Ця сторінка доступна рідною мовою. Перейти на українську

Особливості надання відомостей про кінцевого бенефіціарного власника

Реклама

28 квітня 2020 року набрав чинності закон «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню поширення зброї масового знищення».

Серед іншого законом удосконалено механізм контролю над підозрілими фінансовими операціями, які здійснюються в інтересах тих чи інших осіб, а також зобов'язано всіх раніше зареєстрованих юридичних осіб подавати державному реєстратору інформацію про кінцевого бенефіціарного власника, структуру власності та підтримувати таку інформацію в актуальному стані та щорічно її оновлювати.

Юридичні особи, зареєстровані до набрання чинності закону зобов'язані, подати державному реєстратору інформацію про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності протягом трьох місяців з дня набрання чинності нормативно-правовим актом, яким буде затверджена форма та зміст структури власності.

Форма та зміст структури власності встановлюються Міністерством фінансів, за погодженням з Міністерством юстиції.

Станом на сьогодні, такий нормативно-правовий акт не затверджено, а тому подання документів державному реєстратору для встановлення відомостей про кінцевого бенефіціарного власника, наразі - не вимагається.

Читайте також: Нові правила фінмоніторингу: коли адвокати повинні контролювати своїх клієнтів

1. Про яких саме «кінцевих бенефіціарних власників» необхідно буде надавати інформацію державному реєстратору?

Кінцевим бенефіціарним власником є:

- фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив (контроль) на діяльність клієнта та/або фізичну особу, від імені якої проводиться фінансова операція;

- для юридичних осіб - фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив на діяльність юридичної особи (в тому числі через ланцюг контролю/володіння);

- для трастів, утворених відповідно до законодавства країни їх утворення, - засновник, довірчий власник, захисник (за наявності), вигодоодержувач (вигодонабувач) або група таких осіб, а також будь-яка інша фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив на діяльність трасту (в тому числі через ланцюг контролю/володіння);

- для інших подібних правових утворень - особа, яка має статус, еквівалентний або аналогічний особам, зазначеним для трастів.

Ознакою здійснення прямого вирішального впливу на діяльність є безпосереднє володіння фізичною особою часткою у розмірі не менше 25% статутного капіталу або прав голосу юридичної особи.

Ознаками здійснення непрямого вирішального впливу на діяльність є принаймні володіння фізичною особою часткою у розмірі не менше 25% статутного капіталу або прав голосу юридичної особи через пов'язаних фізичних чи юридичних осіб, трасти або інші подібні правові утворення.

Кінцевим бенефіціарним власником не може бути особа, яка має формальне право на 25 чи більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі, але є комерційним агентом, номінальним власником або номінальним утримувачем, або лише посередником щодо такого права.

Читайте також: Адвокатів та нотаріусів штрафуватимуть за недотримання нових правил фінмоніторингу

2. Хто зобов'язаний подавати інформацію та яку?

Інформацію про кінцевого бенефіціарного власника повинні подавати усі юридичні особи, а відтак у єдиному державному реєстрі повинна міститися інформація про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника її засновника, якщо засновник - юридична особа.

Враховуючи те, що зміни стосуються і закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», то таким встановлено перелік суб'єктів господарювання, щодо яких не вносяться до ЄДР відомості про кінцевих бенефіціарнх власників. Це: політичні партії, їх структурні утворення; професійні спілки, їх об'єднання, організації профспілок, творчих спілок; місцевих осередків творчих спілок; організації роботодавців, їх об'єднань; адвокатські об'єднання; торгово-промислових палат; об'єднання співвласників багатоквартирних будинків; релігійних організацій, державних органів, органів місцевого самоврядування, їх асоціацій, державних та комунальних підприємств, установ, організацій.

Звертаємо увагу, що положення щодо неподання інформації про кінцевих бенефіціарних власників у разі, якщо засновниками юридичної особи є виключно фізичні особи, які є кінцевими бенефіціарними власниками з 28 квітня виключено.

Окрім тих даних, які до 28 квітня вказувались в ЄДР про кінцевих бенефіціарних власників з набранням чинності закону вказуватиметься характер та міра (рівень, ступінь, частка) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу).

3. Коли необхідно подавати інформацію?

- в момент вчинення певних реєстраційниї дії (державної реєстрації юридичної особи або внесення змін до відомостей про юридичну особу у тому числі до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю та інші реєстраційні дії передбачені ст. 17 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»),

для проведення таких реєстраційних дій необхідно надати державному реєстратору зокрема такі документи:

- структура власності за формою та змістом (документ ще не затверджений);

- витяг, виписка чи інший документ з торговельного, банківського, судового реєстру тощо, що підтверджує реєстрацію юридичної особи - нерезидента в країні її місцезнаходження - у разі, якщо засновником юридичної особи є юридична особа - нерезидент;

- нотаріально засвідчена копія документа, що посвідчує особу, яка є кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи - для фізичної особи - нерезидента та, якщо такий документ оформлений без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру, - для фізичної особи - резидента;

Навіть якщо зміни у структурі та інформації про бенефіціара відсутні, то про відсутність таких змін все одно слід повідомляти у випадку проведення будь-яких змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Держаному реєстрі.

