Ця сторінка доступна рідною мовою. Перейти на українську

Мати не можна лишити батьківських прав, якщо дитина не хоче з нею спілкуватися - ВС

Реклама

Виникнення між дитиною і матір'ю конфлікту чи погіршення їх особистих стосунків, що може мати тимчасовий характер, не є підставою для позбавлення батьківських прав.

Такий висновок зробила колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду ВС в постанові від 24 квітня 2019 року у справі №331/5427/17.

Ознайомитися з повним текстом постанови можна у Verdictum.

Батько звернувся до суду з позовом до матері дитини про позбавлення батьківських прав, зазначивши, що дочка залишилася проживати з ним, перебуває на його повному утриманні, і саме він займається її вихованням і розвитком. Відповідачка від виконання батьківських обов'язків самоусунулась, з дочкою не спілкується, про її фізичний і духовний розвиток не дбає, матеріальної підтримки не надає, так як з березня 2017 року не має роботи. А після припинення спільного проживання матір дитини веде аморальний спосіб життя, зловживає алкогольними напоями, не у повній мірі усвідомлює значення своїх дій і не керує ними, у зв'язку з чим дитина відчуває моральні страждання і почуття сорому за її поведінку.

Крім того, орган опіки та піклування зробив висновок про можливість позбавлення матері батьківських прав.

Місцевий суд задовольнив вимоги позивача, а суд апеляційної інстанції підтримав відповідне рішення, залишивши скаргу відповідачки без задоволення.

Верховний Суд не погодився з рішеннями попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Цей захід впливу є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для матері, так і для дитини. Він підлягає застосуванню лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

При вирішенні судом питання позбавлення батьківських прав визначальним є ставлення матері до дитини, бажання спілкуватися і приймати участь у її вихованні.

У цій справі судами не встановлено обставин, які б свідчили про те, що матір не бажає спілкуватися з дочкою та брати участь у її вихованні, натомість встановлено, що між сторонами існує конфлікт у зв'язку з ініціюванням відповідачкою процедури розірвання шлюбу з позивачем, що негативно вплинуло на її взаємовідносини з дочкою, яка залишилася проживати з батьком.

Та обставина, що на час розгляду справи матеріальним забезпеченням дитини, її вихованням і розвитком займається батько, не свідчить про те, що мати дитини не бажає приймати участь у її утриманні і вихованні, тобто свідомо умисно нехтує батьківськими обов'язками.

Крім того, СК встановлює, що суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини. За таких обставин касаційний суд не погоджується із відповідним висновком органу опіки та піклування.

Залиште коментар
Увійдіть щоб залишити коментар
Увійти

Схожі новини