Як відомо, Державна фіскальна служба України розробила Концепцію реформування податкової системияку винесла на обговорення громадськості і бізнесу. Спершу необхідно відмітити, що висновків, що далеко йдуть, з цієї Концепції робити поки що не варто. Проте, виходячи із запропонованого Кабміном, ми можемо у загальних рисах оцінити подальші наміри уряду у сфері оподаткування. В цілому, їх слід оцінити позитивно, проте питання стоїть в їх реалізації.
Наскільки можна зрозуміти, спершу йдеться про ухвалення так званого "Закону про економічне зростання". Судячи з усього, він буде рядом змін до Податкового кодексу і супутніх ним правок в інших законодавчих актах. Проте, якщо вже мова зайшла про реформування податкової системи, слід чекати надалі розробки проекту нової редакції Податкового кодексу.
Скорочення кількості податків. Концепцією пропонується скорочення кількості податків з 22-х до 9-и. Проте, при подальшому розгляді ми дізнаємося, що повністю ліквідовуються лише 6 податків і зборів, інші ж в тому або іншому вигляді трансформуються. Проте, з упевненістю можна сказати, що така трансформація виправдана, оскільки вона дозволить зменшити витрати на адміністрування податків. Під знаком питання, проте, визначення податкової бази. Наприклад, пропонується в акцизному податку об'єднати одночасно (а) збір за першу реєстрацію транспортного засобу; (б) екологічний податок (з палива); (в) збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на тепло- і електроенергію. Яким чином визначатиметься база оподаткування і безпосередньо ставка податку, поки не зовсім зрозуміло.
Схожа проблема з об'єднанням плати за землю і податку на нерухомість. З одного боку, така трансформація виглядає виправданою зважаючи на схожий правовий режим об'єктів оподаткування. З іншої - база оподаткування і ставу податку вказаних об'єктів все ж дещо відрізняються. Плюс до усього, плата за землю виступає орендною платою за землі державної і комунальної власності. Відповідно, виникає проблема нормативної регламентації вказаних аспектів, що в Концепції не відображене.
Оподаткування в аграрній сфері. Загальна ідея Концепції побудована за принципом "і вовки ситі, і вівці цілі". З одного боку, пропонується скорочення кількості податків, перегляд існуючих ставок, з іншого боку - робиться спроба відшкодування одних надходжень за рахунок інших. Так, наприклад, пропонується перекласти на загальну систему оподаткування сільгоспвиробників, річний дохід яких перевищує 20 млн. грн., а площа сільгоспугідь складає більше 3 тис. га. Відповідно, ця ініціатива торкатиметься безпосередньо великих агрохолдингов. За рахунок цього вдасться покрити недоотримання податків в інших сферах. Проте, чи вийде утілити цю пропозицію в життя - питання, враховуючи серйозне представництво аграрного бізнесу у Верховній Раді.
Спрощення звітності. У сфері звітності вже були зроблені певні кроки на шляху до спрощення. Так, 31 липня Рада ухвалила законяким, в числі іншого, з 1 січня 2015 року вводиться електронне адміністрування ПДВ. Якщо ж вести мову безпосередньо про Концепцію, то слід зазначити пропозиція про зближення бухгалтерської і податкової звітності шляхом обліку податкових зобов'язань на основі бухгалтерської документації. Крім того, пропонується скорочення податкових різниць з 49 до 3.
Децентралізація. Розпорядженням Кабміну від 1 квітня 2014 року №333-р затверджена Концепція реформування місцевого самоврядування і територіальної організації влади в Україні. Отже, в частині децентралізації звернемо увагу на пропозиції цього документу. Так, у сфері бюджету і оподаткування Концепція реформування місцевого самоврядування передбачає:
1) визначення фінансовою основою здійснення органами місцевого самоврядування власних повноважень податків і зборів, пов'язаних з територією відповідної адміністративно-територіальної одиниці;
2) закріплення за місцевими бюджетами частини засобів, що поступають від сплати податку на прибуток знову створених юридичних осіб, впродовж п'яти років з дати інвестування в юридичне обличчя;
3) надання органам місцевого самоврядування права регулювати ставки місцевих податків і зборів;
4) недопущення надання іншими органами місцевого самоврядування і органами виконавчої влади податкових пільг, які зменшують власні прибутки місцевих бюджетів. Пільги по місцевих податках і зборах можуть встановлюватися тим органом місцевого самоврядування, до бюджету якого зараховуються такі податки і збори.
