Закон "Про депозитарну систему України" обговорили ключові експерти і юристи

З набуттям чинності Закону "Про депозитарну систему України" функціонування фондового ринку зазнало істотних змін. Серед іншого, цим документом був ліквідований документарний облік права власності на цінні папери, а разом з ним пропала і необхідність існування реєстраторів. Крім того, з двох раніше діючих депозитаріїв (ВДЦБ і НДУ) залишився лише один, статус Центрального депозитарію (ним виявився НДУ), що отримав. Другий депозитарій при цьому вимушений був перетворитися в Розрахунковий центр по обслуговуванню договорів на фінансових ринках (далі - Розрахунковий центр).

Ці і інші зміни, пов'язані із Законом "Про депозитарну систему України", викликали у учасників фондового ринку багато питань. Зокрема, відносно того, як функціонуватиме нова система обліку прав власності на цінні папери, як перетворені і новоутворені структури взаємодіятимуть між собою і, головне, як усе це позначиться на захисті прав і інтересів емітентів і їх інвесторів. Відповіді на багато з цих питань були дані в ході круглого столу на тему "Новий Закон "Про депозитарну систему України" : структурні зміни cреди гравців фондового ринку або реальна допомога і захист емітентів і власників цінних паперів?". Організаторами такого заходу виступили видання "ЮРИСТ & ЗАКОН" і адвокатська компанія "Маршаллер і партнери"а участь в нім взяли представники НКЦБФР, НБУ, НДУ, Розрахункового центру, ПАРД і Асоціації інвестиційного бізнесу.

Централізація на благо

Головною метою Закону "Про депозитарну систему України", як відмітив Глава Комітету з питань методології регулювання професійної діяльності на фондовому ринку НКЦБФР Олексій Тарасенкобуло забезпечення максимального захисту прав і інтересів інвесторів. Саме для досягнення цієї мети була централізована система обліку прав власності на цінні папери шляхом передачі на обслуговування в Центральний депозитарій усіх реєстрів прав власності на цінні папери. Така централізація, на думку пана Тарасенко, дозволить уникнути ситуацій з подвійними реєстрами акціонерів, проблем з підтвердженням права власності на цінні папери і багатьох інших суперечок за участю представників депозитарної системи.

З цією точкою зору згодні і представник нинішнього Центрального депозитарію, Глава Правління Національного депозитарію України Сергій Румпа. Створення в державі єдиного депозитарію, на його думку, зробить депозитарну систему зрозумілішою для іноземних інвесторів і забезпечить гарантії права власності на цінні папери. Серед іншого, забезпеченню таких прав сприятиме передбачений в ст. 10 Закону "Про депозитарну систему України" заборона на вилучення (виїмку) матеріальних носіїв інформації, пов'язаних із здійсненням Центральним депозитарієм депозитарного обліку цінних паперів і операцій з ними. Правда, для забезпечення того, щоб ця норма виконувалася на практиці, треба буде ще провести відповідну просвітницьку і роз'яснювальну роботи з представниками правоохоронних органів і судів.

Поки ж процес централізації проходить успішно. За даними Глави Департаменту регулювання депозитарної і розрахунково-клірингової діяльності НКЦБФР Ірини Курочкинойусе 9031 випуск цінних паперів, які враховувалися у ВДЦБ, до 12 жовтня 2013 року були передані в НДУ. Крім того, до цієї дати майже усі реєстратори встигли передати в Центральний депозитарій реєстри власників цінних паперів.

Облік окремо, розрахунки окремо

Якщо НДУ, як Центральний депозитарій, перебрав на себе усі функції по обліку прав власності на цінні папери, то його колишньому конкурентові, ВДЦБ, дісталася роль Розрахункового центру, в руках якого будуть зосереджені функції розрахунку по цінних паперах і операціях з ними. Саме через цю структуру проводитиметься виплата емітентами усіх прибутків, нарахованих володарям цінних паперів (у тому числі дивідендів), а також оплата цінних паперів, відчужуваних на фондовому ринку і за принципом "постачання цінних паперів проти оплати". При здійсненні операцій купівлі-продажу цінних паперів в цих випадках Розрахунковий центр виступатиме центральним контрагентом, що гарантує виконання сторонами зобов'язань за відповідним договором.

