Суть справи: позивач просив зобов'язати орендаря повернути його земельну ділянку у зв'язку із закінченням строку договору оренди. Він зазначив, що з моменту укладення договору минув визначений для оренди строк. Однак орендар відмовився повертати земельну ділянку, вказавши, що срок оренди не пройшов, оскільки він обчислюється з моменту державної реєстрації договору.
Місцевий та апеляційний суди задовольнили позовні вимоги, вказавши, що земельна ділянка підлягає поверненню позивачу.
Однак Велика Палата ВС не погодилась із таким висновком.
Відповідно до ч. 3 ст. 640 Цивільного кодексу (у чинній на момент правовідносин редакції), визначено момент, коли договір, який підлягав державній реєстрації, є укладеним, а саме: договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.
Вам також буде цікаво: чи можна накласти арешт на право оренди: рішення Великої Палати
ВП ВС зазначила, що оскільки моменти укладення договору та набрання ним чинності збігаються (ч. 2 ст. 631 ЦК), то моментом укладення договору оренди земельної ділянки на час дії зазначеної редакції ч. 3 ст. 640 ЦК є саме його державна реєстрація, якщо сторони договору не передбачили у договорі інше.
Відповідну постанову у справі № 322/1178/17 Велика Палата ВС прийняла 15.01.2020. Не втрачайте важливу інформацію в кризових ситуаціях! Будьте в курсі розкладу судових засідань та завантаженості суддів. Відстежуйте судові справи по контрагентам, аналізуйте Правові позиції та судові рішення з понад 85 млн. Формуйте власну сильну позицію з системою аналізу судових рішень Verdictum. Отримайте тестовий доступ за посиланням.
Читайте також: Як довести вступ у володіння чи управління спадковим майном: роз'яснення ВС
