Ця сторінка також доступна для перегляду українською мовою

Перейти до української версії сайту

Чи є загроза скасування безвізу з країнами ЄС?

Інтерв'ю із заступником Міністра юстиції з питань європейської інтеграції Валерією Коломієць
7.10.2020, 12:15
489
0

Наразі активно обговорюють можливість скасування безвізу з країнами ЄС через політичні процеси навколо керівництва Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та Національного антикорупційного бюро. Наскільки така загроза реальна, чи все це спекуляція?

На сьогодні, якщо хтось заявляє, що нас позбавлять безвізу через те, що члени комісії з відбору очільника САП не подобаються ЄС, - це, безумовно, спекуляція. Чому так? Тому що наші європейські партнери розглядають не етапи певного процесу, а результат.

По-перше, вони весь конкурс на призначення керівника цього органу оцінюватимуть загалом.

По-друге, конкурс на керівника САП або будь-яка інша історія, пов'язана з обранням тієї чи іншої персоналії на керівну посаду, не є підставою для позбавлення безвізу. Але вона є одним із тих чинників, який у результаті, не сперечатимусь, може призвести до перегляду візової лібералізації з ЄС.

На сьогодні, і це абсолютно не секрет, наші європейські партнери неодноразово вже показували насамперед свою зацікавленість у виконанні нами зобов'язань у сфері боротьби з корупцією. Чому євродепутатка Віола фон Крамон висловила свою думку саме щодо питання конкурсної комісії? Тому що для наших європейських партнерів незалежність антикорупційних органів, прозорість конкурсів на очільників цих органів, прозорість притягнення їх до відповідальності або звільнення є одними з найвагоміших чинників у наших з ними відносинах. Але не є визначальними саме в питаннях візової лібералізації.

Я б сказала, що питання боротьби з корупцією є не менш важливим, ніж судова реформа. Ми можемо говорити, що в наших відносинах з ЄС у цілому однією з найважливіших тем є верховенство права в усіх його проявах.

І тому в нас виникає ситуація, коли досить легко маніпулювати, якщо ми говоримо про НАБУ, про САП, про Вищий антикорупційний суд: як тільки щось зроблено в їх бік, що комусь не подобається, то все - автоматом нас позбавляють безвізу.

Ні, це так абсолютно не робиться. Я б хотіла зосередити увагу насамперед на тому, що незалежність САП, НАБУ та ВАКС має бути апріорі, і ми маємо відповідально ставитися до проведення конкурсів у цих структурах. По-друге, ми маємо розуміти, що ані наші європейські партнери, ані ті політичні сили чи громадські активісти, яким не подобаються ті чи інші персоналії, не можуть нам диктувати або вказувати на конкретних осіб, які мають займати ті чи інші посади. Адже прозорість і незалежність саме й передбачають, що результати конкурсу не мають залежати ні від одних сил, ні від інших.

І по-третє, за безвіз поки що можна не хвилюватися. Але при цьому і бізнес, і прості громадяни мають розуміти, що орг?ни державної влади повинні відповідати вимогам як наших внутрішніх законів, так і, зокрема, зобов'язанням, які ми брали, коли підписували Угоду про асоціацію. Тому що інакше ми не зможемо далі інтегруватися в європейське суспільство тими самими темпами, як ми це робимо зараз, у тому числі і завдяки безвізу - як, скажімо так, «людському», так і економічному, отримання котрого в нас у найближчих планах.

Підсумовуючи, головне, щоб увесь процес призначення очільника САП відбувся відкрито і прозоро.

Можете пояснити, як відбувається перегляд або скасування безвізу?

Як відбувається? Насправді - автоматично.

От, наприклад, у липні цього року Єврокомісія опублікувала третій звіт щодо виконання Україною умов візової лібералізації. Цей звіт збігся із завершенням проведення Підкомітету «Юстиція, свобода, безпека», який щороку ми проводимо із Єврокомісією.

