Комітет з питань економічної політики рекомендує парламенту відхилити проект закону про повернення майна базових галузей економіки, громадян, що знаходяться у власності, і юрособ, у власність держави (націоналізації) № 1039.
При обговоренні члени комітету акцентували увагу на укладенні Головного науково-експертного управління Апарату ВР, в якому відмічено, що за результатами розгляду в першому читанні законопроект доцільно відхилити. Зокрема, експерти вважають, що загальний механізм повернення майна юридичних і фізичних осіб, який спрямований на націоналізацію цілих галузей економіки шляхом включення їх в спеціальну щорічну Державну програму націоналізації, не відповідає ст. 41 Конституціїзгідно якої примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване тільки як виняток, тобто не може носити постійний систематичний плановий характер.
Не відповідає ст. 89 Конституцій і запропоноване в ст. 19 проекту створення спеціальної комісії ВР з питань націоналізації базових галузей економікі і порядок її формування. У цю комісію пропонується включити осіб, які не є народними депутатами (хоча і з дорадчим голосом), зокрема, представників Кабінету Міністрів, Фонду держмайна, власника майна, що націоналізує, представника трудового колективу підприємства, що націоналізує, а це у свою чергу не узгоджується з Регламентом ВР.
На засіданні відзначалося, що в проекті відсутнє визначення "мотивів громадської необхідності" і їх перелікякий, згідно з сенсом ст. 41 Конституції, має бути визначальним для проведення націоналізації як примусового відчуження об'єктів права держвласності. Відзначалося також, що перелік підстав націоналізації не узгоджується з вимогою ст. 41 Конституції про те, що примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване тільки за мотивами громадської необхідності. Зокрема, це стосується таких підстав, як клопотання трудового колективу і оголошення майна загальним надбанням держави, винятковою власністю українського народу, ініціативних заяв юр- чи фізосіб про продаж або передачу державі майна, що належить їм або придбаних ними акцій, паїв, доль в приватизованому майні.
Відносно таких підстав, як приватизація підприємств з порушенням чинного законодавства або за свідомо заниженими цінами, порушення умов приватизаційних угод, то в цих випадках, на думку експертів, доцільно застосовувати механізм націоналізації, а визнання відповідних договорів купівлі - продажі недійсними відповідно до Цивільного кодексу, наприклад, його ст. ст. 228 і 232, як це передбачено в ст. 29 Закону про приватизацію держмайна.
За інформацією ВР.