- у випадку зміни будь-якої інформації про кінцевого бенефіціарного власника - протягом 30 робочих днів повідомити державного реєстратора із документальним підтвердженням з дня їх виникнення.

- у разі виявлення неповноти або неточностей чи помилок у інформації про бенефіціара та структурі власності - не пізніше трьох робочих днів з дня їх виявлення (оновлені форми заяв перебувають на стадії погодження та плануються до запровадження найближчим часом).

- щорічно підтверджувати відомості протягом 14 календарних днів з дати державної реєстрації юридичної особи (заява про підтвердження відомостей станом на сьогодні ще не затверджена);

- протягом трьох місяців з дня набрання чинності нормативно-правовим актом, яким буде затверджена форма та зміст структури власності (нормативно-правовий акт поки що відсутній).

4. Наслідки неподання інформації.

Неподання або несвоєчасне подання державному реєстратору передбаченої цим законом інформації про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи або про його відсутність, або документів для підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи тягнуть за собою накладення штрафу на керівника юридичної особи або особу, уповноважену діяти від імені юридичної особи (виконавчого органу), від однієї тисячі (17 тис. грн.) до трьох тисяч (51 тис. грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Крім адміністративної відповідальності у певних випадках передбачено кримінальну відповідальність.

А саме, внесення в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця, завідомо неправдивих відомостей, а також умисне подання для проведення такої реєстрації документів, які містять завідомо неправдиві відомості караються штрафом від п'яти тисяч (85 тис. грн.) до восьми тисяч (136 тис. грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк від трьох до шести місяців, або позбавленням волі на строк до трьох років.

Якщо такі дії вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням свого службового становища, то такі дії караються

· штрафом від восьми тисяч (136 тис. грн.) до десяти тисяч (170 тис. грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

Узагальнюючи вищевказане необхідно зазначити, що станом на сьогодні відсутній нормативно-правовий акт, який би затверджував форму та зміст структури власності, а відтак і не розпочато відлік трьох місяців протягом яких необхідно подати державному реєстратору інформацію про кінцевого бенефіціарного власника. З дня набрання чинності цього акту, практично всі юридичні особи зобов'язані подати держреєстратору документи для оновлення в ЄДР відомостей про кінцевого бенефіціарного власника.

У зв'язку з цим, з метою готовності у майбутньому подання інформації та документів про кінцевих бенефіціарних власників юридичної особи, а також у разі необхідності вчинення реєстраційних дій рекомендуємо розпочати збір наступної інформації та документів:

- уточнити або отримати перелік кінцевих бенефіціарних власників юридичної особи;

- забезпечити наявність актуальних персональних даних (прізвище, ім'я, по батькові, ідентифікаційний код, місце реєстрації та інше), у тому числі нотаріально засвідчену копію документа, що посвідчує особу кінцевого бенефіціарного власника;

- у разі, якщо засновником юридичної особи є юридична особа - нерезидент, то забезпечити наявність витягу, виписки чи інший документ з торговельного, банківського, судового реєстру тощо, що підтверджує реєстрацію юридичної особи - нерезидента в країні її місцезнаходження; (строк дії такого документа не передбачається).

При цьому, слід мати на увазі, що документи, видані відповідно до законодавства певних держав, з якими в України відсутні міжнародні договори, повинні бути легалізовані (консульська легалізація чи проставлення апостиля). Якщо документ, викладений іноземною мовою, то такий повинен бути перекладений на українську мову із нотаріальним засвідченням вірності перекладу з однієї мови на іншу або підпису перекладача.

Тарас Копистинський, адвокат АО "Matviyiv&Partners"

Вам також буде цікаво:

Набули чинності правила фінмоніторингу: зміна параметрів контрольованих операцій і нові штрафи для юристів

Запитання-відповіді: як з 28 квітня правильно здійснювати платежі

Розкриття бенефіціарів по-новому

Стежите за новинами вашої галузі? Спробуйте створити свій власний інфорпростір в екосистемі LIGA360. Власна стрічка новин і моніторинг з понад 1835 медіа, 20 телеканалів, 15 радіостанцій, 1 800 інтернет та друкованих ЗМІ. Обирайте, що читати саме вам! Спробувати LIGA360

Замовте безкоштовний повний тестовий доступ на 4 доби до LIGA360 за посиланням.

Залиште коментар
Увійдіть щоб залишити коментар
Увійти

Схожі новини