Листом № 10885/7/15-1217 від 29.12.2011 р. Державна податкова служба роз'яснила, що довгострокові договори страхування життя, ув'язнені до 1 квітня 2011 року, підлягають налогоообложению страховиком відповідно до підпункту 156.2.1 Податкового кодексу по ставках, визначених пунктом 151.2 НК (0 %), якщо вони відповідають вимогам підпункту 14.1.52 НК, тобто ув'язнені строком на 5 і більше років, передбачають страхову виплату одноразово або у вигляді аннуитета.
Такі договори не можуть передбачати часткових виплат впродовж перших 5 років їх дії, окрім тих, які здійснюються при настанні страхових випадків, пов'язаних із смертю, хворобою застрахованої особи або нещасним випадком, що привело до встановлення застрахованому обличчю інвалідності I або II групи або встановленню інвалідності особі, що не досягла вісімнадцятирічного віку.
Така позиція податківців обгрунтовується тим, що статтею 58 Конституції визначено: закони і інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або відміняють відповідальність особи.
Нагадаємо, Закон "Про оподаткування прибутку підприємств" втратив силу з 1 квітня 2011 року (окрім пункту 1.20 ), тобто одночасно з набуттям чинності розділу III НК "Податок на прибуток підприємств".
Визначення довгострокового договору страхування життя у вказаному Законі було декілька іншим. Зокрема, довгостроковим вважався договір ув'язнений строком на 10 років і більше, що містить умову сплати страхових внесків (платежів, премій) в течію не менше 5 років.
