У рамках виконання першої фази Плану дій з лібералізації візового режиму ЄС 13 травня парламентом було прийнято завершуючий пакет необхідних законів. 28 травня їх підписав що виконує обов'язки Президента України Олександр Турчинов.
Визнання цих законодавчих реформ з боку ЄС не змусило довго чекати. Реакція була майже миттєвою - ще 27 травня Європейська комісія схвалила перехід України до виконання другої фази плану дій з лібералізації візового режиму з Європейським Союзом. Цього ж дня Верховна Рада України ухвалила Закон № 1260 - VII "Про внесення змін до Податкового кодексу України відносно вдосконалення трансфертного ціноутворення".
Спробуємо проаналізувати, чим допоможуть ухвалені закони саме українському бізнесу.
Засіб є - омбудсман
Серед чотирьох інших законодавчих актів останнього пакету либерализационного напряму був прийнятий Закон № 1262 - VII "Про внесення змін до деяких законів України відносно діяльності Уповноваженого Верховної Ради України по правах людини у сфері захисту персональних даних".
Як відомо, інститут омбудсмана в Україні на сьогодні спрямований саме на захист прав і свобод людини і громадянина. Хоча ухвалений Закон торкається захисту персональних даних, їм було поширено дію усього Закону України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини" на стосунки, що виникають між юридичними особами публічного і приватного права, а також фізичними особами, які знаходяться на території України, у випадках, передбачених окремим законом.
Головне юридичне управління, даючи свої зауваження ще до проекту цього Закону, вказувало, що такі зміни фактично дають законодавчі підстави для участі Уповноваженого в карних процесах, пов'язаних із застосуванням заходів кримінально-правового характеру підприємств, установ або організацій.
Не дивлячись на те, що наповнення інституту Уповноваженого ВРУ з прав людини повноваженнями як у сфері захисту персональних даних, так і, особливо, у сфері стосунків між юридичними особами, не відповідає його історичному призначенню і суті, внесені зміни фактично дають можливість представникам бізнесу звертатися до омбудсману за захистом їх прав, внаслідок чого останнім можуть бути використані усі наявні у нього повноваження і засоби дії.
Отже, у боротьбі проти свавілля державних установ відносно юридичних осіб союзником для бізнесу тепер може стати і омбудсман.
Удосконалення або поправка
Згідно пункту 39.4 статей 39 Податкового кодексу, в редакції Закону України від 04.07.2013 року № 408 - VII "Про внесення змін до Податкового кодексу України про трансфертне ціноутворення", звітним періодом в цілях податкового контролю за трансфертним ціноутворенням являється календарний рік. Відповідний звіт об контрольовані операції за такий звітний період повинен подаватися до 1 травня року, що йде за звітним. Проте, така редакція статті 39 Податкового кодексу України набула чинності у вересні 2013 року. Таким чином, надати повноцінний і правильний звіт об контрольовані операції по 2013 рік до 1 травня 2014 року було фактично неможливо.
З іншого боку, за невиконання вимог податкового законодавства відносно подачі до 1 травня 2014 року звіту особам, що здійснювали контрольовані операції в 2013 році, загрожували досить великі санкції - 5 % загальної суми контрольованих операцій.
При цьому, на такий недолік впровадженої системи контролю трансфертного ціноутворення неодноразово зверталася увага. Як у частині неможливості надання звіту по контрольовані угоди, ув'язнені до 1 вересня 2013 року, так і відносно неможливості надання достовірних даних в такий короткий термін - до 1 травня 2014 року.
Законом № 1260 - VII від 13.05.2014 року "Про внесення змін до Податкового кодексу України відносно вдосконалення трансфертного ціноутворення" таку проблему, на радість платників податків, було розв'язано, зокрема внесені зміни, згідно яких звіт об контрольовані операції :
1) в 2014 році подається до 1 травня, а до 14 жовтня 2014 року;
2) подається за період з 1 вересня по 31 грудня 2013 року.
Окрім цього, передбачено, що санкції за допущені помилки при подачі звітів згідно із статтею 39 Податкового кодексу в період з 1 вересня 2013 року по 31 грудня 2014 року у разі їх самостійного коригування платником податків, не застосовуються.
Говорячи про "удосконалення", слід зазначити, що санкцію за ненадання звіту закріпили на рівні 100 розмірів мінімальних заробітних плат. Таким чином, платникам податків, які здійснюють контрольовані операції, все ж надали можливість адаптуватися до нових правил гри.
Андрій Иванивюрист юридичної компанії FCLEX
