15-16 листопада у Києві проходив VII Судовий форум Асоціації правників України. Цьогоріч правники обговорювали тему «Судова система: глобальна та національна трансформація».
В перший день було окреслено шлях до інноваційних судів, ну а 16 листопада присвятили здобуткам судової реформи. Традиційно зі спеціальною доповіддю виступив заступник голови Адміністрації Президента, координатор Ради з питань судової реформи Олексій Філатов. Оскільки реформа започаткована для перебудови системи правосуддя, починаючи з переформатування у трьохланкову систему на чолі з єдиною касаційною інстанцією Верховним Судом, і продовжуючи забезпеченням незалежності та відповідальності кожного судді, О. Філатов цим пояснив необхідність тріади: суд - прокуратура - адвокатура. Законодавець вже переформатував суди, забезпечив відсіювання суддів, спростив вимоги до Генпрокурора, тепер на часі - глобальні зміни самоврядної адвокатури. Своє бачення інституту адміністрація представила у законопроекті № 9055 , який активно критикує сьогоднішня верхівка самоврядування. І поки обговорення законопроектів щодо адвокатури (в Раді їх зареєстровано декілька) триває, О. Філатов спробував донести до аудиторії мотиви втручання в існуючу ситуацію. За його словами, зміни в регулюванні адвокатського самоврядування є нагальними: надавши адвокатам виключних прав на представництво у суді, необхідно закріпити гарантії їх незалежності та впевнитися у можливості притягнення до відповідальності. При цьому інститут дисциплінарної відповідальності має бути збалансованим: пропонується встановити запобіжники, які працюватимуть на користь правосуддя, а не певних інтересів всередині адвокатури.
«Якість будинку правосуддя залежить від будівельного матеріалу, яким є люди», - підсумував координатор реформи.
Зміни в судочинстві відбувались за підтримки наших західних партнерів. Так, австрійський суддя, міжнародний експерт Ради Європи Герхард Райснер нагадав, що законодавство має відповідати Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці ЄСПЛ. Наприклад, запропоновані судом заходи щодо удосконалення процедури звільнення суддів у справі «Волков проти України» стали частиною українського законодавства. Крім того, у Конституції відображені і рекомендації Ради Європи. Влада провела колосальну роботу, - вважає Лорена Бахмайєр-Вінтер, теж міжнародний експерт Ради Європи та професор права Університету Комплутенсе в Мадриді. Вона додала, що самими лиш законами неможливо змінити соціальний контекст, тому в процес реформування і залучили громадськість (хоча участь такого органу як Громадська рада доброчесності у відборі суддів не передбачена у жодній країні). Експерти розуміли ризикованість такої процедури як люстрація, досвід якої вже мали Польща та Вірменія. Але проблему незалежності, корупції та недостатність компетенції необхідно було вирішити.
Докладніше про роль та правила участі у доборі суддів у Верховний Суд розказала Діана Ковачева, доктор міжнародного права та міжнародних відносин, міжнародний експерт Ради Європи. За її словами, реформа має відповідати контексту, адже країни є різні. Отже Громадська рада доброчесності була залучена до конкурсу на певних умовах: мала висловлювати думку лише щодо доброчесності, а не рішень суддів; мала бути оприлюднена методика оцінювання та забезпечено уникнення конфлікту інтересів.
Говорячи про здобутки конкурсу, голова Вищої кваліфікаційної комісії судів Сергій Козьяков зазначив, що велика кількість учасників конкурсу з добору суддів у Верховний та Вищий антикорупційний суди свідчить про довіру юристів до процедури відбору. На жаль, саме у цей день, коли пан Козьяков залишав місце проведення заходу на нього напали - облили зеленкою. У ВККС цей інцидент пов'язують із активною роботою колективу та особистою принциповою позицією пана Козьякова щодо конкурсних відборів та обов'язкового оцінювання суддів всіх судів країни. Наразі цю версію перевіряє Національна поліція, ведуться слідчі дії. У Комісії заявили, що цей інцидент не вплине на позицію щодо проведення конкурсу до Вищого антикорупційного суду та Верховного Суду у найкоротші терміни.
Одна з переможниць минулого конкурсу до Верховного Суду Валентина Данішевська, яка новий суд і очолила, поділилась проблемами, з якими стикаються верховні судді. Так, хоча суд і працює в неповному складі, правосуддя відбувається і за новими правилами, встановленими в оновлених кодексах (застосовуються і нові процедури, і передбачені фільтри), і за старим процесом - при перегляді справ, не розглянутих Верховним Судом України та вищими спецсудами. В. Данішевська зазначила, що кількістьтаких справ майже однакова. Також вона додала, що Велика Палата розглядає 80 справ на тиждень (для порівняння - в Англії подібний орган розглядає 70-80 справ на рік). В. Данішевська розказала і про новий інститут зразкових справ: винесено вже 8 рішень, 6 з них оскаржено до Великої Палати, яка наразі переглянула 3, відповідно вони набрали законної сили (щодо можливості оформити паспорт у формі книжечки, щодо обов'язку виплати пенсій переселенцям, щодо застосування податкових санкцій до підприємств, розміщених в неконтрольованій зоні).
