Введення інституту банкрутства фізособи в Україні повинне відбуватися через комплексні зміни в законодавство, з дотриманням балансу інтересів боржників і кредиторів і розробкою механізмів захисту від зловживань, відмічають експерти УКБС за результатами звернень до парламенту про необхідність істотного доопрацювання законопроекту про банкрутство фізичних осіб № 1145який профільний Комітет ВРУ з питань правової політики рекомендує прийняти в I читанні.
Нагадаємо, що Комітет Кивалова також підтримав законопроект через його актуальність. Проте, відзначалося, що необхідно погоджувати ще ряд норм, до того ж, пропонується доповнити документ положенням, згідно з яким забороняється брати кредити особам, визнаним банкротами, упродовж певного часу (приміром, 10 років).
По законопроекту будь-яка фізична особа, що має борг більше 172 тис. грн. (тобто, не менше 150 мінімальних зарплат) і не виплачує його більше 6 місяців, може ініціювати процедуру власного банкрутства. Для цього боржник лише зобов'язаний подати до суду заяву, в якій він обгрунтовує неможливість повернення боргів кредиторам в повному об'ємі, і скласти план погашення боргів з вказівкою переліку боргів, які він визнає і має намір погасити. Таким чином, боржникові надається право вирішувати, кому він віддаватиме борги, а кому - ні. Будь-яка відповідальність за неправильне формування плану погашення боргів, як і можливість кредиторів впливати на цей процес, в проекті відсутній.
Фактично з ухваленням законопроекту виникне цілком легальний спосіб відходу від виконання кредитних і інших грошових зобов'язаньяким користуватимуться недобросовісні боржники. Оскільки буде узаконено неповернення боргів без будь-якої відповідальності, "привабливішим" способом вирішення цього питання, чим стягнення боргів через суд з одночасним арештом майна і рахунків боржника.
Крім того, законопроект порушує баланс інтересів боржників і кредиторів, погіршуючи правове положення останніх в порівнянні з існуючим. Адже по законопроекту вимоги кредиторів по зобов'язаннях, забезпечених запорукою майна фізособи, задовольнятимуться в третю чергуа інші кредити - в п'яту. При тому, що чинний Закон про банкрутство передбачає погашення вимог забезпечених кредиторів за рахунок заставного майна банкрота в позачерговому порядку.
Тому, на думку УКБС, такі норми тільки створять широкі можливості для зловживань, фіктивного банкрутства і узаконення невиконання договірних зобов'язань. Адже особа, маючи заборгованість в 172 тис. грн. і більше, може легко збанкрутіти і після закінчення терміну дії обмежень, встановлених проектом (п'ятирічна заборона реєстрації в якості підприємця, призначення або обрання одноосібним виконавчим органом юлица, придбання майна або отримання грошових коштів в кредит), позбавитися від будь-якої відповідальності по своїх зобов'язаннях, вільно придбаваючи майно і отримуючи кредити надалі. Також ці обмеження не матимуть визначального впливу на запобігання банкрутствам в майбутньому і ефективно діяти на практиці, адже проект не містить механізму практичної реалізації пропонованих новацій.
Наприклад, незрозуміло, на підставі яких вказівок державний реєстратор повинен ідентифікувати фізична особа, що звернулася із заявою об реєстрації як ФОП, як особу, відносно якої існує заборона здійснення такій реєстрації у зв'язку з визнанням його банкротом. Те ж саме торкається і реалізації передбачених в проекті заборон відносно призначення і обрання одноосібним виконавчим органом юридичної особи, відносно здатності придбавати майно або отримувати грошові кошти в кредит, за поданням поручительства і про передачу майна в заставу і так далі
Крім того, враховуючи високий рівень співвідношення споживчих кредитів з середньою зарплатою українців (за оцінками експертів середній розмір споживчого кредиту на одного українця один з найвищих в Європі - близько 800 євро або 3,5 середньої зарплати, при тому, що борг кожного іспанця перед банками складає 2,8 зарплати, британця - 1,7, росіянина - 1,2), ухвалення законопроекту створить істотні риски неконтрольованого масового банкрутства фізичних осіб. А також негативно вплине на функціонування банківської системи в цілому на тлі значного об'єму кредитів, наданих фізичним особам, - 161,8 млрд. грн. (чи близько 20% кредитного портфеля).
Також експерти УКБС відмічають недоцільність запропонованого в законопроекті ототожнення режиму банкрутства фізичної особи і фізособи-підприємця. Режим майна цих двох суб'єктів не є однаковим і процедура банкрутства, відповідно, повинна відрізнятися. Наприклад, така міра, як ліквідація боржника-юрособи або СПД (тобто припинення діяльності суб'єкта, визнаного господарським судом банкротом), взагалі не може бути застосована до фізичної особи. Адже фізособа, на відміну від підприємства, продовжує існувати навіть після визнання його банкротом і надалі може виконувати покладені на нього обов'язки. Крім того, лише нещодавно Законом України № 3795 - VI від 22.09.2011 було чітко розмежовано майно фізичної особи і фізособи-підприємця для розмежування порядку задоволення вимог до фізосіб, не пов'язаних із здійсненням підприємницької діяльності, і вимог до фізосіб-підприємців, які можуть бути повністю або частково задоволені в процедурі банкрутства.
Експерти УКБС відмічають, що за відсутності ефективного механізму реалізації новацій проекту, належної відповідальності за фіктивне банкрутство і обмеження кількості разів, коли боржник може оголошувати себе банкротом (як впродовж окремих проміжків часу, так і впродовж усього життя), законопроект не зробить належної виховної дії на стан фінансової дисципліни серед населення і лише узаконить невиконання боргових зобов'язань.
За інформацією УКБС.
Також читайте: Юристи досі не розуміють, як працювати згідно із законом про банкрутство.
