Ми даємо ЗНАННЯ для прийняття рішень, ВПЕВНЕНІСТЬ в їх правильності і надихаємо на розвиток чесного бізнесу, як основного двигуна розвитку України
ВЕЛИКОМУ БІЗНЕСУ
СЕРЕДНЬОМУ ТА ДРІБНОМУ БІЗНЕСУ
ЮРИДИЧНИМ КОМПАНІЯМ
ДЕРЖАВНОМУ СЕКТОРУ
КЕРІВНИКАМ
ЮРИСТАМ
БУХГАЛТЕРАМ
ФОПам
ПЛАТФОРМА
Єдиний інформаційно-комунікаційний простір для бізнесу, держави і соціуму, а також для професійних спільнот
НОВИНИ
та КОМУНІКАЦІЇ
правові, професійні та бізнес-медіа про правила гри
ПРОДУКТИ
і РІШЕННЯ
синергія власних і партнерських продуктів
БІЗНЕС
з ЛІГА:ЗАКОН
потужний канал продажів і підтримки нових продуктів

Шлях до інноваційних судів окреслили в перший день VII Судового форуму

19.11.2018, 17:10
182
0

Ключова тема цьогорічного обговорення: «Судова система: глобальна та національна трансформація»
Ключова тема цьогорічного обговорення: «Судова система: глобальна та національна трансформація»

15-16 листопада у Києві проходив VII Судовий форум Асоціації правників України. Цього року захід було присвячено глобальній та національній трансформації судової системи.

Тема видається надзвичайно актуальною, адже виклики сьогодення долаються через сучасності можливості. До слова, Анна Огренчук, член Ради з питань судової реформи при Президентові, зазначивши, що на розгляді судів 1 інстанції перебуває 3,3 млн справ з загальним розміром заявлених вимог 14,5 млрд дол., пояснила, що саме новітні досягнення мають розвантажити судову систему. І тут варто нагадати про електронне судочинство, над впровадженням якого активно працюють в Державній судовій адміністрації. Але поки запуск Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи лише в планах, майбутнім суддям вже розказують про електронні докази, як вести провадження у кіберзлочинах та досліджувати корупційні діяння, вчинені з digital-інструментами. Про це повідомив ректор Національної школи суддів Микола Оніщук, додавши, що у Литві судді загальної юрисдикції більше 70 % справ розглядають електронно.

Впровадження інформаційних технологій є рекомендацією Європи, - пояснила Інна Ліньова, менеджер проекту Ради Європи «Підтримка виконання Україною рішень ЄСПЛ». Вона додала, що системна проблема невиконання судових рішень (нагадаємо, була констатована у справі «Бурмич та інші проти України») має бути вирішена, перш за все, через визначення точної кількості рішень проти держави та присуджених сум. Незважаючи на відповідну вимогу Комітету міністрів, систематизація наразі не відбулася і неможлива в існуючій системі.

І поки рішення «Іменем України» доволі часто проблематичны у виконанні, глобальний світ намагається розсудитися без залучення держави. Цікаві цифри озвучив Джин Хо Вердоншот, фахівець з legal tech та інновацій у сфері правосуддя Justice Leadership Grouр: щодня Alibaba Group забезпечує онлайнове вирішення 1 млн спорів без будь-якого втручання людини лише на підставі даних. Сам пан Верденшот є автором першої онлайн-платформи вирішення спорів фізичних осіб, яка дозволяє досягти згоди з ключових питань розділу майна, виховання дітей та проживання при розлученні. Платформа дозволяє подружжю висловити та погодити свої вимоги та побажання, в разі необхідності можна залучити медіатора. Таким чином, через поєднання переговорів, медіації та досудового розгляду суддя отримає вже структуровану ситуацію і має вирішити лише порядок застосування права. Звичайно, подібні ініціативи можливі за рахунок фінансування на умовах приватно-державного партнерства.

Варто зазначити, що подібне онлайн-вирішення конфлікту, застосоване у Нідерландах, коштує приблизно 600 євро і триває близько 6 тижнів. Це вигідно відрізняє механізм від судової процедури, яка може тривати місяцями і коштує мінімум 5 тис. євро.

Пан Вердоншот впевнений, що технології допоможуть демістифікувати право: громадяни мають зрозуміти, що закон працює на них. Тому він надав такі поради: онлайн-суд має бути орінтований на кінцевого споживача; варто залучити приватні компанії; через «домовленість з політиками» має бути створена нейтральна система. «Сінгапур був піонером у запровадженні електронного судочинства і продемонстрував ефективність рішень, які приймаються і спускаються лідерами», - додав пан Вердоншот.

Можливості використання інновацій в судовій системі України обговорювали вітчизняні судді та адвокати. Досвідом поділився міжнародний експерт проекту ЄС «Право-Justice» Берт Маан. Він запевнив, що ефективність інформаційно-комунікаційних технологій залежить від того, чи змінять свої звички адвокати і судді. Саме через надлишкову консервативність правників виділені в Нідерландах 200 млн на впровадження е-судочинства не були застосовані ефективно. Пан Маан впевнений, що розподіл справ має бути прозорим, а рішення та процес його прийняття - зрозумілими для всіх сторін.

Олександр Олійник, директор Департаменту з питань правосуддя на нацбезпеки Мінюсту повернувшись до українських реалій, пояснив, що навіть реалізація однієї зі складових е-судочинства - автоматичний арешт коштів затягнеться десь на рік. Відповідний механізм передбачений Законом № 2475, але наразі розроблені Мінюстом відповідні проекти направлені на погодження НБУ, адже саме банки мають реалізувати порядок надання об'єктивної інформації про відкриття боржниками рахунків та забезпечити законний арешт коштів.

В свою чергу Олексій Соломко, національний експерт проекту «Підтримка виконання Україною рішень ЄСПЛ», наголосивши, що в Україні не ведеться облік судових рішень, які підлягають виконанню, зазначив, що реєстри, які мають співпрацювати з Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою, повинні бути пов'язані: в реєстрі виконавчих документів має автоматично при внесенні судового рішення в ЄДРСР формуватися виконавчий документ.

Керівник ІТ-практики AEQUO Микита Полатайко додав, що ЄДРСР мають допрацьовувати і в іншому ключі: облікувати рішення видається неможливим і через відсутність зрозумілої комп'ютеру структури.

«На даний момент стан даних ЄДРСР дозволяє зробити лише досить простий автоматизований аналіз. Зокрема можна зрозуміти загальні закономірності розгляду справ з одними і тими ж позовними вимогами. Можна побачити статистику норм, які використовуються судами. Але навіть для того, щоб зрозуміти відсоток рішень у схожих спорах, залишених в силі апеляцією, доведеться проводити ручний відбір», - зазначив Олександр Попов, керівник напряму Юрліга бізнес-лінії платформи ЛІГА:ЗАКОН.

«Інновації - не панацея. Технології не вирішать проблем, з якими не справились судді і юристи» - підсумував Іван Городиський, директор Школи права Українського католицького університету.

Перед впровадженням е-судочинства слід оцінити сильні і слабкі місця існуючої процедури. Крім того, розробники законів мають знати про можливості сучасних технологій. І закони мають розробляти не парламентарі, а судді, - зазначив міжнародний експерт Проекту ЄС «Право-Justice» Рємко Ван Рі.

Марина Ясинська, головний редактор ЮРЛІГИ


Увійдіть, щоб залишити коментар