Ця сторінка доступна рідною мовою. Перейти на українську

П’ять цікавих судових рішень для адвоката в кримінальному процесі

Добірка важливих судових рішень

Постійний професійний інтерес до судової практики, її аналіз і систематизація, безперечно є однією з умов успішної діяльності адвоката у кримінальному провадженні. Важко уявити фахового захисника чи представника потерпілого, який би не цікавився правовими позиціями Верховного Суду та не застосовував їх для надання ефективної правової допомоги клієнту. Наразі, авторитет адвоката нерозривно пов'язаний із його знанням актуальних позицій вищої судової інстанції України. Пропоную розглянути п’ять цікавих судових рішень, що стосуються дискусійних правових питань, які мають знати і використовувати адвокати у кримінальному провадженні.

  • Постанова об’єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 31 жовтня 2022 року у справі № 753/12578/19

Набрання чинності Законом України № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» спричинило чимало суперечок у спільноті правників, зокрема, щодо тлумачення змін до статті 294 КПК України, якими надано повноваження слідчому судді продовжувати строки досудового розслідування у кримінальних провадженнях, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань після введення в дію цього Закону, тобто з 16 березня 2018 року.

У вищезазначеній постанові об’єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що належним суб’єктом продовження строків досудового розслідування в об’єднаному кримінальному провадженні, де відомості про перше кримінальне правопорушення були внесені до  Єдиного реєстру досудових розслідувань до  введення в дію положень Закону, а щодо наступних - після визначеної цим Законом дати (16 березня 2018 року), є слідчий суддя.

Варто зауважити, що Вищий антикорупційний суд не прислухається до згаданої позиції об’єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, посилаючись зокрема на те, що судами можуть враховуватись правові висновки Верховного Суду, однак вони не мають обов`язкової сили. Також звертаю увагу на усталеність судової практики Вищого антикорупційного суду в питанні правомірності дій прокурора щодо продовження строку досудового розслідування у об`єднаних кримінальних провадженнях, відомості про які внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань до 16 березня 2018 року (ухвала ВАКС від 09.03.2023 у справі № 991/2735/21). Що стосується рішень судів загальної юрисдикції з цього питання, то наведена практика Верховного Суду знаходить своє відображення та враховується при прийнятті рішень про закриття кримінального провадження в разі продовження строку досудового розслідування в таких кримінальних провадженнях прокурором (ухвала Одеського апеляційного суду від 13.06.2023 у справі № 523/1767/20,  ухвала Чернівецького апеляційного суду від 29.06.2023 у справі № 727/6479/19).

  • Постанова Великої Палати Верховного Суду від 2 лютого 2023 року у справі № 735/1121/20.

Тривалий час існувала невизначеність у питанні застосування норми ст. 49 КК України, яка полягала в наступному: в разі ухилення особи від досудового розслідування або суду застосуванню підлягають диференційовані строки давності, визначені у ч. 1 ст. 49 КК, подовжені на час ухилення, чи передбачені ч. 2 цієї статті загальні строки – п’ять років з дня вчинення проступку і п’ятнадцять років з дня вчинення злочину, у випадках, коли на час прийняття судом рішення зазначені загальні строки не сплинули.

Варто зазначити про те, що в постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 5 квітня 2021 року у справі № 328/1109/19  наведено тлумачення змісту ч. 2 ст. 49 КК України, відповідно до якого в разі ухилення підозрюваного, обвинуваченого від досудового розслідування або суду встановлені ч. 1 цієї статті диференційовані строки нівелюються й особу може бути звільнено від кримінальної відповідальності за давністю лише після спливу загальних строків.

Натомість в постанові Великої Палати Верховного Суду від 2 лютого 2023 року у справі № 735/11/21/20 остання відступила від вищезазначеного правового висновку та постановила, що в разі ухилення від досудового розслідування або суду особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності або покарання за давністю після спливу диференційованого строку, передбаченого ч. 1 ст. 49 КК, подовженого на період ухилення. Водночас закінчення загальних строків, установлених ч. 2 цієї статті (п`ятнадцять років з моменту вчинення злочину і п`ять років - проступку), є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, коли цей строк спливає раніше за диференційований, подовжений на час ухилення.

LIGA360:Юрист
Інформація працюватиме на вас - з рішенням LIGA360:Юрист. Здійснюйте legal research українського законодавства й судової практики, прогнозуйте результати судових справ, читайте експертну аналітику з "гарячих" тем

  • Постанова Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 6 червня 2023 року у справі № 461/9707/21.

З набранням чинності Законом України № 2617-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» було запроваджено інститут кримінальних проступків. Так, ч. 2 ст. 219 КПК України, в редакції Закону № 2617-VIII від 22.11.2018 та зі змінами, внесеними згідно із Законом № 2201-IX від 14.04.2022, хоча і містить положення, що встановлюють строк досудового розслідування злочинів з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань або винесення постанови про початок досудового розслідування у порядку, встановленому статтею 615 цього Кодексу, до дня повідомлення особі про підозру, проте не містить відповідних положень щодо строку досудового розслідування кримінальних проступків. Вказаний недолік фактично зумовив існування хибної думки, поширеної у представників сторони обвинувачення, про відсутність строку досудового розслідування кримінальних проступків

Однак, у постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 6 червня 2023 року у справі № 461/9707/21 наголошено на тому, що хоча чинним КПК України не визначено строк дізнання для кримінальних проступків з моменту внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, такий строк не повинен бути більшим аніж для нетяжких злочинів, оскільки останні є суспільно небезпечнішими діяннями ніж кримінальні проступки.

