Ця сторінка доступна рідною мовою. Перейти на українську

Кодекси плачуть, судді сміються

Реклама

Проекти нової редакції Господарського процесуального кодексу і змін до Цивільного процесуального кодексу були розроблені Робочою групою з питань реформування процесуального законодавства, яка працює у рамках Радого з питань судової реформи при Президентові. На початку березня ці проекти були узяті Радою за основу і винесені на експертне обговорення.

На першому круглому столі, співорганізаторами якого виступили Комітет з процесуального права Асоціації юристів України і КНУ імені Т. Г. Шевченко, обговорювалися питання юрисдикції і форм виробництва. У обговоренні взяли участь судді Верховного Суду України, вищих спецсудів, судів першої інстанції, учені і юристи. Відмітимо, що тексти, надані учасникам заходу, дещо відрізнялися від обнародуваних на сайті Ради.

Юрисдикція судів

Одним з актуальних питань, які вирішуються запропонованими змінами, за словами заступника голови Адміністрації Президента Олексія Филатоваявляється розмежування юрисдикцій за новим критерієм. Замість критерію суб'єктності запропоновано ввести критерій предметності - "складніший, але правильніший". Тобто, юрисдикція між загальними, господарськими і адміністративними судами розмежовуватиметься залежно від предмета, а не сторін суперечки. Пропонована редакція статті 15 ГПК "Компетенція судів відносно розгляду цивільних справ" складається з двох частин, згідно з якими :

1. Суди розглядають в порядку цивільного судочинства спори, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових і інших правовідносин, окрім суперечок, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства;

2. Вимоги відносно реєстрації майна і майнових прав, інших реєстраційних дій, що є похідними від суперечки відносно такого майна або майнових прав, якщо ця суперечка підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами.

Таким чином, похідні позовні вимоги в певних випадках (земельні суперечки, спори у сфері інтелектуальної власності) можуть бути об'єднані з основними, навіть якщо повинні розглядатися за різними правилами судочинства. Автори припускають уникнути "дублювання" цивільних, господарських, адміністративних процесів. Як пояснив А. Филатов, йдеться про фактичне об'єднання вимог публічно-правових і приватно-правових суперечок - заявлений відхід від позиції окремого розгляду, що склалася.

Прибічники такого підходу апелюють до розумності термінів розгляду суперечки про право, яка може включати і похідні вимоги. В той же час, як вважає Володимир Кравчуксуддя Львівського окружного адмінсуду, введення інституту похідних вимог (частина 2 статті 15 ГПК) вимагає підтримки іншими нормами Кодексу. По його словами, похідні вимоги не повинні обмежуватися тільки реєстраційними діями, потрібно передбачити ширше формулювання, включивши також засвідчуючі дії і т. д.

Ця новела заявляє курс на уніфікацію усіх процесів - створення в майбутньому єдиного процесуального кодексу, що схвалюють не усі. Зокрема, адміністративні судді наполягають на відособленості адміністративної юстиції, як на "найбільшого досягнення демократичного суспільства" (виходячи з рішень ЕСПЧ).

Не згодна з уніфікацією процесів при розгляді похідних вимог суддя Верховного Суду України Тетяна Жайворонок: "Коли я почула, що адміністративний суд може визнати реєстрацію незаконною і визнати недійсним усі договори, я подумала, що Цивільний кодекс заплакав. Втручання адміністративної юрисдикції в розгляд майнових господарських суперечок на сьогодні набрало грандіозних масштабів - у великих спорах обов'язкове є рішення адміністративної юрисдикції". Свої пропозиції по проектах ВСУ вже направив до Ради, тому Т. Жайворонок зупинилася саме на питанні реєстрації, оскільки не розуміє, чому це технічне питання повинне розглядатися окремо. Зараз ситуація така, що спочатку приносять рішення про визнання незаконними дій реєструючого органу, а потім йде суперечка про визнання права власності на майно, визнання недійсним договори і т. д. Тому пропонована редакція ст. 15 ГПК ще більше заплутає суддів. Безрозсудність окремого розгляду суперечки про право і суперечки про реєстрацію вона проілюструвала прикладом з практики адмінсудів, коли суд визнав незаконною реєстрацію браку і таким чином брак був розірваний. Вона вважає, що існуюча суперечка повинна розглядатися в одному, а не в декількох судах, а пропонована редакція не вирішить це питання.

На це суддя з ВАСУ відповів, що Цивільний кодекс Наполеона не плаче у Франції, де адміністративна юрисдикція визначається по суб'єктові і суперечка розглядається або по цивільному кодексу (якщо це приватний суб'єкт) або за адміністративною процедурою (якщо це муніципальний суб'єкт).

Репліка у відповідь Т. Жайворонок була така: "На дверях касаційного суду Франції написано "Єдина республіка - єдиний касаційний суд". Відмітимо, що ВСУ давно пропонує перейти до 3-звеньевой судовій системі з собою на чолі.

Оскільки суперечка про визначення юрисдикції виникла і між суддями, прозвучала пропозиція про створення спеціального органу, який вирішував би міжюрисдикційні спори, наприклад, під егідою ВСУ (у вигляді колегії або ради при суді). Форма роботи не важлива - принципово, щоб цей орган складався з суддів, наділених повноваженнями здійснювати правосуддя, та як його рішення мають бути обов'язковими для виконання іншими органами.

Форми виробництв : загальне, спрощене, наказове

Загальне позовне виробництво пропонують залишити в складних справах, забезпечивши вирішення усіх підготовчих процедурних питань (склад учасників, позиції по суті справи, докази, клопотання і т. д.) у рамках підготовчого виробництва. Також задекларований безперешкодний розгляд справи по суті впродовж короткого терміну без можливості (як правило) припинення і повернення до підготовчої стадії.

Спрощене позовне виробництво пропонується для розгляду нескладних і менш значущих справ, у тому числі без виклику сторін (тільки у передбачених законом випадках).

Наказове виробництво (переважно електронне) торкатиметься стягнення неоспорюваної заборгованості.

Також передбачена можливість врегулювання суперечки за участю судді без формальних процедур судочинства.

8 квітня обговорюватимуться засоби доведення в господарському і цивільному процесах і процесуальні фільтри, а 11 квітня - розподіл судових витрат і зловживання процесуальними правами.

Марина Ясинская

Фото АЮУ

Залиште коментар
Увійдіть щоб залишити коментар
Увійти
Підпишіться на розсилку
Головні новини і аналітика для вас по буднях

Схожі новини