Люстрація виборних посад та приватних організацій порушує міжнародні стандарти - директорка Департаменту з питань люстрації

Нещодавно Президент Володимир Зеленський зареєстрував у Верховній Раді законопроект про внесення змін до Закону "Про очищення влади". Пан Зеленський пропонує не допускати до влади осіб, які з 23 лютого 2014 року до 19 травня 2019 року обіймали високі посади (від Президента до керівників державних підприємств). Також пропонується до 2024 року не допускати до державних посад суддів, які допустили порушення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що було констатовано у рішенні Європейського суду з прав людини. Крім того, пропонується внести зміни до Закону про адвокатуру, поширивши на адвокатів дію заборон, визначених статтею 1 Закону "Про очищення влади".

Нагадаємо, люстрація триває з 2014 року. Процесом очищення влади та відновлення довіри до державних органів та органів місцевого самоврядування займається спеіально стфорений Департамент з питань люстрації Міністерства юстиції. Серед завдань Департаменту - сприяння недопущенню до влади осіб, які сприяли узурпації влади, підриву основ національної безпеки і оборони України або порушували права і свободи людини. Відповідно до Закону Департамент забезпечує проведення люстраційних перевірок та формує реєстр люстрованих осіб. Директоркою Департаменту є Анастасія Задорожна, з якою ЮРЛІГА і вирішила поспілкуватися з приводу законодавчої ініціативи Президента. Адже, у випадку прийняття запропонованих змін, Департамент муситиме змінити підхід до люстраційного процесу.

- Пані Анастасіє, як відбувається процес очищення влади зараз, хто підпадає під люстрацію, як склалася судова практика?

- Планова перевірка в більшості органів вже завершена. До кінця 2019 року мають завершити перевірку щодо військових посадових осіб Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів військових формувань, крім військовослужбовців строкової військової служби та військовослужбовців служби за призовом під час мобілізації.

Зараз Закон України «Про очищення влади» працює як фільтр до тих осіб, які хочуть прийти на державну посаду, оскільки дія Закону розповсюджується на претендентів, вони також, у разі не проходження люстраційної перевірки, обов'язково її проходять.

В Єдиному державному реєстрі осіб щодо яких застосовано положення Закону України «Про очищення влади» містяться відомості щодо 921 особи.

Багато осіб за час проведення очищення влади звернулися з позовами щодо оскарження застосування до них заборон. У зв'язку з цим в судах України знаходиться цілий пласт справ цієї категорії. Нажаль, Мін'юст бере участь не у всіх судових справах. Нас не завжди долучають до участі в таких справах, адже тоді ми надаємо пояснення і вносимо ясність в ті чи інші спірні питання, а це не завжди потрібно як сторонам, так і суддям. В провадженні Департаменту з питань люстрації більше 40 справ. Це не рахуючи справи, в яких інтереси Мін'юсту представляють територіальні органи. На заразі судова практика щодо вирішення справ по люстрації дуже неоднозначна. Різні суди по різному трактують норми Закону, а тому виносять протилежні рішення.

Як приклад, справа колишнього судді Верховного Суду України Самсіна Ігоря Леоновича, який у період з 16 вересня 2010 року по 11 квітня 2014 року обіймав посаду члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, що відповідає люстраційному критерію, та не подав заяву про застосування заборон у визначений Законом України «Про очищення влади» строк.

Касаційний адміністративний суд виніс рішення на користь Самсіна, а от Велика Палата Верховного Суду погодилася з доводами, зазначеними в апеляційних скаргах Мінюсту та Вищої ради правосуддя, і залишила позов судді без задоволення.

- Чи змінює щось принципово президентський проект?

