Агробізнес: рейдерство, найважливіші судові рішення та інші елементи правового ландшафту

Інтерв'ю з адвокатом Назаром Дмитрасевичем
9.09.2019, 16:11
916
0

ЮРЛІГА: Агробізнес зараз досить сильно страждає від рейдерства. На ваш погляд, чи справедливо твердження, що значна частина атак відбувається через недбалість самих жертв?

Назар Дмитрасевич: З мого досвіду, така проблема виникає при сукупності наступних чинників:

а) через перехідний період, у зв'язку з прийняттям нової редакції Закону України "Про державну реєстрацію майнових прав на нерухоме майно та їх обтяження", на підставі якого відбувалася передача інформації про зареєстровані права оренди з поземельних книг в електронний реєстр майнових прав. Саме у цей момент відбувалися значні маніпуляції, суть яких полягала, в тому, що інформація про зареєстровані права оренди попереднього орендаря з різних причин не була перенесена з письмових реєстрів в електронний, одночасно з цим конкурент, підписавши новий договір оренди, вносив в електронний реєстр інформацію про право оренди за собою, таким чином, не дивлячись на те, що у попереднього орендаря була тривала оренда, зареєструвавши оренду в новому реєстрі, недобросовісний орендар фактично легалізовував своє право оренди;

б) неготовність дрібних сільгосппідприємств, які частенько і є постраждалими від рейдерський атак, конкурувати з середнім і великим агробізнесом, як в плані забезпечення конкурентоздатної плати, так і в частині належного юридичного оформлення своїх прав на землю.

ЮРЛІГА: Які саме активи найчастіше піддаються атакам?

Назар Дмитрасевич

Назар Дмитрасевич: На мою думку, це земельний банк, як базовий, довгостроковий актив, а також урожай, оскільки загарбники його привласнюють і швидко реалізовують. Але ці дії є прямим розбоєм і є карним правопорушенням, ознаки якого підпадають під статтю 187 Кримінального кодексу України.

ЮРЛІГА: Як ви вважаєте, оголошені зараз ініціативи(частіше оновлення реєстрів, можливість подати електронну скаргу в комісію при Мінюсті), допоможуть боротися з рейдерством?

Назар Дмитрасевич: Удосконалення процедури оскарження дій у сфері державної реєстрації повинно прискорити розгляд комісією цих питань, тому є надія, що це допоможе ефективніше боротися з рейдерством.

ЮРЛІГА: А ось ви б особисто радили своєму клієнтові удатися до такого інструменту захисту своїх прав, як звернення в комісію при Мінюсті?

Назар Дмитрасевич: Поза всяких сумнівів. Тому, як оскарження в комісію Мінюсту дозволяє швидше, порівняно з судовою тяганиною, захистити права суб'єктів господарювання.

ЮРЛІГА: Земля - найцінніший актив більшості агрогосподарств. В той же час значна частина сільгоспземель перебуває в оренді. Чи існує абсолютно надійний спосіб запобігти спробі "зманити" орендодавців?

Назар Дмитрасевич: Конкуренція є генератором росту економіки. В даному випадку я рахую термін "зманити" некоректним, тому що в першу чергу це право орендодавця - визначати з ким і на яких умовах співпрацювати і очевидно, що він вибере того, хто платить більше і вчасно, а також надає заохочення за співпрацю.

ЮРЛІГА: Які рішення Верховного Суду, на ваш погляд, зробили найбільший вплив на регулювання діяльності агробізнесу останнім часом?

Назар Дмитрасевич : Постанова Верховного Суду в справі № 532/384/16-ц, у якій судом визначений момент укладення договору оренди, а саме з моменту державної реєстрації права оренди. Цим рішенням ВС відійшов від раніше встановленої практики, в якій моментом укладення договору було підписання сторонами усіх істотних умов договору.

Резонансна практика Європейського суду з прав людини в 2018 році у справі "Зеленчук і Цицюра проти України" встановила, що діючий мораторій порушує права громадян, тому Україна повинна ухвалити збалансованіший закон. Сьогодні, Постанов ВС з посиланням, на рішення ЕСПЛ немає, але ВС розглядає справа № 227/1505/18, яке може змінити практику подібних суперечок, з урахуванням рішення ЕСПЛ.

