Як розпустити Парламент: пояснення судді

Голова ОАСК Павло Вовк спеціально для ЮРЛІГИ прокоментував політичну ситуацію в країні з правової точки зору
21.05.2019, 16:39
1409
0

https://jurliga.ligazakon.net/ua/news/186338_zelenskiy-oftsyno-vstupiv-na-post-prezidenta--zayaviv-pro-rozpusk-parlamentu

Новообраний Президент Володимир Зеленський на церемонії інавгурації 20 травня заявив, що розпускає Парламент. 21 травня він зустрівся з керівництвом Парламенту та лідерами парламентських фракцій і груп з приводу дострокового припинення повноважень Верховної Ради восьмого скликання та призначення дочасних виборів. На засіданні ішлося про скликання позачергового засідання Верховної Ради для ухвалення змін до чинного виборчого законодавства, зокрема щодо скасування мажоритарної системи та зниження прохідного бар'єра до 3%.

ЮРЛІГА вирішила поцікавитися у представників судової влади (яка уповноважена контролювати додержання законності та обґрунтованості рішень і дій державних органів та посадових осіб, а отже знати закони), що саме відбувається в країні і на що чекати громадянам. На запитання ЮРЛІГИ відповів голова Окружного адміністративного суду м. Києва Павло Вовк.

- Чи є підставою розпуску Парламенту заява Президента?

Підстави дострокового припинення повноважень ВРУ чітко окреслені ч. 2 статті 90 Конституції України і серед них немає такої підстави як заява Президента. Натомість, законодавчо визначеними підставами розпуску парламенту є:

Павло Вовк

1) протягом одного місяця у Верховній Раді України не сформовано коаліцію депутатських фракцій відповідно до статті 83 цієї Конституції;

2) протягом шістдесяти днів після відставки Кабінету Міністрів України не сформовано персональний склад Кабінету Міністрів України;

3) протягом тридцяти днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатися.

Водночас, згідно з вимогами статті 106 Конституції, Президент України на основі та на виконання Конституції і законів України видає укази і розпорядження, які є обов'язковими до виконання на території України.

Тобто, в разі наявності передбачених ч. 2 статті 90 Конституції підстав для дострокового припинення повноважень ВРУ, Президент має право прийняти відповідний розпорядчий документ, наявність якого і є підставою для ініціювання процедури дострокових виборів до парламенту.

- Як, відповідно до законодавства, приймається рішення про розпуск парламенту?

Як я вже окреслив вище, таке рішення приймається Президентом у формі Указу за наявності на це підстав, визначених ч. 2 статті 90 Конституції України.

https://jurliga.ligazakon.net/ua/news/186305_koaltsya-rozpalasya-ale-zelenskiy-ne-zmozhe-rozpustiti-vr

- Чи може Президент розпустити ВР в умовах, коли Парламент має місяць на створення нової коаліції?

Для відповіді на це питання перш за все необхідно встановити, як же згідно чинного законодавства здійснюється те саме «визнання відсутності коаліції», з якого і починається відлік місячного строку на формування нової коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України, як це передбачено ч. 7 статті 83 Конституції України.

Чинне нормативне регулювання не передбачає іншого порядку встановлення обставин, визначених ч.2 статті 90 Конституції України в якості підстав для Президента України достроково припинити повноваження Верховної Ради України, аніж їх констатація у відповідному Указі Президента України. Тобто, прийняттю такого Указу не мають передувати рішення судів або рішення інших органів, які б встановлювали наявність таких обставин.

На мою особисту думку, обставина нещодавнього виходу з коаліції фракції Політичної партії «Народний фронт» не дає початок відліку передбаченого Основним Законом України місяця для формування нової коаліції, адже якщо Президент України вважає, що коаліція перестала існувати раніше, а підстави для такої позиції дійсно мають місце, виключно у своєму Указі він встановлює як довго у Верховній Раді України відсутня коаліція депутатських фракцій та які наслідки це матиме.

Фактично, з моменту прийняття Президентом України відповідного Указу процес створення коаліції депутатських фракцій не матиме жодного юридичного значення.

- Хто може оскаржити указ Президента і в який суд? Чи є повноваження у суду переглядати такі акти Президента?

Чинне процесуальне законодавство чітко регламентує можливість оскарження відповідного указу Президента до Верховного Суду. Оскаржити таке рішення може той, хто вважає, що ним порушуються його права, свободи та інтереси. Очевидно, що в першу чергу це стосується чинних народних обранців.

- Який порядок розгляду таких спорів?

Розгляд таких спорів відбувається у порядку спрощеного позовного провадження Верховним Судом у складі колегії Касаційного адміністративного суду не менше ніж з п'яти суддів. Кодекс передбачає, що розгляд справи може тривати протягом шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі, з можливим подальшим апеляційним переглядом у Великій Палаті Верховного Суду, який, в свою чергу, може тривати і понад як шістдесят днів.

- Чи пов'язані процедури розпуску парламенту з достроковими виборами: окресліть роль суду у розгляді цих питань.

Хоч з першого погляду це так не здається, але судові процеси з розгляду вказаних категорій спорів не є надто пов'язаними. Адже, по-перше, суд не може вжити заходи забезпечення позову, які унеможливлюють або в інший спосіб порушують безперервність процесу призначення, підготовки і проведення виборів.

Більше того, КАС України чітко визначає, що адміністративні справи з так званої виборної категорії спорів мають бути розглянуті у дуже скорочені строки, а саме протягом двох днів у суді першої інстанції, а в окремих випадках на судовий розгляд надається і того менше часу.

Наведене в сукупності свідчить про непов'язаність таких двох процесів як розпуск парламенту та дострокові вибори до нього з точки зору діяльності суду.

- Які повноваження суду в процесі дострокових виборів до ВР?

Процесуально передбачено, що в процесі будь-яких виборів, в тому числі і дострокових виборів до ВР, до суду можуть бути оскаржені:

- рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій, у тому числі Центральної виборчої комісії, членів цих комісій.

- рішення, дії або бездіяльність органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їхніх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, які порушують законодавство про вибори та референдум.

- дії чи бездіяльність кандидатів, їхніх довірених осіб, партії (блоку), місцевої організації партії, їхніх посадових осіб та уповноважених осіб, офіційних спостерігачів від суб'єктів виборчого процесу, що порушують законодавство про вибори чи референдум.

Також предметом оскарження можуть бути питання уточнення списку виборців.

Запитання ставила і підготувала Марина Ясинська, головний редактор ЮРЛІГИ

Підготовлено спеціально для Платформи ЛІГА:ЗАКОН
Зв’язатися з редактором

Увійдіть, щоб залишити коментар
Розсилка новин
Підписатись