Про проблему, пов'язану з іменними квитками на ж/д транспорт, які у квітні 2013 р. Укрзалізниця вирішила ввести знову, правозахисники попереджали ще минулого року. Фактично, відмічали вони тодістворюється можливість для контролю за пересуванням будь-якої особи, яке може бути використане як для стеження за представниками політичної опозиції, так і за громадськими активістами. Що ж, напевно, вони були недалекі від істини.
Так, нещодавно стало відомо, що усі дані про пасажирівякі подорожували при допомозі ж/д транспорту, заносилися у базу даних Укрзалізниці - Єдину автоматизовану систему управління пасажирськими перевезеннями. Пасажири при цьому не повідомлялися про внесення їх даних в таку базу даних.
Усе це стало темою сьогоднішньої прес-конференції, за участю представників правозахисного сектора, а також держслужби по захисту персональних даних. Відмітимо, що Службою була проведена перевірка, в результаті якої виявлено, що персональні дані збиралися незаконно, оскільки ні Законом "Про ж/д транспорті", ні Правилами перевезення пасажирів же/д транспортом, ні іншими нормативними актами не передбачена необхідність збору і зберігання персональних цих пасажирів (їх імен і прізвищ) у відповідній базі Укрзалізниці. Оскільки ніяких законних підстав для збору такої інформації не було знайдено, на підставі Акту перевірки дотримання вимог законодавства про захист персональних даних Службою було винесено припис про усунення виявлених порушень.
Як відмічає заступник голови Служби Володимир КозакУкрзалізниці запропонували усунути такі порушення до 29 листопада 2013 г. (Службу треба проінформувати до 6 грудня 2013 р.). Проте, Укрзалізниця також може оскаржити таке рішення Служби в суді. Пан Козак не виключає подібної можливості розвитку подій, хоча, виходячи з обставин справи, довести, що ім'я і прізвище, а також інформація про поїздку та ін. не є персональною, буде дуже складне.
У свою чергу Максим Щербатюкпрограмний директор Українського Союзу Хельсінкі з прав людини, відмічає, що готується позов до Укразалізниці. Правозахисник вважає, що зібрані персональні дані пасажирів мають бути знищені, і крім того, Укрзалізницю варто притягнути до відповідальності за її незаконні дії.
Пан Щербатюк стверджує, що іменні ж/д квитки обмежують права громадян. Так, цей механізм з легкістю використовується для контролю за певними категоріями громадян - журналістами, політичними активістами. Приміром, відомий випадок, коли 17 травня в Донецькій області міліціонери витягнули з потягу "Маріуполь-Київ" 30 прибічників В "Свобода", які спрямовувалися на акцію "Вставай, Україно"! у Київ. Складалося враження, що представники правоохоронних органів заздалегідь знали, кого треба знімати з потягу, оскільки називали активістів по імені. І такі випадки неодиничні. Як результат - подібні випадки стали приводом для звертання до Служби по захисту персональних даних, щоб остання провела перевірку на предмет законності використання і збору таких персональних даних, говорить юрист.
Крім того, окремого увага заслуговує питання доцільності введення іменних квитків. Адже в 2007 р. від такої практики відмовилися, оскільки за результатами дослідження проведеного самій Укрзалізницей було визначене, що це далеко на самий афективний спосіб боротьби з перекупниками. Незрозуміла логіка монополіста в цьому питанні, відмічає Роман Головенкокерівник правових проектів Інституту масовою інформацією, член комісії з перевірки Укрзалізниці, адже із спекуляціями можна боротися іншими способами. А ось аргументи відносно того, що таким чином можна вислідити якихось терористів нелогічні, адже злочинці з легкістю можуть скористатися іншим транспортом, для пересування за допомогою якого не потрібно ідентифікуючі дані. Існуюча схема ж тільки створює перешкоди для звичайних громадян.
Оскільки Укрзалізниця не надала коментарів з приводу цієї ситуації, залишається чекати до 29 листопада. Можливо, монополіст вирішить виконати припис Служби, а також знищить зібрану ним інформацію.
Також читайте: Ім'ям України : суд ухвалив відшкодувати збиток пасажирові потягу Hyundai.
