювання спору, надасть можливість зменшити як кількість таких спорів, так і витрати держави та самих платників податків.
Однак у проекті закону процедура медіації не є чітко прописаною. Як і в процедурі адміністративного оскарження, рішення контролюючого органу є вирішальним. При цьому жодного обгрунтування свого рішення контролюючий орган не надає. Наприклад, відмова в укладенні попади про податкові зобов'язання на запропонованих платником умовах не пояснюватиметься не та обгрунтовуватиметься.
Хто такий медіатор? Це уповноважена особа контролюючого органу. Жодних особливостей чи порядку призначення такої особини не визначено. З великою ймовірністю можна прогнозувати, що така особа більшою мірою буде відстоювати не справедливий підхід до розгляду суперечці, а позицію контролюючого органу. У іншому випадку контролюючий орган навряд чи уповноважить медіатора брати доля у переговорному процесі.
Щоправда, у проекті зазначається: виконання функцій медіатора може здійснюватися не тільки уповноваженою особою контролюючого органу, але і особою непокладу, яка відповідає встановленим вимогам. Які це вимоги? Хто їх встановлює? Кого уповноважать встановити вимоги? Зрозуміло, якщо закон таких вимог чи правив не прописує, - це свідчить, що не такого буде. А означати, незалежні медіатори податковими медіаторами статі не зможуть. Відповідно медіаторами стануть виключно уповноважені особини контролюючого органу. І скоріш за усе, це і будуть ті ж самі працівники ДПІ.
Звернемо увагу на існуючу процедуру адміністративного оскарження податкових повідомлень - рішень. У фіскальних органах існують цілі підрозділи, які розглядають скарги платників податків. Це ті ж самі уповноважені передставники. Добитися справедливого рішення щодо скасування донарахованих податкових зобов'язань на сьогодні вкрай доладно. Як свідчить практика, навіть наявність судових рішень найвищих інстанцій у справах аналогічних до тихий, що розглядаються при адміністративному оскарженні, не є підставою для задоволення скарг платників податків.
Податковий кодекс України передбачає право платника податку брати доля у розгляді скарги, надавати докази, пояснення та обгрунтування. Як свідчить практика, процедура розгляду скарги та доля передставника платника податків є формальною. У кращому випадку вам зачитають акт перевірки, запропонують надати документи, якщо сморід не булі додані до скарги. Однак враховуючи, що підтверджуючі документи додаються до скарги, ваша доля у розгляді скарги закінчується прослуховуванням зачитаного акту перевірки.
Виникає закономірне запитання: чому не працює ефективно система адміністративного оскарження? Чому особа, що розглядає скаргу, не чує платника податку?
Звідси напрошується відповідь: тому що скаргу розглядає тій самий орган, який і прийняв податкове повідомлення - рішення, тільки вищестоящий. Особа, що розглядає скаргу, не хоче чути платника податку. Скасування податкового повідомлення - рішення у податкових органах розглядається як щось надто особливе, що передбачає або ж підозру особини, яка скасувала таке рішення, або ж відповідальність того, хто провівши перевірку. Не рідко відповідь на скаргу на податкове повідомлення - рішення готується за участю керівника підрозділу та власне працівника, який провівши перевірку.
Таким чином, проблема між контролюючими органами та платниками податків навряд чи може бути вирішена через медіатора - уповноваженого передставника контролюючого органу. Такий передставник перш за усе повинний бути особою непокладу, не підпорядкованою тому ж контролюючому органу чи вищестоящому. Відповідно законом необхідно визначити статус таких осіб, вимоги до них, їхні права, обов'язки та відповідальність. Зрозуміло, що безоплатно такі особини навряд чи будуть працювати. Звідси виникає питання про їх фінансування. А це скоріш за усе передбачатиме певну оплату за рахунок держави, що на сьогодні вкрай доладно, або можливо частково за рахунок платника податку, який має намір розглядати спір у процедурі медіації.
Звичайно, і контролюючі органи не повинні залишитися поза увагою в призначенні та виборі медіатора. Сморід однозначно повинні брати доля в обранні медіатора, мати право надавати відводи тому чи іншому медіатору у випадку обгрунтованих підстав.
Читайте також по цій темі: Медиация в податкових спорах. Чом би і ні?