Стосовно пункту 1, на реалізацію цього положення Концепцією реформування податкової системи пропонується зробити місцевими податками сільськогосподарський податок і податок на нерухоме майно. Пояснюється це досить просто - вказані податки об'єднуються з тими платежами, які вже відносяться до місцевих податків згідно з чинним законодавством. Вказана пропозиція дозволить підвищити наповнюваність місцевих бюджетів, проте чи розв'яже воно проблему децентралізації в податковій сфері - під знаком питання, оскільки навіть цих додаткових прибутків навряд чи вистачить для повного покриття витрат на місцевому рівні.
Про прибуток знову створених юридичних осіб в Концепції реформування податкової системи не згадується. Чи буде включено це питання в обговорення - невідомо.
Слід звернути увагу на те, що Концепцією реформування податкової системи також пропонується (у загальних фразах) можливість обслуговувати місцеві бюджети у банківських установах. Вказана пропозиція підлягає обговоренню, оскільки надання такого права органам місцевого самоврядування без детальної регламентації і встановлення обмежень приведе до ряду зловживань.
Єдиний соціальний внесок і НДФЛ. Необхідність зменшення ставки єдиного соціального внеску обговорюється досить давно. В той же час, в Концепції справедливо вказано, що просте зменшення ставок ЕСВ і НДФЛ до середнього рівня ЄС істотно зменшило б надходження до бюджету. Таким чином, Концепція передбачає декілька моделей, основна суть яких зводиться до наступного : (а) основна ставка ЕСВ встановлюється з мінімальної заробітної плати і є фіксованою сумою (на рівні близько 40%); (б) на суми, що перевищують мінімальну заробітну плату, встановлюється ставка ЕСВ в розумних межах - до 20%. Така модель пояснюється досить просто - в Україні більше 70% працюючих отримують прибутки нижче за 3 мінімальних зарплати в місяць. Прибутки цих платників при цьому складають більше 50% усіх зарплатових прибутків. При цьому, в Державній фіскальній службі заявляють, що в Україні більше 70% зарплат виплачуються "в конвертах". Таким чином, можна припустити, що приведені в Концепції моделі розрахунку ЕСВ спрямовані як на зменшення податкового тягаря на фізосіб, так і на надання можливості подальшій "детінізації" економіки у сфері оплати праці. У будь-якому випадку, можна не сумніватися, що саме питання ЕСВ буде одним з самих обговорюваних в процесі розробки законопроекту.
Податок на прибутки фізосіб також пропонується враховувати по іншій моделі. Всього пропонується 6 схем, тому на якій-небудь з них окремо зупинятися сенсу доки немає. Також Концепцією пропонується введення єдиної ставки НДФЛ на пасивні прибутки. Власне, перший крок до цього був зроблений з прийняттям 4 липня 2014 року Закону про внесення змін до Податкового кодексу і інших законодавчих актів України відносно пасивних прибутків.
Служба фінансових розслідувань. З одного боку, пропозиція про створення єдиного органу, який би виконував функції по охороні економічної безпеки держави, виглядає виправданим кроком. Крім того, слід враховувати загальний курс уряду на скорочення кількості держслужбовців і спрощення системи органів адміністративної влади. З іншого боку, податкова міліція, наділена повноваженнями СБУ, виглядає досить страхітливо для бізнесу. Створення такого органу, який буде наділений щонайширшими повноваженнями, веде до ризику істотних зловживань. Виходячи з цього, необхідно вже зараз передбачити таку регламентацію повноважень пропонованого органу, яка дозволила б платникам податків ефективно відстоювати свої права і не знаходитися під ризиком свавілля з боку контролюючого Служби фінансових розслідувань.
В цілому, ініціативи Кабміну слід оцінити позитивно, проте окремі моменти потребують подальшого доопрацювання і обговорення. У будь-якому випадку - сподіватимемося, що уряд разом з Верховною Радою приймуть Закон про фінансовий ріст так само оперативно, як і закони про введення нових податків і зборів.
Максим Балаценко,
юрист юридичній компанії FCLEX
