Суть справи: позивач просила визнати недійсним з моменту укладення депозитний договір, обов'язковою умовою якого було оформлення кредитної картки. Позивачка зазначила, що при оформленні цієї картки, вона підписала лише заяву на укладення договору, не ознайомлюючись з умовами та правилами користування і надання банківських послуг. Позов обґрунтовано тим, що при укладенні оспорюваного договору не було дотримано форми правочину, а також їй не надано достовірної інформації щодо істотних умов кредитного договору.
Читайте також: Велика Палата визначилась, чи може перейменована кредитна установа вимагати сплатити борг перед банком
Місцевий та апеляційний суди задовольнили позовні вимоги.
Такі рішення суди мотивували тим, що при емісії кредитної картки та укладенні відповідного договору не було дотримано письмової форми договору, що відповідно до ст.1055 Цивільного кодексу свідчить про його недійсність.
Однак колегія суддів Цивільного суду ВС не погодилась із таким висновком.
Верховний Суд погодився із обґрунтуванням касаційної скарги стосовно того, що спірний кредитний договір відповідає вимогам Цивільного кодексу, оскільки своїм підписом в анкеті-заяві позичальника клієнт висловив свою згоду, що заява разом з умовами та правилами складає укладений договір про надання банківських послуг.
Відповідну постанову по справі № 373/212/16-ц ВС прийняв 27.11.2018. З її повним текстом можна ознайомитися в системі аналізу судових рішень VERDICTUM, яку можна протестувати тут.