ЮРЛІГА: До чого варто готуватися агробізнесу у зв'язку з озвученими ініціативами про запуск ринку землі? Як ви оцінюєте, чи висока вірогідність активізації спроб "перерозподілу" земельних банків?

Назар Дмитрасевич: Привести документи, що стосуються оренди землі в порядок з метою забезпечення реалізації свого переважного права купівлі орендованої землі, після відміни мораторію.

На мою думку, великого перерозподілу не передбачається, по-перше, тому що великий і середній агробізнес вже готовий до зняття мораторію і вони активно співпрацюють з банківськими установами над залученням засобів для купівлі. По-друге, я вважаю, що тільки 15-20% від орендованого земельного банку підприємств підлягатимуть першочерговому викупу.

ЮРЛІГА: Прем'єр вже озвучив ініціативу про зняття заборони на володіння сільгоспземлями для іноземців і іноземних компаній. Що ви, як юрист, що практикує у сфері АПК, думаєте про можливі наслідки її реалізації?

Назар Дмитрасевич : Станом на сьогодні експертами розглядається більше 20 пропозицій реалізації цієї ініціативи, тому доки не буде наданий законопроект - важко судити про можливі наслідки цієї ініціативи.

Різні країни Євросоюзу по-різному відносяться до цього питання. У одних країнах немає обмежень, а в інших, наприклад Австрії, іноземці можуть купувати землю, у разі отримання дозволу держави. Тому я упевнений, що уряд врахує зарубіжний досвід і виробить збалансовану концепцію.

Дмитрасевич Назар Орестович (05 березня 1981, місто Львів, Україна) - юрист, адвокат, правозахисник.

1981 року народився у місті Львові в сім'ї підприємця.

У 1996 році з відзнакою закінчив школу №2 міста Львова з поглибленим вивченням англійської мови.

У 2003 році закінчив юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка та отримав диплом магістра права. Навчаючись в університеті, пройшов курс та оволодів фаховою юридичною англійською мовою. Вільно володіє англійською та польською мовами.

У 2006 році, склавши іспит в атестаційній палаті Львівської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, отримав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю.

З 2006 року активно займається адвокатською діяльністю.

У 2010-2011 роках працював на посаді заступника директора державного підприємства «Дарницький вагоноремонтний завод» (нині філія «Дарницький вагоноремонтний завод» акціонерного товариства «Українська залізниця»), на якому здійснював оперативне управління підприємством, забезпечував контроль за виконанням державних замовлень і контрактів, а також співпрацю з профільним Міністерством транспорту України, ДАЗТУ та іншими органами влади.

З 2011 року здійснював керівництво низкою підприємств у сфері агропромислового комплексу.

Також, у 2011 році в Національному педагогічному університеті імені Михайла Драгоманова захистив дисертацію на тему «Внутрішній та міжнародний аспекти легітимації радянської влади в Україні в 1917-1922 рр.» та здобув науковий ступінь кандидата юридичних наук зі спеціальності «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових вчень».

У 2013-2015 роках, будучи радником з юридичних питань, здійснював організаційне, правове та матеріально-технічне супроводження діяльності підприємств та їхніх активів.

Впродовж 2015 року представляв інтереси швейцарської компанії Delta Capital S.A. (Дельта Кепітал С.А.) в Україні.

У 2015 році завершив курс навчання у Києво-Могилянській бізнес школі на програмі управлінського розвитку «Менеджмент, мистецтво прийняття управлінських рішень».

З 2015 року повертається до ведення діяльності з управління активами та адвокатської діяльності.

Підготовлено спеціально для Платформи ЛІГА:ЗАКОН
Зв’язатися з редактором

Увійдіть, щоб залишити коментар
Розсилка новин
Підписатись

Ця сторінка також доступна для перегляду українською мовою

Перейти до україніської версії сайту