Проблема так званого "рейдерства" є для українського бізнесу досить гострою. Часто "рейдерське" захоплення трапляється в результаті неефективного менеджменту, недосконалості законодавства, побудови корупційних схем і відсутності корпоративної культури. Ці чинники роблять можливим незаконне заволодіння практично будь-яким підприємством, незалежно від форми власності, легітимності придбання, якості оформлення засновницьких і інших документів, надійності ведення і зберігання реєстру акціонерів. Одним з перших етапів боротьби з "рейдерством" повинне стати вдосконалення корпоративного законодавства. Тільки маючи в руках ефективний правовий механізм захисту від рейдерської атаки, власники зможуть захистити себе повною мірою.
Розглянемо детальніше законодавчі зміни, які спрямовані на боротьбу з "рейдерством". В першу чергу звернемо увагу на такий гучний і обговорюваний "антирейдерський" Закон - "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України по вдосконаленню правового регулювання діяльності юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців" від 10.10.2013 р. № 642 - VII (далі - Закон). Нормативні акт набув чинності 29 березня 2014 року.
Основною метою Закону є недопущення використання схем і методів протиправного поглинання і захоплення підприємств, які створюють реальну загрозу національним і економічним інтересам держави і вимагають формування ефективної системи протидії цим негативним проявам.
Законом вносяться зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Господарський процесуальний кодекс України, Карний кодекс України, Господарський кодекс України, Цивільний кодекс України, Закони України "Про господарські суспільства", "Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців", "Про рекламу". Необхідно звернути увагу на такі істотні зміни, передбачені Законом.
Розширення сфери відповідальності державних реєстраторів. Згідно нової редакції ст. 166-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення притягнення державних реєстраторів до адміністративної відповідальності стане можливим за будь-які порушення встановленого законом порядку проведення державної реєстрації. Метою внесених змін є посилення відповідальності державних реєстраторів і недопущення можливих зловживань.
Спори між юрособою і його учасниками, у тому числі і що були, розглядатимуться госпсудом по місцезнаходженню юрособи. Законом вносяться зміни в статтю 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ХПК), якою визначений перелік справ, які відносяться до виняткової осудності господарських судів. Пропонується частина шосту викласти в новій редакції, суть якої полягає в тому, що поділа по спорах між юридичною особою і його учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі і що були, розглядатимуться господарським судом по місцезнаходженню юридичної особи згідно з даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців (далі - ЕГР). Таким чином, окрім засновників і акціонерів, учасниками суперечок зможуть бути і члени юрособи, а не тільки господарського суспільства, як було передбачено раніше. Йдеться про спори, що розглядаються раннє судами загальної юрисдикції внаслідок того, що, наприклад, приватні підприємства, кооперативи, об'єднання громадян, будучи юридичними особами, господарськими суспільствами не були. Це нововведення істотно розширить круг суперечок, які розглядатимуться господарськими судами.
У справах відносно майна юрособ, в статутному капіталі яких є корпоративні права держави, суд притягає орган держвлади. Закон доповнює ст. 27 ХПК положенням про те, що у справах відносно майна господарських організацій, в статутному капіталі яких є корпоративні права держави, суд притягає орган державної влади, що здійснює управління корпоративними правами, до участі в справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог відносно предмета суперечки. Оскільки Закон покладає відповідальність за залучення до справи органів державної влади саме на суд, умисне ухилення судді від виконання цих вимог при певних наслідках (у вигляді легалізації судом "рейдерства") трактуватиметься як співучасть в злочині або свідомо неправосудне рішення.
Законом вносяться зміни в статтю 67 ХПК стосовно процедури забезпечення позову. Раннє суди дуже активно використовували такий механізм, як заборону проведення загальних зборів учасників суспільства, що порушувало право на участь в нім і управління суспільством тих учасників, які не є стороною суперечки і не оскаржили це рішення. Це суперечило суті заходів забезпечення і мети їх застосування, яка полягає в захисті інтересів учасників процесу, а не в позбавленні (порушенні) прав інших осіб. Суд не повинен вживати заходи забезпечення позову, які пов'язані з втручанням у внутрішню діяльність господарських суспільств.
Більше того, з метою недопущення обмеження діяльності суспільства, нова редакція цієї статті передбачає, що не допускається забезпечення позову у справах, які виникають з корпоративних стосунків, шляхом заборони: здійснювати органами державної влади і органами місцевого самоврядування, покладені на них відповідно до законодавства повноваження. Іншими словами, будь-яке визначення суду, що забороняє органам державної влади і органам місцевого самоврядування здійснення покладених на них відповідно до законодавства функцій, є свідомо незаконним.
