Керівника підприємства призвали на учбові збори
Перелік осіб, які звільняються від проходження зборів, приведений в ст. 30 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" № 2232 - XII від 25.03.1992. (далі - Закон № 2232) Це деякі співробітники підприємств цивільної авіації, особи, працюючі в сільському господарстві, військовозобов'язані, такі, що мають дітей у віці до 3 років або трьох і більше дітей у віці до 16 років, військовозобов'язані у зв'язку з депутатською діяльністю, заброньовані за підприємством і деякі інші категорії.
Згідно ч. 2 ст. 30 Закону № 2232 в окремих випадках, за наявності інших поважних причин і за умови подачі військовозобов'язаним відповідних документів, рішення про звільнення від проходження зборів приймається комісаріатом, в якому військовозобов'язаний перебуває на обліку. Таким чином, є можливість погоджувати це питання з комісаріатом в індивідуальному порядку, якщо комісаріат погодиться з тим, що необхідність забезпечення безперебійного функціонування підприємства є такою поважною причиною.
Далі необхідно упевнитися в тому, що керівник не має поважних причин для нез'явлення на збори. Керуватися в цьому питанні необхідно Переліком поважних причин неприбуття або несвоєчасного прибуття військовозобов'язаного у військовий комісаріат для заклику на збори, затвердженою Постановою КМУ N 673 від 28.07.2010, згідно з яким такими поважними причинами, підтвердженими відповідними документами (довідками), визнаються:
- смерть близького родича (батьків, дружини, дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича дружини (чоловіка), яка сталася пізніше, ніж за сім діб до дати початку зборів;
- хвороба або необхідність догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми або дружини (чоловіка), які проживають разом з військовозобов'язаним, у разі неможливості догляду за хворим іншим близьким родичем;
- здійснення карного виробництва відносно військовозобов'язаного, а також застосування до нього адміністративного стягнення або карного покарання, яке робить неможливим його прибуття;
- попадання під вплив надзвичайної ситуації, яка виникла під час заклику на збори і стала перешкодою своєчасному прибуттю;
- складання державних іспитів у вищих учбових закладах.
У разі, якщо таких причин немає, або вони не визнані шанобливими, на підставі повістки керівник видає наказ про звільнення від роботи на час проходження учбових військових зборів на себе самого.
При цьому, відповідно до ст. 119 КЗоТ і ч. 11 ст. 29 Закону № 2232, за покликаними на збори військовозобов'язаними на увесь період зборів, включаючи час проїзду до місця їх проведення і назад, зберігається робоче місце і середня заробітна плата (яка згодом компенсується працедавцеві з бюджету) на підприємстві, установі, організації, з якими військовозобов'язаний полягає в трудових стосунках, незалежно від форми власності працедавця. Вказані гарантії також слід відобразити в наказі. При цьому працедавцеві слід виплатити військовозобов'язаному заробітну плату за відпрацьований час до дати його звільнення від роботи у зв'язку з від'їздом на збори, а також середню заробітну плату за перші півмісяця зборів. Упродовж часу перебування, що залишився, військовозобов'язаного на зборах виплачувати йому заробітну плату слідує в звичайні терміни виплати заробітної плати, затверджені на підприємстві.
Для забезпечення безперебійного функціонування підприємства на період зборів необхідно заздалегідь передбачити делегування повноважень керівника, яке може відбуватися таким чином:
|
Алеся Павлинская |
1. Тимчасова передача повноважень керівника в повному об'ємі на інше посадове обличчя, якщо це передбачено статутом підприємства (наприклад, передача повноважень Генерального директора іншому членові колегіального виконавчого органу або заступникові Генерального директора/Директора).
Залежно від організаційно-правової форми підприємства і положень статуту така передача може оформлятися протоколом зборів власників, протоколом засідання наглядової ради, протоколом засідання колегіального виконавчого органу, а також наказом по підприємству. Статут може допускати таке делегування тільки згідно з наказом.
У тому випадку, якщо уповноважена особа не внесена в Єдиний державний реєстр в якості особи, що має право здійснювати юридичні дії від імені юридичної особи без доручення, необхідно це також зробити, подавши реєстраційну картку державному реєстраторові і копію відповідного протоколу і наказу.
