Доплата і підвищення до пенсії, передбачені законами «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про поліпшення матеріального становища учасників бойових дій та інвалідів війни» (25 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та цільова грошова допомога у розмірі 40 грн), які виплачуються у складі пенсії пенсійним органом, є додатковою соціальною гарантією, зокрема для військовослужбовців, і нерозривно пов'язані з їх спеціальним правовим статусом та особливими умовами проходження ними служби. Отже, вони не можуть бути зменшені Урядом і повинні виплачуватися ГУ ПФ незалежно й самостійно в повному обсязі відповідно до встановлених цими актами законодавства розмірах, не мають братися до уваги при перерахунку пенсійної виплати, проведеної на підставі постанови Кабміну № 103.
Відповідні положення міститься у постанові Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 9 грудня 2019 року у зразковій справі № 300/1695/19 за позовом особи, яка отримує підвищення до пенсії і доплати відповідно до зазначених законів, до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.
З судовими рішеннями зручно ознайомитися у VERDICTUM. Замовити безкоштовний тестовий доступ можна тут.
Суть спору полягає в оскарженні дій відповідача щодо зменшення з 5 січня 2018 року розміру доплат, передбачених для учасників бойових дій. Позивач просив зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії з 5 січня 2018 року зі 100 % урахуванням і виплатою підвищення пенсії в розмірі 25 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та цільової грошової допомоги на прожиття учаснику бойових дій у розмірі 40 грн, виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії із 5 січня 2018 року.
На обґрунтування позову позивач зазначив, що, розраховуючи розмір пенсій відповідно до п. 2 постанови Кабміну № 103 (щодо виплати перерахованих пенсій з 1 січня 2018 року в розмірі 50 % підвищення), ГУ ПФ фактично зменшує виплату підвищень, надбавок до пенсії, встановлених законами.
Верховний Суд вказав, що згідно з нормами чинного законодавства (станом на час виникнення спірних правовідносин) при здійсненні перерахунку пенсії на підставі ч. 4 ст. 63 Закону «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв'язку з прийняттям Кабміном постанови № 103 і постанови № 704, враховуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням і відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
Верховний Суд, враховуючи Рішення Конституційного Суду України від 9 липня 1998 року № 12-рп/98 та сформульовані в ньому підходи до тлумачення терміну «законодавство», акцентував на відмінностях підвищених пенсій, які: а) встановлені законодавством; б) визначені законом. Перша група (встановлені законодавством) - відповідно до змісту п. 2 постанови Кабміну № 103 враховувалась при поетапному підвищенні пенсій (з 1 січня 2018 року - 50 %; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 %; з 1 січня 2020 року - 100 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року). Натомість на другу групу (визначених законом) не поширювався регулюючий вплив п. 2 постанови Кабміну № 103. Відповідно, їх розмір (підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) не зазнавав змін.
У зв'язку із зазначеним Суд дійшов висновку, що відповідач, здійснюючи нарахування і виплату підвищення до пенсії та допомоги позивачеві, дотримався вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, а тому прав останнього не порушив.
Якщо ви шукаєте юриста для захисту ваших прав у суді, скористайтеся Національним професійним юридичним каталогом Liga:BOOK.
