Ця сторінка доступна рідною мовою. Перейти на українську

Як захистити інтелектуальну власність бізнесу в ЄС?

20 листопада 2013, 14:57
739
0
Реклама

Марія, як може вплинути вступ України в ЄС на правовідносини українських виробників у сфері інтелектуальної власності? Чим це відгукнеться для українських власників торгових марок, які захочуть поставляти свою продукцію за рубіж?

- Для українського бізнесу це, передусім, великі можливості, щоб продавати свою продукцію на території різних країн ЄС. Між тим таким виробникам варто потурбуватися про захист своїх прав інтелектуальної власності. Деякі компанії не реєструють об'єкти права інтелектуальної власності в інших країнах, оскільки не збираються захищати свої права. Але в таких випадках існує зворотний бік медалі. Адже якщо українська компанія виведе на зарубіжний ринок свою торгову марку, а при цьому виявиться, що щось схоже вже зареєстроване на території Німеччини, Франції або усьому ЄС, то, крім того, що вона не зможе реалізовувати свою продукцію, її можуть звинуватити в порушенні прав інтелектуальної власності.

З яким видом продукції можуть виникнути подібні проблеми?

- Це практично будь-яка продукція, адже ринок ЄС досить великий, торгових марок там багато. Проте окремо хотілося б зупинитися на алкогольній і сирній продукції, бо виробники цих ринків можуть зіткнутися і з географічними вказівками. Наприклад, усі ми знаємо, що не можна використовувати слово "шампанське", якщо вино не вироблене в провінції Champagne. Таких продуктів в Європі дуже багато. Зокрема, Франція лобіює масу своїх найменувань. Тому нашим компаніям доведеться враховувати і цей чинник.

Сьогодні в Україні йде боротьба з подібними назвами лише в алкогольній сфері. Але насправді таких питань дуже багато, і вони торкаються, у тому числі, відомих сирів. Наші виробники ще не навчені гірким досвідом, тому поки що ви можете знайти вироблений в Україні "пармезан" і інші види сирів.

З іншого боку, європейські компанії теж заходитимуть на наш ринок, і тут для молочної, алкогольної і іншій харчовій промисловості існують риски жорсткої конкуренції. У таких умовах підприємцям доведеться думати про захист, а інтелектуальна власність виступить одним з головних елементів такого захисту від недобросовісних конкурентів.

Чи припаде нашим підприємцям, виходячи на зарубіжні ринки, реєструвати свою торгову марку окремо в кожній європейській країні? Або для цього існує одна єдина європейська реєстрація товарних знаків?

- Є декілька шляхів. Перший, найважчий, припускає подачу національної заявки в тій країні, яка безпосередньо цікавить виробника, наприклад німецьке або французьке патентне відомство. Другий шлях - це торгова марка Євросоюзу. Перевага полягає в тому, що ви подаєте одну заявку, платите один збір і отримуєте захист своєї торгової марки на території усіх 28 країн ЄС. Проте такий захист не так вже легко отримати. Згідно із законодавством про торгові марки Євросоюзу якщо існують підстави для відмови хоч би в одній країні, то ви дістаєте відмову в реєстрації в усіх країнах.

Які можуть бути основи для відмови в реєстрації об'єктом права інтелектуальної власності?

- В контексті торгових марок найбільш частим ризиком є схожість з іншим позначенням для однорідних товарів або послуг . У контексті промислових зразків, наприклад в алкогольній сфері, важливим елементом є форма пляшки. Досить багато зовнішнього вигляду оригінальних пляшок захищено в ЄС. Тому важливо розуміти, чи зможете ви при виведенні продукції на зарубіжний ринок використовувати ту або іншу форму пляшки. У цьому плані досить сильними скляними заводами славляться французи і іспанці. Вони захищають практично усю свою продукцію. Щоб уникнути подібних проблем багато європейських виробників алкогольної продукції замовляють тару у французьких і іспанських заводів.

Які складнощі можуть виникнути у інших українських імпортерів, окрім алкогольної продукції?

- У сфері фармацевтики якщо українська компанія захоче вийти на європейський ринок, вона повинна буде перевірити, чи запатентована в країні діюча речовина, лікарська форма, спосіб виготовлення або ні. Їм також бажано провести патентні пошуки. Європейські компанії роблять таким чином: до подачі реєстраційних документів і виходу продукції на ринок вони замовляють патентні пошуки і тоді вже приймають рішення про подальше фінансування проекту. До косметики, окрім фармацевтики, ті ж самі вимоги - дуже багато різних упаковок, ексклюзивних технологій вже запатентовано конкурентами. Саме тому конкурентна боротьба в цій галузі дуже висока. У Україні доки дещо інше відношення, оскільки не усі вірять в патентний захист, не усі знають про існування патентних тролів. Тому багатьом українським компаніям при виході на європейський ринок доведеться поміняти своє відношення до питання інтелектуальної власності.

Чи можливі проблеми у українських імпортерів з патентними тролями на території європейських держав?

