Документ тижня : зміни в Правилах торгівлі цінними паперами

Як повідомлялося раніше, НКЦБФР рішенням від 28.05.2013 р. № 895 затвердила зміни в Правила (умови) здійснення діяльності по торгівлі цінними паперами: брокерської і дилерської діяльності, андеррайтингу, управління цінними паперами. Аналізуючи документ, експерти відмічають декілька моментів в зміненій редакції, що заслуговують на увагу.

Головною новелою Рішення НКЦБФР можна вважати введення в господарський оборот РЕПО, як фінансовій операції по кредитуванню і хеджуванню ризиків. Будучи договірним механізмом фінансування / управління ліквідністю, РЕПО може застосовуватися відносно будь-яких фінансових інструментів,- відмічає Олег Загниткок.ю.н., партнер МЮФ BEITEN BURKHARDT. Втім, регулятор вирішив в порядку експерименту, а може бути, не цілком усвідомлюючи, обмежити РЕПО угоди тільки цінними паперами. На цю думку наводить стилістика ряду доповнень - замість заміни терміну "цінні папери" на "фінансові інструменти" Комісія ввела оборот "цінні папери і інші фінансові інструменти", підкреслюючи дуалізм свого мислення, що зберігається, - мовляв, усе, що не цінні папери - підлягає окремому регулюванню.

Вказівки на необов'язковість другої частини операції РЕПО у разі одностороннього розірвання, на думку експертів, виглядають хорошим побажанням з точки зору документів господарського обороту, за одним важливим виключенням - обов'язків брокера. "Виглядає так, що брокер зможе зажадати додаткове замовлення (і плату) за зворотний викуп, якщо первинні терміни були не дотримані" - вважає О. Загнитко.

За словами фахівців, останні зміни НКЦБФР - це також спроба врегулювати вимоги до договорів РЕПО, що укладаються поза біржею. "Тут треба обмовитися, - відмічає Борис Бидийстарший юрист ЮФ ДЕГА-КОНСАЛТИНГ, - З юридичної точки зору угода РЕПО - це два договори купівлі-продажу цінних паперів з різними термінами виконання, при цьому ціна зворотного викупу враховує заробіток (маржу) сторони такою, що надає грошові кошти на момент його здійснення. Коли про угоду РЕПО говоритися, як про договір позики (кредиту) під заставу цінних паперів, є зважаючи на схожість економічній суті договорів РЕПО і позики, і ігноруються їх юридичні відмінності. З юридичної точки зору угода РЕПО є двома договором купівлі-продажу цінних паперів, як власне це врегульовано відносно угод РЕПО, що укладаються на біржі. Позабіржові ж договори РЕПО будуть відповідно до вимог Комісії складати єдиний договір, що складається з двох пов'язаних частин, - що власне не змінить юридичної суті як договору в цілому, так і його складових - ці частини все одно залишатимуться самостійними зобов'язаннями".

Б. Бидий також звертає увагу на уточнення, що вносяться в п. 4 розділи VIII Правив відносно того, який момент вважати виконанням за договором доручення, що укладається з торговцем ЦБ : тут момент залежатиме від того чи виконує клієнт зобов'язання за розрахунком за ЦБ, що придбавалися, самостійно або користується для цього послугами торговця. Такі уточнення важливі у світлі інших змін, внесених в Правила, а саме виконання торговцем ЦБ функцій податкового агента, покладеними на нього Податковим кодексом.

В цілому, регулярні спроби НКЦБФР поліпшити нормативне регулювання діяльності у сфері торгівлі цінними паперами при практичній відсутності такий (торгівлі), безумовно, заслуговують поваги, вважають юристи.