Також уповноваженій особі необхідно оформити банківські картки і подати їх у банк, якщо права першого підпису при розпорядженні рахунком у нього до цього не було.
2. Тимчасова передача окремих повноважень керівника представникові (третій особі) за дорученням.
У такому разі не має значення, полягає повірений в трудових стосунках з підприємством або немає, при цьому стосунки між довірителем і повіреним регулюються відповідними нормами Цивільного Кодексу України. Передаватися можуть такі повноваження, як, наприклад, право представляти підприємство перед іншими підприємствами і державними органами, право підпису у банку, право укладення, зміни і розірвання угод, але не увесь комплекс организационно-распорядительских і адміністративно-господарських функцій керівника. Наприклад, якщо підприємство припускає, що буде необхідно видавати різні накази по підприємству, звільняти і приймати на роботу співробітників, затверджувати внутрішні положення радимо оформити делегування згідно з першим запропонованим варіантом.
Поєднання двох варіантів також можливе і може бути доцільним в певних випадках.
Мобілізація керівника підприємства
У ст. 23 Закони України "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію" № 3543 - XII від 21.10.1993 (далі - Закон № 3543) описані підстави для відстрочення від заклику на військову службу під час мобілізації. Зокрема, це можуть бути працівники, заброньовані за підприємством, визнані відповідно до укладення військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров'я на строк до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії), чоловіка, на утриманні яких знаходяться п'ять і більше дітей у віці до 16 років, зайняті постійним доглядом за особами, що потребують такого відходу, і деякі інші категорії.
Якщо ж керівник не відноситься до вказаних категорій і його вже закликають на військову службу у рамках мобілізації, його необхідно звільнити згідно п.3 ч. 1 ст. 36 КЗоТ. Помітимо, що КЗоТ не містить ніяких приписів відносно термінів звільнення у такому разі, але, на нашу думку, це необхідно зробити в строк, про яке просить співробітник в заяві, враховуючи і дату прибуття в частину або пункт збору, вказаний в повістці. Логічно, що співробітник може захотіти звільнитися і за день і за тиждень до вказаної дати.
Проте на відміну від звичайного співробітника, керівник також наділений і корпоративним статусом в компанії. Ось на цьому етапі і можуть виникнути багато практичних питань у зв'язку з тим, що для звільнення потрібно рішення власників підприємства про припинення повноважень керівника. При цьому вирішення цієї проблеми також залежить від організаційно-правової форми і положень статуту підприємства. Якщо керівник і власник співпадають в одній особі, або якщо оперативно скликати і провести збори учасників ТОВ/акціонерів АТ або засідання Наглядової ради АТ представляється можливим, рішення про зміну керівника може бути прийняте досить оперативно. Але завдання стає практично нерозв'язним у тому випадку, якщо, наприклад, припинення повноважень керівника відноситься до компетенції загальних зборів учасників ТОВ/акціонерів АТ, яке за відсутністю кворуму зібрати неможливо, а згідно із статутом покласти повноваження керівника на іншого співробітника до скликання таких зборів і прийняття ним рішення також не передбачено. В цьому випадку йдеться про положення корпоративного і трудового права, які по-різному регулюють питання припинення повноважень посадовця і звільнення співробітника. Якщо наказ про власне звільнення згідно п.3 ч. 1 ст. 36 КЗоТ керівник може видати сам на себе практично у будь-який час, ситуація з ухваленням рішення про припинення його повноважень згідно з корпоративним законодавством може виявитися патовою.
На жаль, у такому разі важко дати однозначну відповідь. Тому рекомендуємо врегулювати питання шляхом домовленостей з власниками або оформити власне звільнення згодне п.3 ч. 1 ст. 36 КЗоТ з подачею власникам заяви про звільнення, а вирішувати питання про корпоративний статус вже в судовому порядку, якщо така необхідність виникне і це буде можливо з урахуванням заклику керівника на військову службу.
Якщо ж на учбові збори або військову службу в період мобілізації закликається саме власник підприємстваі немає підстав для звільнення, нез'явлення або відстрочення згідно з положеннями вищезгаданого законодавства, рекомендуємо оформити ту, що відповідає доручення уповноваженій особі на ухвалення рішень від його імені за правилами Цивільного Кодексу України.
