Конституційний Суд розтлумачивяк слід розуміти положення ч.ч. 1, 2 ст. 32, ч.ч. 2,3 ст. 34 Конституції.
Зокрема роз'яснено, що таке інформація про особисте і сімейне життя, і чи відноситься така інформація до конфіденційної інформації про особу, а також чи являється збір, зберігання, використання і поширення інформації про особу втручанням в його особисте і сімейне життя.
Інформацією про особисте і сімейне життя, за рішенням КСУ, являються будь-які відомості про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифіковано. Як бачимо, ця інформація цілком відповідає поняттю "Персональні дані" з Закону "Про захист персональних даних".
До такої інформації, виходячи з тексту Рішення відносяться:
- національність;
- освіта;
- сімейний стан;
- релігійні переконання;
- стан здоров'я;
- матеріальне становище;
- адреса;
- дата і місце народження;
- місце проживання і перебування;
- дані про особисті майнові і немайнові стосунки цієї особи з іншими особами;
- відомості про події і явища, що відбувалися або відбуваються в побутовій, інтимній, товариській, професійній, діловій і інших сферах життя особи.
Виключенням є лише передбачена законами інформація, що стосується здійснення повноважень особою, що обіймає посаду, пов'язану з виконанням функцій держави або органу місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень.
Варто також відмітити, Суд підкреслив, що перелік даних, що становлять конфіденційну інформацію, не є вичерпним. Питання про віднесення інформації до конфіденційної повинне вирішуватися у кожному конкретному випадку.
Фактично, Конституційний Суд істотно полегшив ситуацію для тих, хто за родом діяльності підпадає під дію Закону "Про захист персональних даних". Тепер вони зможуть виділити для себе перелік видів інформації, які із стовідсотковою точністю є для держави персональними даними.