Надання нам безвізу було ніби як частинкою процесу виконання розділу Угоди про асоціацію, присвяченого саме юстиції, свободі й безпеці. Зараз європейські партнери періодично переглядають, як за рік ми просунулися у виконанні Угоди, і, зокрема, саме в тих моментах, що стосуються відповідного розділу. Якщо ми просуваємося, не робимо кроків назад, не порушуємо зобов'язань, які ми взяли, поглиблюємо співпрацю, тоді логічно, що їм буде цікаво, аби українці їздили до Європи, щоб відбувався цей обмін людьми. Якщо ж Євросоюз бачить, що в нас процвітає корупція, ми не зацікавлені, щоб з нею боротися, не зацікавлені у проведенні сталих реформ і в тому, щоб люди в Україні отримували можливість справедливого судочинства, тоді вони не зацікавлені в безвізі, оскільки таким чином ми піддаємо ризику їхніх громадян.

Власне, ці періодичні звіти і фіксують у всіх нюансах, як-от: захист персональних даних, захист кордонів, належну роботу правоохоронних органів, боротьбу з відмиванням коштів і фінансуванням тероризму тощо, покращується ситуація чи ні. Якщо ні, власне в липні ми б уже побачили, якщо були б підстави, то в звіті вказується на неналежний стан і можливість запуску процесу, який фактично обмежить нам доступ до країн ЄС.

Сьогодні ж, навпаки, ми в липні провели діалог із Єврокомісією, де всі наші органи розповіли і показали, що і як ми робимо. Невдовзі після цього було опубліковано згаданий звіт, у якому зазначено, що ми рухаємося доволі добре, у правильному напрямку. Тобто все у нас гаразд і жодних моментів, аби запускати процес позбавлення безвізу, немає.

Але тут такий нюанс - усі ті, хто каже: «це було в липні», насправді абсолютно праві. Я погоджуюся, усе це було в липні, і, можливо, усі ті події, які зараз відбуваються, вплинуть на наступний звіт і на те, як наші європейські партнери оцінять стан речей у майбутньому. Утім, це потрібно розуміти, звіт буде далі, і на цей момент ми маємо оцінювати не якісь конкретні політичні рішення, а весь процес загалом, дотримання принципу сталості реформ і розвиток безпекових чинників.

Повторюся, саме тому необхідно розуміти, що повна незалежність антикорупційних органів і продовження розпочатих реформ у всіх галузях незалежно від будь-яких керівних партій, від будь-кого, хто займає владні кабінети, має бути дотримано залізно, і це в інтересах усіх сторін.

Цей звіт має бути щорічним?

Фактично так. Але чому його було опубліковано лише в липні?

Особисто для себе я пов'язую це саме з проведенням діалогу «Юстиція, свобода, безпека». Це один із двох діалогів з Єврокомісією, який ми проводимо щороку (другий - це діалог із прав людини). Цього року у зв'язку з пандемією ми логічно замість того, щоб зробити це у квітні, здається, постійно його відкладали, бо ніхто не розумів, на скільки цей карантин буде продовжено.

Діалог відкладали, поки ми з партнерами не прийняли рішення, що проводитимемо його онлайн. І тому ми провели діалог улітку, а от уже після цього діалогу було опубліковано звіт. Насправді він мав бути раніше, як і наш діалог.

Тому, я так розумію, європейським партнерам було важливо окрім наших письмових звітів та іншого офіційного листування просто поговорити, побачити, тому що онлайн-платформа якраз дала нам можливість навіть збільшити делегацію. Якщо б раніше про ті самі НАБУ, САП і ВАКС говорила я як голова делегації, то цього року представники Єврокомісії могли безпосередньо поспілкуватися з керівником апарату ВАКС, який розповів про те, що в них відбувається, із заступником тодішнього голови САП, із представниками НАБУ.

