Питання про необхідність ідентифікації кінцевих выгодоприобретателей юридичної особи (beneficiar owner) виникав неодноразово. Причина тому - створення прозорості структури власності, необхідність боротьби з відмиванням грошей, отриманих злочинним шляхом, фінансуванням тероризму, а також бажання держави чітке розуміти, хто стоїть за компаніями і несе зрештою відповідальність за їх діяльність.
Говорячи про "кінцевий выгодоприобретателе" або "власника бенефіціара", мають на увазі фактичного власника компанії або бізнесу, кінцевого акціонераякий може бути неочевидний, оскільки може брати участь у своєму бізнесі не безпосередньо, а через інші компанії, трасти, довірених осіб, номінальних утримувачів і т. д.
Розкриття фактичного власника компанії найчастіше потрібно в наступних цілях:
- в "антивідмивальному" і антикорупційному законодавстві - щоб встановити осіб, що скоюють злочини під прикриттям юридичних осіб, частенько фіктивних;
- в антимонопольному законодавстві - щоб отримати інформацію про афільованих осіб і встановити істинного власника бізнесу.
|
Тимур Бондарев |
Поняття "Кінцевого выгодоприобретателя" є поширеним в міжнародній практиці контролю над відмиванням прибутків, отриманих злочинним шляхом. Розкриття такої інформації відповідає вимогам Групи розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (Financial Action Task Force on Money Laundering, FATF) і Організації економічного співробітництва і розвитку (Organization for Economic Cooperation and Development, OECD).
Також визначення власника бенефіціара міститься в Директиві Європейського Парламенту і Ради Європейського союзу 2005/60/EC від 26 жовтня 2005 року про запобігання використанню фінансової системи з метою відмивання грошових коштів і фінансування тероризму. Відповідно до вказаної Директиви власник бенефіціара - ця фізична особа (обличчя), яка володіє або контролює компанію за допомогою прямого або непрямого володіння 25% голосуючих акцій або доль в компанії, і (чи) фізичну особу, від імені якої здійснюється угода або ведеться діяльність.
Це поняття схоже із вже використовуваним в законодавстві поняттям "контролююча особа" (Закон України "Про запобігання і протидію легалізації (відмиванню) прибутків, отриманих злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму"). Основна відмінність між ними полягає в порозі володіння долею або акцій в статутному капіталі - контролюючою визнається особа, що має можливість розпоряджатися більше 50% голосуючих акцій або доль в компанії.
Варто відмітити, що проектом так званої "Четвертої антивідмивальної директиви" (Fourth Anti - Money Laundering Directive) передбачено ведення публічних реєстрів власників бенефіціарів компаній. Згідно з проектом країни ЄС повинні будуть включати в публічно доступні реєстри інформацію про власників бенефіціарів компаній, так само як і бенефіціарів трастів або приватних фондів. Доступ до публічної бази даних передбачатиме попередню ідентифікацію особи, що цікавиться цією інформацією.
Примітно, що Сполучені Штати є одним з головних поборників збільшення прозорості у сфері ідентифікації власників бенефіціарів. Так, законопроект про прозорість власників бенефіціарів компаній (Incorporation Transparency and Law Enforcement Assistance Act) є найбільш обговорюваним на даний момент. І, швидше за все, цей закон буде ухвалений в найближчому майбутньому.
Згідно з нормами діючого законодавства України інформація про "кінцевий выгодоприобретателе" подається держреєстраторові тільки при первинній реєстрації юрособи. Надалі у разі зміни такої інформації вимога повідомляти про це реєстратора не передбачена.
В зв'язку з цим абсолютно недивно, що спочатку реєстраторові подається інформація про "липовий" бенефіціар, і надалі бенефіціар може не раз помінятися. Докопатися до істинного власника майже неможливо.
Варто відмітити, що така інформація не міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців, тобто не відкрита в публічному доступі.
|
Катерина Звягина |
Законопроектом № 5114 від 30 вересня 2014 року (прийнятий за основу 7 жовтня) пропонується внести кардинальні зміни.
У Єдиному державному реєстрі, згідно з проектом, повинна міститися інформація про кінцевий выгодоприобретателе юридичної особи, а також інформація про структуру власності засновників-юрособ (окрім політичних партій, творчих союзів і їх територіальних осередків, адвокатських об'єднань, торгово-промислових палат, державних органів, органів місцевого самоврядування і їх асоціацій).
В той же час, непредставлення керівником юридичної особи або особою, уповноваженим діяти від імені юридичної особи (виконавчого органу), державному реєстраторові вище вказаної інформації, або представлення свідомо помилкової інформації каратиметься штрафом від 1000 до 2000 неоподатковуваних мінімумів прибутків громадян або громадськими роботами на термін від 160 до 240 годин.
Безумовно, розкриття інформації про власників бенефіціарів компаній є важливим кроком, який допоможе уряду боротися з схемами мінімізації податків, підвищить прозорість структури власності. Крім того, це допоможе представникам бізнесу надійніше ідентифікувати, хто саме стоїть за тією або іншою компанією при здійсненні своїх угод.
Проте виникає питання - наскільки правдивою буде ця інформація і чи буде вона надаватися реєстраторові своєчасно.
Тимур Бондаревnbsp; керівний партнер АТ Arzinger
Катерина Звягинаюрист АТ Arzinger
