На початку липня парламент прийняв за основу проект закону відносно мінімізації ризиків фізичних осіб на фінансовому ринку і підвищення надійності фінансових установ (№ 10632). Зокрема, згідно з проектом, банкякий притягає вклади і депозити від фізосіб, зобов'язаний на постійній основі розміщувати на своєму веб-сайті актуалізовану інформацію про діючий кредитний рейтинг банку (при його наявності)визначеному за Національною рейтинговою шкалою уповноваженим або визнаним міжнародним рейтинговим агентством, кредитні рейтинги якого використовуються у сфері банківського регулювання і нагляду. Проте, введення обов'язкового кредитного рейтингования банків може привести до маніпуляцій на фінансовому ринку і до спотворення конкуренції, рахують в Асоціації "Український Кредитно-банківський Союз".
Законопроектом передбачається зобов'язати банки отримувати кредитні рейтинги від агентств, які без конкурсу визначатиме Нацбанк. Рейтинги використовуватимуться для розрахунків резерву банку (по відшкодуванню можливих втрат по кредитах), а також при розрахунку зборів до Фонду гарантування вкладів (при оцінці міри ризиків).
На думку експертів Асоціації, вказані розрахунки необхідно здійснювати на базі економічних нормативів НБУ, які відбивають об'єктивний фінансовий стан банківських установ. Суб'єктивна система рейтингования не відбиває реальну ситуацію на финрынке. Це, зокрема, довів приклад рейтингования найбільш потужної фінансової установи США - банка Lehman Brothers. За місяць до дефолту банку, одно з ведучих міжнародних рейтингових агентств присвоїло йому високий кредитний рейтинг. Саме з краху Lehman Brothers і почалася світова фінансова криза 2008-2009 років.
Асоціація також відмічає, що з урахуванням низького рівня фінансової обізнаності населення рядовий споживач не зможе без компетентного роз'яснення зрозуміти складні алгоритми рейтингових показників. Як показує практика, при виборі банку вкладники орієнтуються, передусім, на його репутацію і розмір депозитних ставок, а не на кредитні рейтинги. Крім того, агентства нерідко відкликають свої рейтинги і не несуть відповідальності за надані оцінки, тому обов'язкове рейтингование не зменшить ризиків споживачів.
"З урахуванням того, що в Україні всього сім профільних агентств, попит на їх послуги збільшиться разом з вартістю самих послуг. Це приведе до додаткових витрат з боку банків і, відповідно, до підвищення вартості банківських послуг для споживачів, при тому, що ніяких гарантій обов'язкове рейтингование не дає нікому"- вважає генеральний директор УКБС Галина Олифер.
Джерело: прес-служба УКБС.