З одного боку, це дуже класно, оскільки ця розширена делегація дала їм змогу отримати інформацію з різних джерел. З іншого боку, був негативний момент - усе ж таки проводити онлайн подібні заходи насправді важко. Тому очікуємо, що наступної весни ми зможемо зустрітися офлайн, аби провести черговий діалог і вже отримати оцінку щодо того, як ми виконали умови плану дій щодо отримання візової лібералізації.

Ви зачепили питання про «економічний безвіз». Воно дуже цікавить український бізнес, оскільки йдеться про можливість безперешкодного доступу українських товарів і послуг на ринок ЄС. На якому етапі його отримання ми перебуваємо?

Зі свого боку Україна виконала всі зобов'язання для отримання «економічного безвізу». Сподіваємось, що вже на саміті Україна - ЄС, який відбудеться 6 жовтня в Брюсселі, ми отримаємо позитивні новини з цього приводу.

На цей момент ми розпочали процес перегляду Угоди про асоціацію саме в економічній частині з усіма додатками. Власне, я не відповідаю за цю частину, і тому говорити про плани своїх колег і тим більше про їх комунікації я не вправі. Дивіться, якщо говорити про сферу юстиції, то в нас, звісно, чимало здобутків, але повністю було виконано саме зобов'язання, що давали нам можливість візової лібералізації, і її було надано. Так само і колеги в економічній частині виконали всі зобов'язання, що стосувалися «економічного безвізу». Тому маємо його очікувати найближчим часом.

Здається, що це якась математика. Але відносини з Євросоюзом - це тривалий і досить бюрократизований процес. Тому інколи дуже важко підписати будь-який спільний документ, дуже багато перемовин потрібно провести для того, щоб отримати певний документально затверджений результат. Власне кажучи, це непогано, оскільки поглиблює, як не дивно, співпрацю. Навіть оці безкінечні, здавалося б, перемовини сприяють знаходженню якихось нових шляхів і форм співпраці.

Ми вже говорили про прозорість і боротьбу з відмиванням коштів. Зараз у світі розгорається скандал навколо паперів FinCen. У цих паперах випливли і прізвища відомих українських персон. Чи не вплине це негативно на наші відносини з ЄС?

Увесь український народ не може відповідати за конкретних бізнесменів, скажімо так, олігархів чи посадовців. Це зрозуміло, тому, кажучи про наші відносини з ЄС, ми говоримо про дійсні реально наявні інституції, які співпрацюють зі своїми іноземними партнерами.

В України як у держави можуть виникнути проблеми з будь-якою іноземною країною, а тим більше з ЄС, лише в одному випадку - якщо ми, очевидно розуміючи, знаючи про порушення, не виконуватимемо свої міжнародні зобов'язання. Тобто мова про випадок, коли, маючи всі докази, ми не дозволяємо проводити всередині країни незалежне судове і досудове розслідування щодо конкретної особи, або ми переховуємо таких осіб чи докази щодо вчинення ними протиправних діянь від правоохоронців з інших держав.

На цей час Міністерство юстиції та Офіс Генерального прокурора, які здійснюють подібні зносини, повністю забезпечують виконання всіх зобов'язань щодо співпраці з правоохоронними та судовими органами інших країн. До того ж співпраця є двосторонньою, і Мін'юст активно обробляє запити, які надходять із ВАКС та інших національних судів для отримання інформації в межах розгляду справ щодо корупційних діянь та інших судових проваджень.

У цілому цю роботу в нас налагоджено. І я навіть не можу пригадати за останні роки якийсь кейс, коли ми в себе когось переховували від іноземного судочинства чи відмовлялися здійснювати судове чи кримінальне переслідування конкретних осіб, якщо нам передають достатні докази. У нас просто є гучні справи, які можуть довго тривати, за якими не всю доказову базу, можливо, зібрано, але тут важко сказати, не розглядаючи матеріали конкретної справи.

Більше того, ця юридична співпраця є також однією з умов нашої євроінтеграції. Ми підписуємо договори про інформаційну співпрацю для того, щоб працівники правоохоронних органів могли отримувати не лише експертну підтримку, проходити навчання, а й інформацію щодо конкретних справ і, скажімо так, ширші можливості співпраці зі своїми європейськими колегами.

