Адвокат Євгеній Щеглов про порядок відшкодування шкоди, заподіяної підприємству під час мітингу або при його розгоні
За загальним правилом майнова шкода, заподіяна неправомірними діями майну юридичної особи, відшкодовується в повному об'ємі особою, що завдала шкоди.
Необхідно звернути увагу на той факт, що при проведенні мітингу шкода не може бути причинна, оскільки мітинг є мирними зборами, що не передбачають спричинення шкоди. Шкода може бути причинна в результаті масових безладів.
Тому, якщо юридична особа виявила заподіяний його майну збиток під час масових безладів, воно може стягнути його у разі встановлення особи, що завдала шкоди, і встановлення неправомірності його дій.
Законом передбачено, що шкода, заподіяна правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених законом.
Оскільки будь-яке спричинення шкоди майну є протиправним і зазіхає на захищене законом право власності, то і закон про відшкодування правомірної шкоди не ухвалений.
Правила про відшкодування шкоди, заподіяної органом державної влади, встановлені ст. 1173 ГК України, згідно якої шкода, заподіяна юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю органу державної влади, при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, незалежно від провини цих органів.
Якщо збиток був нанесений правоохоронними органами, які відновлювали громадський порядок, то йдеться про правомірні дії. Якщо не буде встановлена протиправність дій правоохоронних органів, то і відповідальність за шкоду не настане.
Згідно з цивільним законодавством існують особливості відшкодування шкоди, заподіяної особою при здійсненні ним права на самозахист від протиправних посягань, у тому числі в стані необхідної оборони, якщо при цьому не були перевищені її межі. В цьому випадку збиток не відшкодовується. Якщо у разі здійснення обличчям права на самозахист воно завдало збитку іншій особі, цей збиток має бути відшкодований особою, що завдала шкоди. Якщо така шкода причинна способами самозахисту, які не заборонені законом і не суперечать моральним основам суспільства, він відшкодовується особою, що зробила протиправне діяння.
Тут також йде посилання на протиправність посягань, тому вартість пошкодженого майна не буде відшкодована, якщо буде встановлено, що працівник правоохоронного органу доведе, що він ховався від якогось нападаючого і при цьому вимушений був, наприклад, виламати двері в приміщення підприємства.
Відповідно до статтею 1172 ГК України юридична або фізична особа відшкодовує шкода, заподіяна їх працівником при виконанні ним своїх трудових (службових) обов'язків. Замовник відшкодовує шкоду, заподіяну іншій особі підрядником, якщо він діяв за завданням замовника.
Оскільки частину мітингуючих здійснюють свою громадську активність на підставі вказівки працедавця (у робочий час або платно), то у разі встановлення факту спричинення шкоди при виконанні завдань працедавця (замовника) відповідальність по відшкодуванню шкоди покладається на обличчя, яке направило працівників на масові безлади або найняло осіб з цією метою.
Оскільки в масових безладах використовують транспортні засоби, то шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій основі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди і т. п.) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або зміст якого створює підвищену небезпеку. Обличчя, яке неправомірний оволоділо транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, завдало збитку діяльності по його використанню, зберіганню або змісту, зобов'язано відшкодувати його на загальних підставах.
Юрист Віталій Савчук про розрахунки між підприємствами в особливий період: як не допустити санкцій
Іноді, зважаючи на обставини, що певним чином склалися, сторони договору стикаються з різними складнощами в його виконанні, наприклад, затримками розрахунків або неможливістю їх здійснення в конкретний період. У таких випадках, природно, настають санкції за порушення зобов'язань. Проте уникнути їх можна, якщо завчасно попередити контрагента про можливе майбутнє порушення. У такому разі, якщо попереджений контрагент зі свого боку може запобігти порушенню і не зробить цього, він, за відсутності протилежної обмовки в законі або договорі, позбудеться права на відшкодування збитків або їх частини (прямо передбачено ч. 2 ст. 226 ХК України).
Більше того, вжиття усіх залежних від боржника заходів для запобігання порушенню є основою для звільнення від відповідальності (ч. 2 ст. 218 ХК України). При цьому важливо детально документувати усі спрямовані повідомлення і досягнуті сторонами в "кризовий" період (додаткові) домовленості.
Якщо порушення все-таки не вдалося уникнути, варто вжити заходи для того, щоб воно не спричинило санкції. Згідно ст. 617 ГК України відповідальність за порушення не настає, якщо воно сталося внаслідок випадку або непереборної сили - т. н. форс-мажору (розмежування природи форс-мажору і непереборної сили залишимо за рамками цього коментаря). За загальним правилом відсутність провини виключає відповідальність, якщо інше не передбачене договором або законом (ст. 614 ГК України). Часто форс-мажор згадується в договорі як основа для його розірвання. Проте слід пам'ятати, що боржника не звільняє від відповідальності ні невиконання зобов'язань третьою стороною в його користь, ні відсутність у нього засобів або необхідних товарів на ринку (ст. 617 ГК України).
Що стосується визнання певних обставин форс-мажором, цим займається в Україні ТВП, і тільки на підставі відповідного виданого нею підтвердження боржник може бути звільнений від відповідальності.
Якщо ж санкції неминучі, то в законодавстві міститься декілька шляхів правомірного зменшення їх розміру. Так, відповідно до ч. 1 ст. 232 ХК України, якщо за невиконання або неналежне виконання зобов'язання встановлені штрафні санкції, то збитки відшкодовуються в частині, не покритій цими санкціями. Згідно ч. 5 цієї ж статті нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлене законом або договором, припиняється через шість місяців з дня, коли зобов'язання мало бути виконане. Відповідно до ст. 343 ХК України розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня. Ну і наприкінці, ч. 3 ст. 219 ХК України встановлює, що якщо правопорушенню сприяли неправомірні дії (бездіяльність) іншої сторони зобов'язання, суд має право зменшити розмір відповідальності або звільнити відповідача від відповідальності.
____________________________________________
"ЮРИСТ & ЗАКОН" - це електронне аналітичне видання, що входить в інформаційно-правові системи ЛІГА :ЗАКОН і створене спеціально для юристів і фахівців, що потребують якісної аналітичної інформації про зміни, що відбуваються в правовому полі України. З питань придбання видання "ЮРИСТ & ЗАКОН" звертайтеся до менеджерам ЛІГА :ЗАКОН чи до регіональних дилерів.