Що робити у разі учбових зборів/мобілізації ЧП-единщику
Питання сплати єдиного податку фізособами-підприємцями під час учбових зборів і мобілізації не врегульовані ні спеціальними нормативними актами Закон № 2232, Закон №3543, Закон про Збройні Сили України № 1934 - XII від 06.12.1991, Закон про оборону України № 1932 - XII 06.12.1991, Закон про соціальний і правовий захист військовослужбовців № 2011 - XII від 20.12.1991, що регламентують проведення таких учбових зборів і заклик військовозобов'язаних і резервістів на військову службу у зв'язку з мобілізацією, ні Податковим кодексом України.
|
Ганна Демченко |
Передусім, питання сплати єдиного податку на період заклику на учбові збори або мобілізації виникає для единщиков першої і другої групидля яких встановлені фіксовані суми податку.
А ось для третьей і п'ятої групи единщиков проблема сплати податку за період їх відсутності не виникне, оскільки податкові зобов'язання для них виникають тільки при отриманні доходу.
Для першої і другої груп платників єдиного податку Податковий кодекс передбачає 30-ти денні податкові канікули на час відпустки і хвороби.
Проте, можливість тимчасового призупинення сплати єдиного податку у випадках заклику фізосіб-підприємців на учбові збори або на військову службу у зв'язку з мобілізацією Податковим кодексом України не передбачена ні для однієї групи платників єдиного податку.
Слід зазначити, що Податковий кодекс передбачає можливість відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків при обставинах непереборної силиякі призводять до загрози виникнення або накопичення податкового боргу платника податків. Окрім цього, податковий борг фізичного особи-підприємця, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), вважається безнадійним податковим боргом Підпункт 101.2.4 п.101.2 ст.102 Податкового кодексу України. Такий борг, а разом з ним пеня і штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг, підлягають списанню. Такі дії (відстрочення і списання боргу) повинні ініціюватися платником податків шляхом подачі заяви.
Також, за наявності обставин непереборної сили передбачена можливість продовження граничних термінів для подачі податкової декларації за заявою платника податків і рішенням податкового органу при виконанні певних умов.
В той же час, обставиною непереборної сили, яка надає право на здійснення описаних вище дій, зокрема, являється війна, тоді як заклик на військову службу у зв'язку з мобілізацією або на учбові збори прямо не кваліфікується як обставина непереборної сили.
Можливо, Міністерство прибутків і зборів в окремому порядку врегулює звільнення від сплати єдиного податку і єдиного соціального внеску на час учбових зборів або військової служби в період мобілізації. Проте, на нашу думку, покликаним единщикам варто звернутися в податковий орган по місцю реєстрації для з'ясування можливості відстрочення сплати єдиного податку.
Що стосується сплати ЕСВнеобхідно пам'ятати, що платники єдиного податку зобов'язані сплачувати до бюджету мінімальний розмір збору незалежно від отримання доходу. При цьому Закон України "Про збір і облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464 - VI від 08.07.2010 не передбачає яких-небудь послаблень в сплаті ЕСВ, у тому числі і на час учбових зборів або заклику на військову службу у зв'язку з мобілізацією.
P.S.
Учора увечері Верховна Рада України ухвалила Закон про внесення змін до деяких законів України відносно забезпечення проведення мобілізації (проект № 4500-1).
Законом внесені зміни до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" і в КЗоТ, згідно з якими за громадянами, які проходять військову службу під час мобілізації, зберігатиметься місце роботи (посада) і середній заробіток на особливий період, але не більше за 1 рік. Таким чином, звільняти таких працівників вже не буде необхідності. Проте доки неясно, чи буде передбачений механізм компенсації таких витрат працедавцеві з бюджету.
Окремо законопроектом передбачено, що державна реєстрація підприємницької діяльності фізичних осіб-підприємців, які проходять службу по заклику під час мобілізації, не припиняється на такий особливий період.
Алеся Павлинская, старший юрист АТ Арцингер
Ганна Демченкоюрист АТ Арцингер
