Криптовалюта вже стала частиною фінансової реальності, хоча існує лише в цифровій формі. Саме її нематеріальна природа створює нові, доволі складні виклики для української системи спадкування. Тому сучасному нотаріусу потрібно не лише знати порядок оформлення спадщини, а й орієнтуватися в основах цифрових технологій, на яких працюють криптоактиви.
Фахівці Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) звернули увагу на особливості спадкування віртуальних активів.
Криптовалюта функціонує на базі блокчейну - децентралізованого та криптографічно захищеного реєстру, де кожна транзакція є незмінною. Доступ до цього активу надає приватний ключ (або seed-фраза) - унікальний набір символів, відомий лише власникові.
Тут криється головна особливість: право власності на криптоактиви підтверджується наявністю доступу до унікального коду. Якщо власник помер і ключ втрачено, жоден, навіть ідеально складений спадковий документ чи рішення суду не дасть спадкоємцеві можливості отримати такі активи. З технічного погляду, це майно назавжди стає недоступним. Це принципова відмінність від традиційного спадкування, де майно фізично існує й нотаріус може підтвердити право власності, навіть якщо документи були втрачені.
Згідно з чинним законодавством ситуація зі спадкуванням цифрових активів перебуває в стані правової невизначеності щодо механізму, але не щодо суті. Стаття 1218 Цивільного кодексу визначає, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, які належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини й не припинилися внаслідок його смерті. Оскільки криптовалюта відповідно до Закону «Про віртуальні активи» визнається віртуальним активом і об'єктом цивільних прав, вона формально підпадає під визначення «іншого майна», яке може бути успадковане. Водночас практичний механізм передачі таких активів поки відсутній.
Перед нотаріусом постає дилема: як реалізувати право спадкоємця без чіткого інструментарію, який поєднав би правову точність і вимоги криптографічної безпеки.
Складання заповіту на криптовалюту є можливим і доцільним, адже закон не встановлює обмежень щодо переліку майна, яке можна заповісти. Проте юридичне оформлення потребує технічного супроводу. Найефективніший спосіб виконання волі спадкодавця - включення до тексту заповіту згадки про наявність цифрових активів та інструкцій щодо місця зберігання приватних ключів або фрази відновлення. Це може бути:
банківська скринька або домашній сейф із холодним гаманцем;
зашифрований електронний файл із паролем.
Роль нотаріуса тут надзвичайно важлива: він має посвідчити волю особи щодо передачі такого «цифрового ключа» та водночас забезпечити повну конфіденційність інформації, яка відкриває доступ до активів.
Зазначається, що міжнародний досвід уже демонструє робочі моделі. У багатьох розвинених країнах застосовують «цифрові заповіти», що містять деталізовані інструкції для передачі віртуального майна. Цей досвід доводить, що технічне й юридичне врегулювання процесу можливе за наявності чітких і безпечних правил.
Для України, яка активно впроваджує електронний нотаріат, це відкриває нові перспективи. Інтеграція електронних реєстрів може стати основою для створення захищеного та прозорого механізму спадкування цифрових активів.
Спадкування криптовалюти формує новий вимір відповідальності для нотаріальної системи в умовах цифровізації.
За матеріалами Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
Темі віртуальних активів приділено увагу в експертній аналітиці LIGA360:
Віртуальні активи в Україні: нові правила та глобальні тренди криптовалют;
Нове визначення та класифікація віртуальних активів;
Чи можуть бізнеси працювати з криптовалютою;
Точність у роботі нотаріуса тепер підкріплена технологіями LIGA360. Дізнайтесь більше, замовивши індивідуальну презентацію рішення.