Позиція щодо існування строку досудового розслідування кримінальних проступків утворила практику за якої суд при наявності обставин, передбачених п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, приймає рішення про закриття кримінального провадження (ухвала Київського апеляційного суду від 11.04.2023 у справі № 754/18049/21).

Крім того, наведена позиція також зумовила виникнення непоодиноких випадів, коли сторона обвинувачення звертається до слідчого судді з клопотанням про продовження такого строку. Однак, суди закономірно відмовляють у задоволенні таких клопотань з огляду на те, що чинним КПК України не передбачено порядку продовження слідчим суддею строків досудового розслідування до моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку (ухвала слідчого судді Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 24.07.2023 у справі № 233/3455/23, ухвала слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 09.08.2023 у справі № 642/4523/23).

  • Постанова об’єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 13 лютого 2023 року у справі № 932/8842/20.

Доволі поширеними є випадки, коли внаслідок процесуальної недбалості сторони обвинувачення суд приймає рішення про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, оскільки після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 КПК України. Важливо наголосити на тому, що вказана норма містить виключення, в разі яких неможливо прийняти відповідне рішення, а саме, в разі повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров’я особи.

Чинний КК України складається з двох взаємопов'язаних частин: Загальної та Особливої, кожна з яких складається із розділів. У свою чергу кожен розділ Особливої частини КК України відображає родовий об’єкт групи злочинів. З огляду на вказане, доволі поширеною була думка, що заборона, визначена п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, стосувалася лише кримінальних правопорушень, передбачених розділом ІІ Особливої частини КК України, який має назву «кримінальні правопорушення проти життя та здоров’я особи».

Однак, постановою об’єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 13 лютого 2023 року у справі № 932/8842/20 спростовані вищенаведені висновки деяких правників та сформовано висновок, згідно якого, зважаючи на застосовану законодавцем юридичну техніку, поняття «злочин проти життя та здоров`я особи» у вказаній вище процесуальній нормі охоплює своїм змістом не тільки злочини, передбачені в розділі II Особливої частини КК, а й інші склади злочинів, у яких додатковим об`єктом посягання є життя та здоров`я особи.

З урахуванням цієї позиції, суди почали приймати все більше рішень про відмову в задоволенні клопотань про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України у тих випадках, коли додатковим об’єктом посягання було життя та здоров’я особи (ухвала Дніпровського апеляційного суду від 04.07.2023 у справі № 334/2481/20; ухвала Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 14.06.2023 у справі № 196/162/20).

  • Ухвала Великої Палати Верховного Суду від 5 липня 2023 року у справі № 415/2182/20.

Для забезпечення ефективності здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану Верховною Радою України було прийнято Закон України № 2201-ІХ «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення порядку здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану». Зі змісту пояснювальної записки до проєкту вказаного Закону вбачається, що ним закріплюються гарантії здійснення дистанційного судового провадження в умовах введення в Україні або окремих її місцевостях воєнного, надзвичайного стану, коли обвинувачений перебуває поза межами приміщення суду.

Однак, до цього часу немає єдиної судової практики щодо можливості реалізації вищезазначених гарантій. Нерідко виникає ситуація, коли суд відмовляє у задоволенні відповідного клопотання обвинуваченого чи його захисників з огляду на те, що проведення відеоконференції під час судового засідання у кримінальному провадженні за участі сторін поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів учасників ст. 336 КПК України не передбачено (ухвала Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 03.03.2023 у справі № 761/40298/16).

Водночас, важливою для дійсного розуміння положень ст. 336 КПК України є ухвала Великої Палати Верховного Суду від 5 липня 2023 року у справі № 415/2182/20, якою сформовано правовий висновок про те, що норми ст. 336 КПК України не виключають можливості участі особи у судовому засіданні дистанційно і з будь-якого іншого місця аніж суд, з використанням власних технічних засобів. Вказаною ухвалою Велика Палата Верховного Суду задовольнила клопотання захисників про їх участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у підсистемі відеоконференцзвʼязку. Зазначена судова практика вже знайшла своє відображення, зокрема, в ухвалі Франківського районного суду м. Львова від 10.07.2023 у справі № 465/3106/17.

Безперечно, в умовах тривалої дії в Україні режиму воєнного стану, така судова практика є позитивною, оскільки направлена на забезпечення розумних строків судового розгляду кримінальних проваджень, дотримання процесуальних прав сторони захисту, зокрема на доступ до правосуддя, та конституційних свобод громадян, передусім фундаментального права на життя.

Олександр ТЕЛЕШЕЦЬКИЙ

Іменний партнер Адвокатського об'єднання «Лещенко, Дорошенко і партнери»/Attorneys at Law «Leshchenko, Doroshenko & partners»

Адвокат, кандидат юридичних наук, доцент кафедри кримінального права, процесуа та криміналістики Київського університету інтелектуальної власності і права Національного університету «Одеська юридична академія»

Де шукати інформацію адвокату з кримінального права? LIGA360 містить понад 16 млн. рішень українських судів у кримінальних справах, судові прецеденти, аналітику й законодавство. А інноваційні АІ-можливості системи допоможуть миттєво спрогнозувати результати вашої справи й виконати legal research. Більше переваг за посиланням.

Підпишіться на розсилку
Головні новини і аналітика для вас по буднях
Схожі новини