Як відмітив Андрій Патенкозаступник директора Департаменту методології і грошово-кредитної політики НБУ, створення Розрахункового центру було необхідним для збільшення прозорості розрахунків по операціях з цінними паперами і фондового ринку в цілому. Більше того, надалі ця організація обслуговуватиме не лише фондовий, але і фінансовий ринок.

Як випливає із слів Ігоря Афанасьеваначальника відділу депозитарного обліку державних цінних паперів Генерального департаменту грошово-кредитної політики НБУ, у зв'язку із створенням Розрахункового центру значна частина функцій, що стосуються розрахунків по операціях з цінними паперами, від хранителів і депозитаріїв перейшла до торговців цінними паперами. Це повинно істотно прискорити процес розрахунків по операціях з цінними паперами і одночасно посилити гарантії їх проведення.

Але поки що при здійсненні операцій через Розрахунковий центр виникають певні технічні і технологічні проблеми, пов'язані з жорсткими вимогами Нацбанку відносно безпеки каналів зв'язки, через які здійснюються клірингові операції. За словами Глави Правління Розрахункового центру Дмитра Чугаевского, вже до кінця жовтня ці проблеми будуть усунені. І тоді справа залишиться за малою - навчити професійних учасників фондового ринку користуватися цією системою.

Перетворення без серйозних втрат

Централізація системи обліку прав власності на цінні папери і її переклад у виключно бездокументну форму істотно зачепили середню ланку депозитарної системи - реєстраторів і хранителів цінних паперів. У нинішній системі їм місця не знайшлося, оскільки функції зберігання цінних паперів і ведення реєстру власників цінних паперів відійшли Центральному депозитарію. Єдине, що залишалося реєстраторам і хранителям окрім припинення відповідної діяльності - перетворення до депозитарних установ, функції яких зводяться до обліку прав на власні папери і обслуговування власників цих паперів. І слід сказати, що багато з хранителів саме так і поступили.

За даними Ірини Курочкиной, на момент набуття чинності Закону "Про депозитарну систему України" ліцензії на здійснення діяльності депозитарної установи отримали 295 юридичних осіб. З них всього одно нова юридична особа і два реєстратори. Усі інші - це ті юридичні особи, які до 12 жовтня 2013 року мали ліцензії на право здійснення депозитарної діяльності хранителя цінних паперів. Тобто з 351 хранителя, що діяв до вказаної дати, свою діяльність в новому форматі вирішили продовжити більше 80 % з них. При цьому істотних новацій в діяльності депозитарних установ в порівнянні з діяльністю хранителів, на думку пані Курочкиной, немає.

З тим, що число депозитарних установ не сильно відрізняється від числа хранителів і реєстраторів, що діяли раніше, згоден і Президент професійної асоціації реєстраторів і депозитаріїв (ПАРД) Олексій Кий. За його словами, за увесь період існування інституту реєстраторів їх кількість істотно не мінялася: 352 - 353 юридичних особи. Більше того, коли виникла необхідність перекладу усіх акцій у бездокументну форму, кількість хранителів з трохи менше ста також збільшилося до 352.

Втім, він не згоден з тим, що Закон "Про депозитарну систему України" не вніс істотних змін в діяльність осіб, що займаються обліком цінних паперів. На його думку, принятие цього документу є справжньою революцією. Адже на відміну, наприклад від Франції, де переклад цінних паперів у бездокументну форму тривав впродовж 30 років, Україна зробила цей крок за 1,5 року.

