Ця сторінка доступна рідною мовою. Перейти на українську

Ліцензійний договір: роялті - to be or not to be?

11.13, 19 березня 2014
5418
1

Якщо ліцензійний договір передбачає помилкове формулювання, то платіж за таким договором розглядатиметься не в якості роялті, а як звичайна плата за послуги з наступним донарахуванням ПДВ

Сьогодні в практиці українського бізнесу часто зустрічаються господарські операції, коли особа, що володіє авторським правом на об'єкт інтелектуальної власності (наприклад, комп'ютерна програма, відеоролик, база даних, торгові марки, знаки для товарів), надає іншим особам дозвіл на використання такого права у рамках ліцензійного договору (ліцензія).

Суть ліцензійного договору полягає в тому, що одна сторона (Ліцензіар) надає іншій стороні (Ліцензіату) дозвіл на використання об'єкту права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених по взаємній згоді сторін з урахуванням вимог Цивільного кодексу і іншого закону (п.1 ст.1109 ГКУ). Юридичні особливості ліцензійного договору регламентовані статтями 1107 - 1111 ГКУ.

У цій публікації ми не описуватимемо усі обов'язкові умови ліцензійного договору, з ними можна ознайомитися у вищезгаданих статтях ГКУ. Зупинимося на помилці, що часто зустрічається, яка має місце в практиці податкових суперечок.

Для цілей податкового обліку підприємства використовують визначення роялті, приведене в п.14.1.225 Податкового кодексу. Примітним є другий абзац визначення терміну "роялті", в якому описується, що ж не рахується роялті:

"Не рахуються роялті платежі за отримання об'єктів власності, визначених в абзаці першому цього пункту, в володіння чи розпорядження чи власність обличчя або, якщо умови користування такими об'єктами власності надають право користувачеві продати чи здійснити відчуження іншим способом такого об'єкту власності або оприлюднити (розголосити) секретні креслення, моделі, формули, процеси, права на інформацію відносно промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау), за винятком випадків, коли таке обнародування (розголошування) є обов'язковим згідно із законодавством України"

Ми не даремно виділили окремі слова в цьому визначенні, оскільки в податкових перевірках ліцензійні договори перевіряються контролюючими органами якраз на предмет наявності/відсутності цієї термінології.

Менеджменту і відповідальним особам компанії за підготовку ліцензійного договору необхідно бути пильними при складанні, узгодженні, підписанні ліцензійних договорів, оскільки платежі по далеко не кожному з них відповідатимуть визначенню "роялті" в розумінні податкового законодавства України. Основний податковий ризик - це донарахування ПДВ на усю суму договору.

В якості наочного прикладу приведемо зразки помилкових формулювань ліцензійних договорів. Саме ці формулювання стають каменем спотикання в податкових перевірках. Очевидно, що такі формулювання ліцензійних договорів ставлять під сумнів сам ліцензійний договір і роялті, як не об'єкт ПДВ. Як мовиться, не бути в цих випадках роялті :

"ТОВ "А" ("Ліцензіар") надає ТОВ "В" ("Ліцензіату") як розпорядникові бази даних право на обробку даних в частині їх збору і зміни"

"ТОВ "А" ("Ліцензіар") надає ТОВ "В" ("Ліцензіату") у володіння об'єкт інтелектуальної власності…"

"ТОВ "В" ("Ліцензіат") має право продати або відчужувати іншим способом наданий об'єкт інтелектуальної власності…"

Таким чином, якщо ліцензійний договір передбачає яке-небудь з вищеперелічених формулювань, то платіж за таким договором розглядатиметься не в якості роялті, а як звичайна плата за послуги з наступним донарахуванням ПДВ.

Часто в ліцензійних договорах прослизає і слово "послуга", що само по собі дозволяє податківцям визнавати ліцензійний договір звичайним договором послуг і донараховувати ПДВ на такі послуги.

Для багатьох такий підхід здасться буквоїдством. Згодні з такою реакцією. Проте наш досвід говорить про те, що найчастіше в податкових перевірках виникають питання до формулювань. Не працює, на жаль, в нашій країні принцип "переважання суті над формою". А тому потрібно бути пильним і при складанні ліцензійних договорів і користуватися, у тому числі, термінологією чинного податкового законодавства Україна. Погодитеся, що ризик завжди краще попередити, чим потім сперечатися роками за своє право платника податків в судах.



Ганна Зорина

Аудитор, сертифікований бухгалтер-практик (САР)

Олена Макеева

Керівний партнер

Аудиторська фірма "Аксенова і партнери"

Geneva Group International

Підпишіться на розсилку
Головні новини і аналітика для вас по буднях
Залиште коментар
Увійдіть, щоб залишити коментар
Увійти
На цю ж тему