О. Тягнибок, М. Головко, А. Мохник подали проект закону про ліквідацію приватних монополій (№ 1250).
Ліквідація приватних монополій - це комплекс заходів добровільно-примусового характеру, здійснювані державою в цілях недопущення і ліквідації монопольного положення физ- і / або юрособи на загальнодержавному і / або регіональному ринку товарів (робіт, послуг).
Монопольним положенням вважається положення физ і / або юрособ (окрім юрособ державної або комунальної форми власності) і пов'язаних з ним осіб, доля яких на загальнодержавному і / або регіональному ринку товарів (робіт, послуг) перевищує 25 % (далі - приватна монополія).
Антимонопольний комітет України щомісячно публікує в ЗМІ і розміщує на своїй сторінці в мережі Інтернет перелік приватних монополій.
Ліквідація приватної монополії може бути добровільною (зменшення долі на ринку до 25 %, або відчуження тієї долі в майні монополії, яка перевищує 25 %) і примусовою (відчуженню підлягає усе майно монополії).
Примусова ліквідація застосовується у разі нездійснення приватною монополією добровільної ліквідації впродовж 3 місяців з дня публікації АМКУ інформації про неї в списку приватних монополій. В день завершення тримісячного терміну право власності на об'єкт примусової ліквідації приватної монополії переходить до держави. Після цього об'єкт примусової ліквідації передається Фонду держмайна.
Якщо колишній власник відмовляється передати об'єкт примусової ліквідації приватної монополії в державну власність, то йому загрожує штраф у розмірі 30 % від ринкової вартості об'єкту примусової ліквідації.
Засоби від проведення добровільної або примусової ліквідації приватної монополії спрямовуються тій особі, яка займала монопольне положення, в розмірі, сплаченому їм за об'єкти добровільної або примусової ліквідації приватної монополії під час їх попереднього придбання. А засоби, отримані понад цю суму, спрямовуються до держбюджету.
