Ця сторінка доступна рідною мовою. Перейти на українську

Змінені процесуальні кодекси відносно розгляду судових справ

Реклама

8 лютого 2020 року набув чинності Закон № 460-ІХ, яким вноситься низка змін до Господарського процесуального, Цивільного процесуального кодексів, Кодексу адміністративного судочинства щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ.

З текстами законів зручно ознайомитися у модулі "Законодавство" ІПС ЛІГА:ЗАКОН. Замовити повнофункціональний тестовий доступ можна тут.

Господарський процесуальний кодекс

Змінено положення щодо відводу судді.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за 3 робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за 3 робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Питання про відвід судді Великої Палати не підлягає передачі на розгляд іншому судді (раніше така можливість була) та розглядається Великою Палатою.

Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання у справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.


Крім того, передбачено зміни до положень щодо заходів забезпечення позову.

Відтепер позов не може бути забезпечено:

- шляхом встановленням обов'язку вчинити певні дії;

- передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору.

Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб'єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.

Інші заходи забезпечення позову, що не входять до переліку ГПК, можливо застосовувати лише у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана ВР.

Також змінено положення щодо залишення позовної заяви без руху та зупинення провадження у справі.

Так, у разі надходження до суду справи, що підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, після закриття провадження Верховним Судом чи судом апеляційної інстанції в порядку цивільного чи адміністративного судочинства, суд перевіряє наявність підстав для залишення позовної заяви без руху відповідно до вимог господарського процесуального закону, чинного на дату подання позовної заяви.

Суд більше не може зупинити провадження у справі через надходження заяви про відвід судді.

Встановлено обов'язок суду роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи, якщо провадження у справі закривається через те, що спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз'яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об'єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі.

У разі надходження до суду справи, що підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, після закриття провадження Верховним Судом чи судом апеляційної інстанції в порядку цивільного чи адміністративного судочинства, провадження у справі не може бути закрите через те, що спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

У разі закриття судом апеляційної інстанції провадження у справі через те, що спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, суд за заявою позивача в порядку письмового провадження постановляє ухвалу про передачу справи до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи, крім випадків об'єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. У разі наявності підстав для підсудності справи за вибором позивача у його заяві має бути зазначено лише один суд, до підсудності якого відноситься вирішення спору.

Зміни торкнулися і перегляду судових рішень.

Так, зменшено коло суб'єктів, які можуть оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду. На це мають право учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки у випадках, передбачених ст. 255 цього Кодексу.

Щодо залучення третіх осіб до апеляційного розгляду

У разі встановлення, що рішення господарського суду першої інстанції може вплинути на права та обов'язки особи, яка не брала участі у справі, залучає її до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Визначено випадки, коли можливе касаційне оскарження судових рішень.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у п. 1, 4 ч. 1 ст. 287, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених ч. 1, 3 ст. 310 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у п. 2, 3 ч. 1 ст. 287, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Цивільний процесуальний кодекс

Розширено перелік малозначних справ, що підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Так, відтепер до них віднесено справи:

- про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов'язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства);

- про розірвання шлюбу;

- про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (зараз - 525 500 грн.). Також зменшилась ціна позову для справ незначної складності, що можуть визнаватися судом малозначними, - до 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (зараз - 525 500 грн.).

Як і у господарському процесі, змінився порядок розгляду відводу складу суду.

Так, якщо відвід заявлений за 3 робочі дні або раніше до наступного судового засідання у справі, заява розглядається іншим складом суду протягом 2 робочих днів, але не пізніше призначеного судового засідання по справі. Якщо заява про відвід надійшла пізніше ніж за 3 робочі дні, її розгляд здійснює склад суду, який розглядає цивільну справу. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Зміни до положень ЦПК щодо заходів забезпечення позову тотожні вищезазначеним змінам господарського процесу.

Подання заяви, скарги чи клопотання відтепер повинне підтверджуватися доказами.

Так, до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, у тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

Зміни щодо залучення третіх осіб до апеляційного розгляду тотожні змінам у ГПК.

Змінено положення щодо відкриття касаційного провадження у справі, відмови у відкритті касаційного провадження

Одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог ст. 392 цього Кодексу колегія у складі трьох суддів (раніше - як суддя-доповідач, так і колегія) вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

У разі подання касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 2 ст. 389 цього Кодексу суд може визнати таку касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах).

Щодо оскарження ухвал

Виключено можливість окремого апеляційного оскарження ухвали про відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності та доповнено можливість апеляційного та касаційного оскарження ухвали про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Кодекс адміністративного судочинства

Розширено виключну підсудність адміністративних судів.

Відтепер до них, зокрема, відноситься оскарження актів, дій чи бездіяльності органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів.

Змінено положення щодо відвід суддів (такі самі, як і у ЦПК, ГПК).

Оновлено положення щодо забезпечення позову.

Відтепер позов не може бути забезпечено шляхом встановленням обов'язку вчинити певні дії.

Крім того, відтепер, зокрема, не допускається забезпечення позову шляхом оскарження акту Кабінету Міністрів, органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів.

Також не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб'єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.

Як і у цивільному судочинстві, з'являється обов'язок підтвердження надсилання заяви, клопотання, скарги.

Зміни щодо залучення третіх осіб до апеляційного розгляду тотожні змінам у ГПК.

Доповнено підстави, коли суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження.

Так, касаційне провадження буде закрите, якщо після його відкриття виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові вже викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, або відступив від свого висновку щодо застосування норми права, наявність якого стала підставою для відкриття касаційного провадження, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку, коли Верховний Суд вважає за необхідне відступити від такого висновку). Якщо ухвала про відкриття касаційного провадження мотивована також іншими підставами, за якими відсутні підстави для закриття провадження, касаційне провадження закривається лише в частині підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 339.

Також касаційне провадження буде закрите після його відкриття, якщо на підставі п. 1 ч. 4 ст. 328 цього Кодексу суд установив, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

Розширено перелік підстав для скасування судових рішень з направленням справи для продовження розгляду або на новий розгляд.

Так, підставами для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.

Баранова Ольга, провідний юрист-аналітик ЮРЛІГИ

Актуальне законодавство, правова картина дня, шаблони договорів, ситуації для юриста та судова практика завжди доступні у системах ЛІГА:ЗАКОН. Замовити повнофункціональний тестовий доступ можна тут.

Залиште коментар
Увійдіть щоб залишити коментар
Увійти
Підпишіться на розсилку
Головні новини і аналітика для вас по буднях

Схожі новини