Також, Законом передбачений новий вид забезпечення позову шляхом встановлення заборони на внесення змін до статуту суспільства в частині зміни розміру статутного капіталу. Ця новела є дуже істотною, оскільки раннє шляхом збільшення статутного капіталу "рейдери" мали можливість зменшити долю інших акціонерів/учасників і фактично усунути їх від повноцінної участі в управлінні суспільством.
Законом передбачено введення карної відповідальності осіб за підробку документів, що представляються для державної реєстрації юридичної особиі за протиправне заволодіння майном підприємства шляхом здійснення угод з використанням підробних або викрадених документів, друку, штампів. Ці норми матимуть мінімальний вплив на захист від злочинних дій відносно бізнесу, тим більше відповідальність за підробку документів вже давно передбачена Карним кодексом.
Істотні зміни вносяться в ст. 31 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців". Так, детально визначений порядок не лише відміни державної реєстрації змін в засновницькі документи на підставі рішення суду (як це передбачено діючою редакцією), але і порядок проведення державної реєстрації змін в засновницькі документи юридичної особи, пов'язаних з приведенням їх у відповідність з судовим рішенням.
Варто відмітити, що Закон є досить прогресивним і спрямований на врегулювання важливих аспектів протидії протиправному поглинанню і захопленню підприємств. Проте проблема "рейдерських" захоплень в Україні полягає не лише в недосконалості законодавства, проблема - у високій корумпованості державних установ і правоохоронних органів, у відсутності бажання міняти ситуацію.
Аналізуючи "антирейдерські" зміни в законодавстві, не можна не згадати про новій редакції Положення про здійснення державного нагляду за дотриманням законодавства у сфері державної реєстрації юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців (далі - Положення)затвердженою Наказом Міністерства юстиції України від 12.02.14 р. № 326/5 і що набула чинності 18 лютого 2014 року.
Нова редакція положення була прийнята з метою посилення контролю над державними реєстраторами юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців і запобігання їх участі в "рейдерських" схемах захоплення підприємств або в корпоративних конфліктах між засновниками (учасниками) юридичних осіб.
Однією з істотних новел Положення є проведення перевірок Державною реєстраційною службою України (далі - Укргосреестр) шляхом:
- розгляди документів, що поступили до державних реєстраторів, про проведення державної реєстрації юридичних осіб, розмір статутного капіталу яких складає більше 10 млн. грн., на наявність підстав для залишення документів без розгляду і відмови в державній реєстрації юридичних осіб;
- розгляди судових рішень, якими визнано неправомірним/незаконним здійснення держреєстратором дій, і судових рішень про визнання повністю або частково недійсними рішень збори учасників юридичної особи, що набрали законної сили, на предмет змін в ЕГР шляхом внесення відповідних записів.
Для проведення таких перевірок державні реєстратори в день вступу документів направляють їх електронні копії в Укргосреестр/реєстраційні служби головного управління юстиції. Реєстраційні дії проводяться державними реєстраторами після отримання повідомлення про результати розгляду документів або судових рішень.
Цей нормативний акт є частиною так званого антикорупційного пакету, спрямованого на попередження проявів "рейдерства" або корупції. Проте, спостерігати на даний момент можна лише ускладнення і затягування процедури реєстрації юридичних осіб, розмір статутного капіталу яких складає більше 10 млн. грн. Так, в нашій практиці траплялися прецеденти відмови в проведенні державної реєстрації. Причини такої відмови Укргосреестр/реєстраційні служби головного управління юстиції не мотивують, що жодним чином не попереджає прояв корупції, а лише сприяє їй.
Враховуючи вищевикладене, варто відмітити, що законодавець робить певні дії для боротьби з "рейдерством". Проте, на нашу думку, варто в першу чергу визначити на законодавчому рівні само поняття "рейдерства", встановити відповідальність саме за "рейдерські" дії і так крок за кроком усувати інші пропуски, які сприяють поширенню цього явища в Україні. Результатом таких поліпшень, поза сумнівом, може стати підвищення інтересу іноземних інвесторів і інвестиційна привабливість України в цілому.
Ганна Зоряпартнер Адвокатського об'єднання Arzinger
Катерина Звягинаюрист Адвокатського об'єднання Arzinger
