Народний депутат Валерій Писаренко представив на розгляд парламенту законопроект № 9753 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України відносно участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції". Автор пропонує доповнити ХПК, ГПК і КАС нормами про право суду винести постанову про участь відповідача, експерта, свідка і так далі в судовому засіданні в режимі відеоконференції. Це рішення може бути прийняте як по клопотанню такої особи, так і за ініціативою суду.
Поява законопроекту, його суть і значення порталу ЛІГА :ЗАКОН роз'яснив в короткому коментарі керівник Западно-украинского філії Arzinger, адвокат, LL.M., MILE, Маркіян Мальский :
|
Маркіян Мальский, адвокат, LL.M., MILE, керівник Западно-украинского філії Arzinger |
"На даний момент на розгляді Верховної Ради України знаходиться законопроект, прийняття якого дасть можливість застосування в українському судочинстві можливості участі сторін і інших учасників в судовому процесі в режимі відеоконференції. У зв'язку, з чим передбачені зміни до Цивільного процесуального кодексу, Господарського процесуального кодексу, Кодексу адміністративного судочинства України.
Суть пропонованих нововведень полягає в тому, що відповідні суди (загальній юрисдикції, адміністративні, господарські) отримують право за власною ініціативою або по клопотанню сторони, третьої особи, прокурора, іншого учасника процесу винести постанову про їх участь в судовому процесі в режимі відеоконференції.
Можливість застосування відеоконференції у разі забезпечення належних технічних можливостей може істотно прискорити судовий процес і зменшити витрати на участь в судовому процесі.
Законопроектом не передбачені можливості застосування відеоконференції в карному процесі, хоча, як показує досвід зарубіжних держав, саме при розгляді кримінальних справ використовується в основному режим відеоконференції, що обумовлюється зниженням витрат на транспортування ув'язнених для їх участі в процесі, а також унеможливлює їх втечі.
Доцільно, щоб можливість застосування такої процедури за ініціативою суду була чітко визначена, а процедура, відповідно, застосовувалася за ініціативою учасників процесу і тільки безпосередньо відносно них. Таким чином, хоча ефективність цієї процедури підтверджується зарубіжним досвідом (США, Канада, Великобританія, Австралія, Нова Зеландія, Італія, Німеччина)необхідно більше зважено підійти до її регламентації в законодавстві України".
