Підходи до розслідування під час складання профайлу людини або компанії

Старосєк Артем, CEO в ресерч компанії Molfar. bi
26.06.2020, 18:46
584
0

Профайл людини або компанії складається під час перевірки команди проєкту, що інвестується, репутації кандидатів на посаду, вивченні минулого опонентів під час судових розслідуваннях. Без зайвих слів, перейдемо до методів створення довідки.

Реактивний і проактивний підходи

Аналітики виділяють два типи розслідувань: реактивне і проактивне. Реактивне розслідування проводиться за фактом правопорушення. Мета - отримати необхідні докази для подальшого судового переслідування: наприклад, знайти підозрюваного; з'ясувати, як було скоєно правопорушення; з'ясувати мотиви.

Проактивний підхід направлений на усунення проблем до їх появи. Припустимо, завдання - перевірити минуле бізнес-партнерів, претендентів, теперішніх співробітників. З'ясували, що майбутній партнер приховав інформацію про закінчення строку дії ліцензії або відсутність дозволів на проведення робіт - запобігли ризику попасти під дію фінансової або адміністративної відповідальності.

Ітеративний підхід

У розслідуваннях використовується ітеративний підхід, подібний до ітеративної моделі розробки ПЗ. Складання профайлу відбувається паралельно з безперервним аналізом отриманих результатів. Мета визначена, але деталі розслідування еволюціонують з перебігом часу.

Кожна ітерація вимагає ретельної верифікації доданих деталей і оцінки результатів для коригування вектору пошуку. Переваги ітеративного підходу: ретельний аналіз профайлу і вдосконалення пошукових і аналітичних навичок ресерчерів. На будь-якому етапі клієнт має доступ до поточної версії довідки, і або сам доповнює логічні прогалини фактами, або вказує напрямок подальшого пошуку. Це покращує контроль і прискорює виконання завдання. Оцінка результатів у кожній ітерації визначає необхідність у додатковому навчанні ресерчера або допомоги ззовні.

Деревоподібна структура і групування інформації

Ітеративний підхід використовується і під час безпосереднього пошуку і збору інформації. Знахідки під час пошуку цілі: посилання, документи, електронні адреси і номери телефонів, акаунти у соцмережах і IP-адреси. Кожна веде до нових зачіпок, які створюють деревоподібну структуру, що поступово розростається після кожної ітерації.

Щоб справитись з великим об'ємом отриманих даних, групуємо інформацію за наступними критеріями:

1. Люди (як ідентифіковані, так і невідомі)

2. Локації (місця вчинення злочинів, місця проживання і роботи, юридичні і фактичні адреси компаній)

3. Події і заходи

4. Будь-які інші об'єкти, фізичні, юридичні й цифрові (транспортні засоби, предмети живопису, патенти, бізнес-проєкти, DNS-сервери)

Коли працюєш з деревоподібною структурою, часто наступає такий момент: за день переглянуто безліч інформації, пройдені гілки, але бажане не досягнуто. У такій ситуації краще пройтись по дереву ще раз - з урахуванням накопичених знань знайдеться те, що пропустили в першому підході.

Пошук перетинів і невідповідностей у фактах

Конан Дойл писав: “Не можна теоретизувати, перш ніж з'являться факти. Неминуче починаєш підлаштовувати факти під свою теорію, а не будувати теорію на підставі фактів.”

Представте у якості прикладу керівника корпорації, який проводить багато часу на ділових зустрічах по всьому світу. Знайомиться з великою кількістю людей, щоб отримати новий контракт і заробити грошей. Занурившись у деталі ділових комунікацій, ймовірно знайдемо зв'язки між людьми у схемі розслідування. Таким чином, під час пошуку точок дотику у зачіпках ресерчер спирається, у першу чергу, на аналітичні навички.

Розвинута пам'ять доповнює аналітичні навички ресерчера. Варто спостерігати за дрібними деталями. Нік програміста, колір стін і тип розеток в офісі, бренд автозаправки. Айвазовський уважно вивчав атмосферичні зміни, гру світла й тіні на хвилях, що дозволило малювати картини по пам'яті. Так і деталі розвідки фіксуються й надходять у довгострокову пам'ять, щоб в майбутньому, побачивши аномалію, клацнуло: “стоп, це вже було”. Цей перетин, втім як і невідповідність між двома фактами, вкаже вірний шлях.

Структура профайлу

Що необхідно врахувати, коли складаєте профайл? Звичайно, кожна довідка унікальна і змінюється в залежності від мети і характеру дослідження. Проте, для базових завдань, структура довідки про компанію виглядає наступним чином:

1) Опис і історія компанії

2) Засновник: стисла біографія, родина, ділові зв'язки

3) Проєкти і інвестиції

4) Документи: контракти, угоди, патенти і ліцензії

5) Інфраструктура: штат, офіси й філіали, виробничі підрозділи

6) Фінансові показники

7) Ризики:

- судові справи;

- зміни у штаті: найм, скорочення, звільнення керівників;

- відгуки і корпоративна культура;

- публічні заяви, відповідність обіцянок і фактів;

- змінення бізнес моделі;

- характер фінансування: купівля, поглинання, кредит, отримання інвестицій

Старосєк Артем, CEO в ресерч компанії Molfar.bi

Структура довідки про людину:

1) Попередня діяльність і освіта

2) Теперішні проєкти

3) Ділові і дружні зв'язки, родина

4) Майно і фінансовий стан

5) Захоплення й хобі, звички і смаки

6) Контактні дані

7) Ризики:

- шкідливі звички;

- захоплення;

- судові справи, арешти, домагання;

- погляди: расизм, шовінізм, релігія, політика;

- корупція, джерело доходів, активи;

- публічні заяви, відповідність обіцянок і фактів;

- стан здоров'я.

Шаблон структури довідки використовується для систематизації отриманих даних, а також в якості підказки під час планування і розробки алгоритму розслідування, під час пошуку перетинів і розбіжностей у фактах.

Підготовлено спеціально для Платформи ЛІГА:ЗАКОН
Зв’язатися з редактором

Увійдіть, щоб залишити коментар
Розсилка новин
Підписатись

Ця сторінка також доступна для перегляду українською мовою

Перейти до української версії сайту