У оглядовому листі від 30.12.2011 р. № 01-06/1872 ВХСУ узагальнив практику застосування законодавства у сфері постачання електроенергії.
У вказаному узагальненні особливу увагу Суд приділив питанню визнання недійсними актів різних суб'єктів, що ущемляють права і інтереси суб'єктів господарювання і споживачів, в аспекті осудності справ госпсудам, тобто практики застосування ст.12 ХПК.
Так, акт екологічної, аварійної і технологічної броні електропостачання споживача не є угодою, і не має характеру акту в сенсі статті 20 ХКоскільки не породжує, не змінює і не припиняє цивільних правовідносини. Такий акт є документом, фіксувальним величини електричної потужності і мінімальний рівень споживання, які визначаються вимірами або розрахунковим шляхом, має виключно технічний характер і складається в цілях запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру із-за припинення електропостачання. Таким чином, такий акт не можна визнати недійсним в порядку господарського судочинства.
Також не є актом в розумінні ст.20 ХК рішення постачальника електроенергії про нарахування вартості спожитій електроенергії, що недообліковує. ВХСУ вважає, що по своїй правовій природі такий акт є оперативно-господарською санкцією, а не актом ненормативного характеру.
Відповідно, у разі незгоди із застосуванням оперативно-господарської санкції зацікавлена сторона може звернутися до суду із заявою про відміну такої санкції і відшкодування збитків, заподіяних її застосуванням.