Щодо співпраці - зрозуміло. А от як європейські партнери оцінюють ситуацію з виконанням судових рішень, зокрема рішень ЄСПЛ, в Україні?

Якраз нещодавно в нас пройшло ?ерше засідання міжвідомчої комісії з виконання рішень Європейського суду з прав людини. Нарешті воно відбулося, тому що через карантин, знову ж таки, дуже довго відкладалося. Комісія складається з представників судової влади, представників Кабінету міністрів, народних депутатів, науковців і представників громадськості. На цьому засіданні ми розглянули фактично стратегію вирішення цього комплексного питання, на сьогодні зазначену Стратегію вже ухвалили на засіданні Кабміну 30 вересня.

Ця стратегія включає вирішення кількох комплексних проблем. Ми ж розуміємо, що невиконання рішень ЄСПЛ - це не завжди питання того, що людині не виплатили, скажімо, сім тисяч євро.

Переважно це пов'язано з тим, що людина не отримувала заробітну плату, пішла в суд і їй присудили цю виплату, але рішення не виконується, і людина йде до Європейського суду, отримує рішення вже ЄСПЛ. Але воно також не виконується. І ми розуміємо, що вирішити таке питання на рівні конкретного роботодавця чи конкретного міністерства неможливо. Наприклад, лише на стягнення з державних підприємств у нас зараз діє більше десяти мораторіїв. Відповідно, ДВС не може стягнути кошти й виконати рішення судів. Подібних взаємопов'язаних прикладів досить багато, і їх потрібно розглядати в комплексі - вирішити цю проблему одним законодавчим актом практично неможливо.

Наприклад, щодо мораторіїв - це проблема не лише в процесі виконання судових рішень, а й у межах процедур банкрутства. Ми всі прекрасно розуміємо, що вийти з цієї історії за один день - от Верховна Рада бере і голосує завтра - неможливо. Необхідно скласти дорожню карту, потрібно розуміти, яким чином ми маємо рухатися в цьому напрямку. Окрім того, поки ми рухаємося і домагаємося зняття одного мораторія, у Верховній Раді можуть два нових запровадити.

Тобто виконання рішень судів, і зокрема ЄСПЛ, - це досить розгалужена і комплексна системна проблема, вирішити яку швидко, на жаль, неможливо. І наші європейські партнери це розуміють та активно підтримують усі наші напрацювання й результати у цій сфері.

Читайте також: Виконання рішень ЄСПЛ: Раді рекомендують прийняти за основу законопроект

Доступ до рішень ЄСПЛ, пов'язаних зі статтями Конвенції, а також головні інструменти для ефективної роботи юрисконсульта об'єднано в комплексному рішенні LIGA360 від ЛІГА:ЗАКОН. Замовляйте доступ вже зараз.

Повна база рішень ЄСПЛ відтепер доступна у системах ЛІГА:ЗАКОН.

60 тис. рішень ЄСПЛ у прив'язці до відповідних статей Конвенції офіційною мовою та в перекладі на будь-яку дату у минулому. Плюс короткі огляди рішень українською та легка навігація від рішень ЄСПЛ до відповідних статей Конвенції та навпаки.

Деталі за посиланням

Спрогнозуйте результат рішення суду з Verdictum PRO. ЛІГА:ЗАКОН презентує першу систему аналізу судових рішень із передбаченням вірогідності перемоги в суді за допомогою штучного інтелекту. Функціонал прогнозування на підставі аналізу тексту позовної заяви створено для попередньої оцінки ризиків та економії часу адвоката протягом підготовки до судових засідань. Детальніше за посиланням.

Підготовлено спеціально для Платформи ЛІГА:ЗАКОН
Зв’язатися з редактором

Увійдіть, щоб залишити коментар
Розсилка новин
Підписатись