- Ситуація з патентними тролями в ЄС і США істотно відрізняється від тієї, що має місце бути в Україні. По-перше, у них по-іншому розвинена культура про визнання патентів недійсними. Наші компанії, у яких виникли проблеми з патентними тролями, частенько не вимагають від них компенсації за заподіяного ушкодження, упущеної вигоди . У Євросоюзі ж розвинена практика вимагати компенсацію за недобросовісні дії з реєстрацією об'єктів інтелектуальної власності. Тому там патентні тролі діють трохи інакше. На митниці у вас точно не виникне таких проблем, як в Україні, коли партію звичайних вішалок затримають у зв'язку з наявністю патенту на цей буденний в побуті предмет. На заході патентні тролі - це більше інтелектуальний бізнес, ніж в Україні. Приміром, компанії стежать за практикою IBM і намагаються випередити в патентуванні тих технологій, над якими практикуючі компанії лише працюють.

Як Ви вважаєте, чи чекають іноземні компанії, які захочуть увійти на український ринок під своїм брендом, неприємні сюрпризи з патентними тролями? Приміром, усі ми пам'ятаємо історію з відомими автомобільними брендами, вимушеними, зайшовши в Україну, викупляти свою ж торгову марку, зареєстровану в місцевому патентному відомстві?

- Цілком можливо. Мені також відомі випадки, коли європейські компанії платили місцевим фірмам, що зіграли на випередження і зареєстрували тут відповідні торгові марки. Тому європейцям треба розуміти, що у них є два варіанти. Перший - це спростування такого свідоцтва на підставі введення в оману відносно обличчя виробника. Проте компанії доведеться у такому разі робити вибір - платити гроші юристам, судитися, чекати мінімум півроку по нинішніх реаліях судової системи… чи просто викупити своє право у місцевого троля.

Яку ситуацію із захистом прав інтелектуальної власності можна спрогнозувати, якщо все-таки підписання угоди з ЄС зірветься і Україна опиниться в Митному союзі?

- У такому разі для наших виробників відкриється білоруський і російський ринки, а на територію України зайде безліч компаній з цих країн. Тому конкуренція в Україні також посилиться. Але тут ментальні принципи будуть абсолютно інші. У Росії і Білорусії також існують свої патентні тролі. Тому нашим підприємцям доведеться побоюватися їх, розбиратися в їх діях. Юристи будуть вимушені мониторить, що ж вноситься в митний реєстр Російської Федерації, Білорусії, і, можливо, тоді вже оспорювати ті або інші патенти.

Чи виникатимуть конфлікти між українськими, російськими і білоруськими виробниками на предмет того, що багато хто з них використовує у виробництві елементи, властиві ще радянським товарам, які усе добре пам'ятають і люблять з дитинства? Узяти те ж згущене молоко з характерним біло-блакитним забарвленням і ромбовим візерунком.

- Це можна прогнозувати, адже в Росії є маса випадків, коли радянські торгові марки реєструвалися за певною юридичною особою. Адже в усіх сферах виробництва залишилися пострадянські заводи, з часом приватизовані, і багато торгових марок перейшли до них у спадок. В той же час такі радянські бренди і найменування у своїй продукції використовує маса українських компаній. Узяти, приміром, той же сирок "Дружба".

Тому такі судові розгляди можна сміливо спрогнозувати. Адже нам з росіянами і білорусами є, що ділити. У Росії сьогодні повним ходом йде боротьба за всілякі казкові персонажі, наприклад за Чебурашку, кому цей казковий персонаж все-таки належить - Эдуарду Успенському або "Союзмультфильму" .

Які органи влади в Україні супроводять і допомагають в захисті прав інтелектуальної власності виробників?

- Перший з них - це Державна служба інтелектуальної власності, в підпорядкуванні якої знаходиться Патентне відомство України (Укрпатент). У нашій сфері це, мабуть, найголовніший орган, оскільки ми до нього звертаємося найчастіше, подаємо заявки і отримуємо охоронні документи. Необхідно згадати митну службу, що входить до складу Міністерства прибутків і зборів. Там також працює відділ, що займається інтелектуальною власністю і провідний відповідний реєстр для блокування контрафактних товарів на територію України.

Якщо говорити про захист, то юристи часто звертаються в органи по боротьбі з економічною злочинністю, в компетенцію яких входять перевірки бізнесу відносно незаконного використання об'єктів права інтелектуальної власності. Йдеться про прокуратуру. Також при держслужбі по інтелектуальній власності є так звані державні інспектори, які фактично зводять свою роботу до перевірок програмного забезпечення на підприємствах, правомірності використання музики в кафе і ресторанах.

Чи можна боротися з патентними тролями за допомогою скарг, поданих у вказані Вами органи?

- На жаль, немає. Згідно з українським законодавством патент може бути визнаний недійсним тільки в судовому порядку. Тому навіть якщо за кимось зареєстрований патент, який ми вважаємо неновим, ми все одно зобов'язані звертатися до суду.

Розмовляв Сергій Саченкоголовний редактор сайту ЮРЛИГА

Читайте також репортаж з практикуму Марії Ортинской "Як узабезпечити інтелектуальну власність для бізнесу"?

Залиште коментар
Увійдіть щоб залишити коментар
Увійти

Схожі новини