Окремо В. Данішевська зупинилася на передбаченій ратифікованим Протоколом 16 до Конвенції можливості - Верховний Суд отримав право звертатися до ЄСПЛ за консультацією. В. Данішевська зазначила, що такою можливістю вже скористалась Франція: звернення стосується легалізації дітей, народжених в інших країнах сурогатною матір'ю. Отож, зважаючи на рівень піднятих питань, Верховний Суд поки має намір справлятися своїми силами.
Реформа стосується всієї системи судочинства: голова Вищої ради правосуддя Ігор Бенедисюк, який до речі, бере участь у конкурсі до Верховного Суду, розкрив питання переведення суддів апеляційних судів та створення нових окружних судів. Так, до нових апеляцій можна перевести лише суддів, які пройшли кваліфікаційне оцінювання. Для створення нових окружних судів необхідно затвердити їх кількісний склад, над чим працює ДСА. До наступного місяця має бути визначена і структура. Складність полягає утому, що зливатимуться декілька судів. І. Бенедисюк висловив думку і щодо ще однієї складової реформи - Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: судді має бути комфортно працювати, треба забезпечити систематизацію практики. За його словами, розробники мають дати те, що потрібно саме суддям, а не вказувати, з чим працювати. Крім того, ВРП непокоїть питання ініціатив щодо обмеження виплат суддям: рада проти цього, адже «держава, анонсувавши підвищення, вже збирається його обмежити».
Тим не менш, «вперше суддя КСУ може почувати себе суддею Конституційного Суду України: незалежність забезпечена гарантіями від звільнення та повноваженнями», - зазначив суддя КСУ Василь Лемак. Це важливо, адже наразі саме в КСУ вирішуватиметься доля реформи: під питанням і Закон про судоустрій, і взаємозв'язок винагороди судді з кваліфоцінюванням.
Цього року КСУ прийняв вже 9 рішень - нагадав суддя, який вважає, що це немало і зазначає, що задачею КСУ не є визнання законів неконституційними (нагадаємо, останнє рішення стосувалось законності скасування допомоги на дітей). До того ж, суд отримав першу тисячу конституційних скарг, що, на думку В. Лемака свідчить про довіру суспільства. Жоден суддя КСУ не може одноосібно приймати рішення, навіть щодо відкриття провадження: питання вирішує сенат, якщо один з трьох у складі виражає незгоду. Наразі двома сенатами відкрито близько 30 проваджень за скаргами, які можна поділити ан 2 типи: квазісоціальні, та кримінально-процесуальні. До останніх відноситься оскарження заочного притягнення до відповідальності, серед яких є майже ідентичні. Деякі надіслані з-за кордону людьми, «які зневажили Конституцію, але пробують до неї апелювати».
«Очевидно неконституційне рішення буде скасовано. Ми спроможні відмінити будь-яке рішення ВР, в якому наявні ознаки неконституційності», - запевнив суддя.
Якщо КСУ має право скасувати рішення Парламенту, то Велика Палата Верховного Суду - рішення касаційних судів. Про ці та інші повноваження у контексті взаємодії всередині Верховного Суду говорили Богдан Львов, голова КГС, Алла Лесько, суддя КЦС та судді Великої Палати Олег Ткачук, Віталій Уркевич, Всеволод Князєв.
Б. Львов пояснив, що залежно від складності справи розглядаються палатою, об'єднаною палатою або передаються до Великої Палати. Переважно до останньої інстанції звертаються з приводу розмежування юрисдикцій. КГС передав до ВП близько 3 % справ, але через завантаженість палата призначає справи на наступний рік. «Це неприпустимо, адже за такий час спір може втратити сенс», - зазначив Б. Львов.
Як повідомив В. Князєв, з близько 2300 справ, які надійшли до ВП, половина стосується саме визначення юрисдикції.
При передаванні справ до ВС можливі і зловживання, на чому зупинилась Алла Лесько. Так, зустрічаються безпідставні посилання на різну предметну підсудність: наприклад, при стягнені боргу за розпискою вказують на кримінальну підсудність. А. Лесько вважає, що ВП має притягати до відповідальності за подібне зловживання процесуальними правами. Також доцільними були б законодавчі зміни: якщо ВП вже висловилася щодо подібного питання, касаційний суд не зобов'язаний передавати справу на її розгляд.
Про перший день форум читайте тут. Репортажі з попередніх форумів: 2016 рік, 2015 рік, 2014 рік, 2013 рік.
Марина Ясинська, головний редактор ЮРЛІГИ
Фото АПУ