Проблеми емітентів і інвесторів

Зачепила депозитарна реформа і первинна ланка системи - емітентів цінних паперів і їх інвесторів. Особливо це стосується тих емітентів, які, не дивлячись ні на що, так і не перевели свої акції з документарної форми існування у бездокументну. Число випусків цінних паперів, які все ще розміщені в документарній формі, за даними Глави Департаменту корпоративного управління і корпоративних фінансів НКЦБФР Алли Папаикискладає майже 5000, що являється третю від усієї кількості випусків цінних паперів, що є в обігу.

Емітентам випусків цінних паперів в документарній формі пані Папаика радить приймати рішення про дематериализации і проходити ту процедуру, що визначена Положением про порядок переведення випуску іменних акцій документарної форми існування у бездокументну форму існування. При цьому зовсім не обов'язково скликати загальні збори і наслідувати тривалі процедури. За словами Алли Папаики, для цього досить прийняти відповідне рішення наградою, а незабаром можливість ухвалення такого рішення буде надана і виконавчим органам емітентів.

Крім того, пані Папаика радить емітентам не боятися подавати документи, що стосуються дематериализации, в НКЦБФР унаслідок зміни норм законодавства. НКЦБФР приймає документи в тому вигляді, в якому вони є, і завжди з розумінням відноситься до тих компаній, які дематериализуют свої цінні папери.

Що ж до інвесторів, то їх представник в особі Глави Ради Української Асоціації інвестиційного бізнесу, ректора Українського інституту розвитку фондового ринку КНЭУ ім. В. Гетьмана Дмитра Леоновавказав на ряд недоліків, пов'язаних із застосуванням норм Закону "Про депозитарну систему України".

Зокрема, дурістю, на його думку, було введення вимог про отримання ліцензій на обслуговування ИСИ і ліцензій на обслуговування недержавних пенсійних фондів на додаток до ліцензій на право здійснення діяльності депозитарної установи. В результаті цього кроку з 295 юридичних осіб, що отримали ліцензію депозитарної установи, тільки 87 додатково отримали ліцензії на обслуговування ИСИ, а ліцензії на обслуговування недержавних пенсійних фондів отримали всього 29 юрособ. Таке скорочення кількості компаній, обслуговуючих ИСИ і НПФ, може привести до підвищення для них вартості відповідних послуг депозитарних установ.

В той же час, якщо раніше були окремі максимальні тарифи на обслуговування інституціональних інвесторів хранителями і торговцями цінними паперами, то тепер регулятор встановив один максимальний тариф, що стосується і депозитарної установи, і торговців цінними паперами. В результаті виникає питання про те, в якій пропорції ці суб'єкти, послуги яких обов'язкові для усіх ИСИ, ділитимуть цей тариф між собою. Є ризик того, що в результаті таких змін для більшості ИСИ тариф на обслуговування депозитарними установами і торговцями цінними паперами буде максимальним.

Правда, відповідаючи на ці зауваження пана Леонова, Ірина Курочкина повідомила, що до набуття чинності Закону "Про депозитарну систему України" НПФ і так обслуговували всього 30 хранителів. ИСИ ж, за даними Анатолія Тарасенко, до 12 жовтня 2013 року обслуговували не 350, а 150 хранителів. Отже масштаб скорочення кількості осіб, що надають депозитарні послуги ИСИ і НПФ, не такий вже великий.

В цілому ж учасники круглого столу погодилися з необхідністю подальшого удосконалення законодавства про депозитарну систему і освіти учасників фондового ринку відносно тих змін, які вже сталися.

Євгеній Даниленко

"ЮРИСТ & ЗАКОН"

________________________________________________________________

"ЮРИСТ & ЗАКОН" - це електронне аналітичне видання, що входить в інформаційно-правові системи ЛІГА :ЗАКОН і створене спеціально для юристів і фахівців, що потребують якісної аналітичної інформації про зміни, що відбуваються в правовому полі України. З питань придбання видання "ЮРИСТ & ЗАКОН" звертайтеся до менеджерам ЛІГА :ЗАКОН чи до регіональних дилерів.