Кримінальна відповідальність за умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню передбачена ст. 382 Кримінального кодексу.
Таке умисне діяння карається штрафом від 500 до 1 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років.
Об'єктивна сторона
Злочини, передбачені ст. 382 КК, можуть бути вчинені як у формі власне невиконання судового рішення, так і шляхом перешкоджання його виконанню.
Умови настання відповідальності
Обов'язковою умовою настання відповідальності за невиконання судового рішення є наявність у цьому рішенні вимоги зобов'язального чи забороняючого характеру. Причому така вимога повинна стосуватися конкретного зобов'язаного суб'єкта, до відома якого своєчасно було доведено відповідний обов'язок за рішенням суду.
Залежно від характеру такої вимоги невиконання судового рішення може проявлятися у:
- бездіяльності зобов'язаної особи щодо здійснення передбачених законом або визначених судом заходів, спрямованих на виконання цього рішення;
- вчиненні дій, які прямо заборонені у самому судовому рішенні.
Стосовно ж відповідного обов'язкового припису, який міститься у судовому рішенні, то він може вимагати як певної одноразової дії, так і багаторазового виконання чи тривалого у часі утримання від вчинення певних дій.
Для встановлення факту умисного невиконання судового рішення має важливе значення з'ясування питання про наявність реальної можливості його виконати.
Суб'єктивна сторона
Наявність вини у формі прямого умислу
Відповідне роз'яснення надала колегія суддів Кримінального суду ВС у справі № 554/10478/15-к від 26.02.2019. Ознайомтесь із повним текстом постанови в системі аналізу судових рішень VERDICTUM, протестувавши її за посиланням.
Читайте також: Верховний Суд роз'яснив підстави для визнання кредитного договору недійсним