- Мене дуже тішить, що Президент України переймається процесами люстрації. Однак, проектом пропонується внести суттєві неоднозначні зміни до Закону «Про очищення влади», а також до законів України «Про вибори народних депутатів України», «Про вибори Президента України», «Про місцеві вибори», «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Перше, що потрапляє в око, це розширення переліку посад, щодо яких здійснюється очищення влади. Додано посаду Президента України, Голови Верховної Ради, Першого заступника і заступника Голови Верховної Ради, народного депутата України, а також кандидатів у народні депутати України, кандидатів у депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, районних у містах, сільських, селищних рад, кандидатів на пост Президента, кандидатів на посади сільських, селищних, міських голів та старост у порядку, визначеному законодавством.

Як бачимо, цей перелік доповнено, зокрема виборними посадами та кандидатами на виборні посади.

Чинний Закон навпаки містить виключення щодо проведення люстраційної перевірки щодо виборних посад і це має свої правові підґрунтя.

Питання люстрації безпосередньо порушується в Резолюції Парламентської асамблеї Ради Європи 1096 (1996) про заходи з ліквідації спадщини колишніх комуністичних тоталітарних систем, яка містить Керівні принципи щодо відповідності люстраційних законів та подібних адміністративних заходів вимогам держави, що базується на принципі верховенстві права.

Зазначені Керівні принципи серед іншого визначають, що люстрація не застосовується до виборних посад.

В Законі України «Про запобігання корупції» міститься визначення виборних посад:

«виборні особи - Президент України, народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови.».

Тобто, такі зміни фактично означають, що люстрація буде здійснюватися щодо виборних посад, кандидатів на виборні посади, що не відповідає міжнародним стандартам люстрації.

Ще одна суттєва зміна це те, що президентським проектом фактично додано новий критерій здійснення очищення влади, а саме застосування люстраційних заборон до особи, яка обіймала відповідну посаду і не була звільнена за власним бажанням у період з 2014 року по 2019 рік.

Однак, паралельно необхідно було б внести зміни до статті 1 Закону щодо мети люстрації, що не було зроблено.

Без цих змін виходить, що під дію Закону «Про очищення влади» підпадають особи, які, обіймаючи посади з 2014 року по 2019 рік, сприяли узурпації влади Януковича.

Крім того проектом вносяться зміни до Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», зокрема, не може бути адвокатом особа, яка підпадає під заборони, визначені статтею 1 Закону про очищення влади. Право на заняття адвокатською діяльністю припиняється шляхом анулювання свідоцтва у разі застосування до адвоката заборони, передбаченої статтею 1 Закону «Про очищення влади».

- То ж чи допускається втручання держави в саморегульовані професії: як може відбуватися запропонована люстрація адвокатів?

- Незрозуміло, яким чином має бути з'ясовано, що особа підпадає під люстраційні заборони, адже в чинному Законі серед посад, щодо яких здійснюються заходи з очищення влади (люстрації), не передбачено адвокатів.

Тому, скоріш за все, має бути розроблено окремий порядок проведення люстраційної перевірки щодо адвокатів.

Крім того, одним з міжнародних принципів здійснення люстрації є те, що люстрація не застосовується до посад у приватних або напівприватних організаціях.

Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.

До того ж, адвокатура є незалежною від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб.

Конституція України в статті 59 встановлює, що кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Отже, передбачення заборони бути адвокатом у разі застосування люстраційних заборон може вплинути на незалежність цього інституту.

- Чи дозволяє діюча процедура застосувати запропоновані заборони, чи необхідно розробити новий механізм?

- З аналізу проекту не зрозуміло яким чином буде здійснюватися перевірка осіб, які перебували на посадах в період з 2014 року по 2019 рік, адже наразі перевірка посадовців вже закінчена у всіх органах, крім військовослужбовців, а нової процедури не передбачено. До того ж, як я зазначила вище, окремий порядок проведення люстраційної перевірки має бути встановлено щодо адвокатів.

Запитання ставила і підготувала Марина Ясинська, головна редакторка ЮРЛІГИ.

Також читайте інтерв'ю з пані Задорожною, яке вона дала ЮРЛІЗІ одразу після свого призначення директоркою Департаменту з питань люстрації Міністерства юстиції у 2017 році.