В ніч з четверга на п'ятницю, о 4 годині 13 хвилин, парламент прийняв в другому читанні і в цілому (на базі проекту № 9700) новий Карний процесуальний кодекс. За офіційними даними "за" проголосував 271 народний депутат. Проте, як відмічають ЗМІ, в залі у момент голосування знаходилося значно менше народних обранців, за деякими даними - всього біля 50 чоловік. Опозиція демонстративно покинула зал засідань ще до півночі, не бажаючи брати участі в його прийнятті.
Всього депутати витратили на слухання проекту нового КПК в другому читанні три парламентські дні. До другого читання було внесено 3 тисячі 755 поправок. Переважна більшість з них не були підтримані сесійним залом. Всього було проголосоване в другому читанні 614 статі, в яку пропонувалося внести зміни.
При прийнятті текст найновішого КПК і текст змін до інших законів у зв'язку з його прийняттям були розділені і приймалися як два окремі закони.
Новий КПК кардинальним чином відрізняється від нині чинного. У нім відсутній інститут порушення кримінальної справи - розслідування починається з моменту реєстрації заяви про злочин у відповідному реєстрі. Відсутність формального відкриття (почала) кримінальної справи зробить неможливим оскарження порушення справи (зараз ця можливість є). З моменту реєстрації заяви про злочин особа, що подала заяву, отримує права потерпілого.
Один і той же прокурор "супроводжуватиме" кримінальні справи увесь час впродовж їх розслідування і потім, при розгляді їх судом. Він втрачає право на арешт майна, самостійне обрання будь-якого запобіжного заходу, не зможе дозволяти проведення обшуку в нежитлових приміщеннях, вилучення речей, не зможе усувати з посади.
Дуже важливі зміни передбачає новий КПК у сфері доказів. Для суду мати доказове значення будуть тільки ті свідчення, які надані безпосередньо суду (а не слідчому при розслідуванні справи).
Не знайти в новому КПК інституту додаткового розслідування. Суд, що розглядає справу, зобов'язаний буде винести або звинувачувальний, або виправдувальний вирок.
Абсолютним нововведенням є введення інститутів слідчого судді, карно-процесуальних угод (між обвинуваченим і потерпілим, а також між звинуваченням і захистом) і суду присяжних засідателів. У новому КПК закріплена континентальна модель суду присяжних - він полягатиме як з власне присяжних, так і з професійних суддів. Суд присяжних розглядатиме справи по злочинах, за які передбачено довічне позбавлення волі.
Проте така модель інституту присяжних була розкритикована в парламенті ще при обговоренні нового КПК. Як помітили промовці, вона дуже сильно нагадує інститут народних засідателів, що існував в радянські часи, з його можливістю впливу професійних суддів на інших членів суду.
Сильній критиці при обговоренні піддалося витіснення неадвокатов ("фахівців у сфері права") і родичів обвинуваченого з розслідування і судового розгляду кримінальної справи. По новому КПК захисниками в кримінальних справах можуть виступати тільки адвокати, внесені в спеціальний реєстр. Родичі до захисту притягуватися не будуть в принципі. Поправки, що надають родичам права захисників, в другому читанні депутатами враховані не були. Такий стан речей порушує гарантовану статтею 63 Конституції "прямий захист" - право на захист не саме адвокатами, а на захист як такий взагалі з можливістю особисто вибирати захисника.
Розкритикований в процесі ухвалення закону і статус прокурора в новому КПК. Фактичний процесуальний нагляд прокурора за слідством несумісний з прийняттям згодом цим же прокурором рішення про затвердження звинувачувального акту. Відповідаючи за якість слідства, прокурор, природно, не оцінюватиме свою роботу погано і відмовляти в підписанні акту. Ширші повноваження прокурора в процесуальному нагляді звужують процесуальну свободу слідчого (якщо не зводять її нанівець), якому загрожує карна відповідальність за невиконання прокурорських вказівок.
Бралася під сумнів при обговоренні КПК доцільність розгляду усіх кримінальних справ судами тільки першій інстанції.
Оцінка нового Карного процесуального кодексу в суспільстві, у тому числі в юридичному середовищі, неоднозначна. Одні відмічають його позитивні моменти і вважають, що будь-який новий КПК однозначно краще за діюче, другі відмічають, що новий КПК фактично не містить жодної працюючої окремої процедури, а це обернеться великими проблемами при його застосуванні на практиці. Викривлення процедур завжди працює на користь сильнішого, тобто - на користь влади, що чинить карне переслідування, і добитися дотримання прав людини при застосуванні карно-процесуальної процедури в таких умовах буде дуже складно.
Детальніше про зміст проекту нового КПК ви можете прочитати в наших матеріалах: "Проект КПК : досудове розслідування", "Проект КПК : виробництво в суді І інстанції" , "Проект КПК : апеляційне виробництво у кримінальній справі", "Проект КПК : угоди в карному процесі", "Проект КПК : заходи припинення".
