- Романе Івановичу, юристи декілька днів обговорюють Вашу постанову про скасування податкового повідомлення-рішення зі сплати транспортного податку на «розкішне» авто, називаючи його нестандартним. Як Ви гадаєте, в чому його нестандартність?
- Нестандартність цього рішення у тому, що я пишу тим стилем, який мені до вподоби, і він є простим у розумінні. Я стараюсь писати так, щоб його зрозумів будь-хто.
- Ваша постанова не схожа на типові судові рішення, відсутні блоки цитування норм законодавства. Рішення побудоване на їх аналізі та містить аргументовані логічні висновки. Чому ви не йдете протореним шляхом?
- Суддя не повинен нікого наслідувати, а намагатися виробити власний стиль, за яким його будуть ідентифікувати. Основні критерії до судового рішення: лаконічність, побудова відповідно до вимог, котрі зазначені у процесуальних законах, наявність проміжних висновків та кінцевого та їх взаємозв'язок. Суддя не повинен загромаджувати рішення надмірним цитуванням норм права, оскільки це ускладнює розуміння судового рішення. У рішенні треба посилатись на норми права, які прямо стосуються предмета розгляду. А після кожного цитування суд повинен робити висновок щодо того, для чого він зазначив цю норму права і як вона пов'язана зі спірними правовідносинами. Коли я тільки став суддею, я передивився багато судових рішень на предмет того, стиль написання яких вартий наслідування. Жодний з них мене не влаштовував як суддю і як громадянина, бо часто я не розумів, що суд хоче сказати. І тоді я виробив власний стиль написання судових рішень у всіх процесах (кримінальному, цивільному й адміністративному). Але я постійно стараюсь вдосконалювати стиль з метою, щоб він став ближчим до того, кому я надаю послуги.
- Поясніть коротко, чому Ви задовольнили позов.
- Я задовольнив позов, бо він обґрунтований вимогами закону. Не суд захистив людину, а закон. Суд ж лише нагадує усім, що закон існує і діє. Коли я декілька разів прочитав визначення принципу стабільності, яке міститься у податковому законодавстві, то зрозумів, що хотів сказати законодавець. Він сказав, що держава, приймаючи закони, які регулюють податкові правовідносини, повинна пам'ятати час вступу їх у дію. У даному випадку час набрання чинності та введення в дію можуть бути різними. До речі, принцип стабільності захищає права платника податків і держави. Однак, на мій погляд, визначення цього принципу написано некоректно і могло допускати різні тлумачення. А тому першою підставою задоволення позову є порушення конституційного принципу верховенства права. У чому суть? Бюджетний кодекс України містить норму, що визначає час введення в дію законів, які впливають на показники бюджетних надходжень. Втім, на мій погляд, законодавець допустив певну егоїстичність. Цією нормою права він захистив виключно інтереси держави, а про платника податків свідомо забув. А такими платниками є люди - найбільша цінність суспільства, котрому служить держава. Законодавець сказав, що закони, які зменшують надходження до бюджету (зменшення податку) і прийняті після 15 липня поточного року, вступають у дію не у плановому році, а в наступному після нього. Питання: а як бути у випадку прийняття закону (збільшення податку або встановлення нового) після 15 липня та за декілька днів до нового бюджетного року? От саме на це запитання мені допоміг дати відповідь конституційний принцип верховенство права. А він говорить, що людина не може бути в гіршому становищі, ніж той, хто їй служить.
- Чи витримає це рішення перегляд вищих інстанцій, на Вашу думку?
- Я, приймаючи рішення, ніколи не думаю, яка буде його доля під час апеляційного чи касаційного проваджень. Я вважаю, що краще помилитись, ніж промовчати, перейнявши чиюсь практику. Суддя підписує власне рішення, яке продиктоване його переконанням, на які вплив має тільки закон. Я вірю, що це рішення залишать без змін.
Приймаючи рішення напередодні ухвалення Закону про бюджет (на 2016 рік - ред.), я хотів донести до гаранта Конституції, що не варто його підписувати, оскільки він розрахований на підставі змін до податкового законодавства, які прийняті у грудні, а вступлять у дію лише через рік. Але мене не почули, не почули закон.
- Чи мусять платити податок інші власники авто, які підлягають оподаткуванню?
- Я не можу радити платникам податків платити чи не платити транспортний податок, бо це їхній вибір. Хочу лише сказати, що у разі виявлення порушеного права вони можуть звертатися до суду. І саме їхня позиція у цьому питанні формує судову практику з розгляду податкових спорів. Судді, розглядаючи такі справи, вивчають і вдосконалюють знання податкового законодавства, котре постійно зазнає змін.
- Чи означає це рішення, що з 2016 року оподаткування транспортним податком правомірне?
- З урахуванням рішення, котре прийняв суд під моїм головуванням, транспортний податок у редакції Закону від 2014 року почав би діяти з 2016 року, однак ця норма (ст. 267 Податкового кодексу - ред.) у грудні 2015 року змінилась докорінно. І час вступу її в дію вирішуватиметься сторонами податкових правовідносин, а у разі спору - судом.
Запитання ставила і підготувала Марина Ясинська
