Нацкоммунуслуг в листі від 31.05.2013 р. нагадує, що відповідно до положень Закону "Про теплопостачання" і нормами Правив користування тепловою енергією відношення купівлі-продажу теплової енергії регулюються шляхом укладення договору купівлі-продажу (постачання) теплової енергії між теплопоставщиком і власником (удома, групи будинків, житлового комплексу) або балансодержателем (ЖЕК, ОСББ, виконавець послуг, що робить послуги з управління і по забезпеченню гарячою водою, опалюванням), а не з кінцевими споживачами - власниками приміщень таких будинків.
У листі відзначається, що оскільки на цей час типова форма договору купівлі-продажу (постачання) теплової енергії не затверджена, такий договір полягає сторонами з урахуванням норм законодавстварегулюючого відношення у сфері теплопостачання, і з дотриманням процедури укладення договорів, певній гл. 53 Цивільного кодексу.
При цьому, як вказується в документі, споживач в контексті Закону "Про житлово-комунальні послуги" отримує не теплову енергію, а відповідну житлово-комунальну/комунальну послугу. Таким чином, стосунки за поданням житлово-комунальних послуг регулюються шляхом укладення договору про надання відповідних послуг між власником або балансодержателем (удома, групи будинків, житлового комплексу) і кінцевими споживачами (власниками приміщень таких будинків).
Відповідно до пункту 8 Правив надання послуг з централізованого опалювання, постачання холодної і гарячої води і водовідведення і типового договору про надання послуг з централізованого опалювання, постачання холодної і гарячої води і водовідведення послуги надаються споживачеві згідно з угодою, оформленою на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалювання, постачання холодної і гарячої води і водовідведення.
Отже, положення типового договору про надання послуг з централізованого опалювання, постачання холодної і гарячої води і водовідведення на правовідносини по купівлі-продажу (постачанню) теплової енергії не поширюються.
