Міністерство юстиції України 1 квітня 2011 року видало роз'яснення відносно договору довічного утримання, передбаченого главою 57 ГК.
Згідно ст. 744 ГК за договором довічного утримання (відходу) одна сторона (відчужувач) передає іншій стороні (набувачу) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, що має значну цінність, замість чого набувач зобов'язаний забезпечувати відчужувач змістом і (чи) відходом довічно.
У роз'ясненнях Мінюсту висвітлені наступні питання:
- особливості цього договору;
- предмет договору;
- істотні умови договору;
- сторони договору, їх права і обов'язку;
- заміна набувача за договором;
- підстави і правові наслідки припинення договору.
Серед особливостей договору Мінюст виділив такі:
- майно переходить у власність набувача, проте розпоряджатися їм він за життя відчужувача не може, оскільки при нотаріальному посвідченні цього договору накладається заборона на відчуження майна;
- зобов'язання за договором носять особистий характер, оскільки встановлюються відносно конкретної фізособи;
- договір може бути укладений на користь третьої особи (утриманця), якій набувач зобов'язаний надати довічне утримання або відхід;
- договір носить тривалих характер і вимагає від набувача постійного і систематичного виконання своїх обов'язків.
Відносно згаданого вище особистого характеру зобов'язань за договором необхідно відмітити, що ст. 752 ГК передбачена заміна набувача. Вона відбувається внаслідок неможливості подальшого виконання набувачем своїх обов'язків. У такому разі його обов'язки можуть бути передані з відома відчужувача членам сім'ї набувача, які в даному випадку мають пріоритет.
Відмова відчужувача від передачі обов'язків набувача може бути оскаржена в судовому порядку. При цьому суд бере до уваги тривалість виконання договори і інші обставини, що мають істотне значення.
Слід зазначити, що укладення договору довічного утримання - це хороший, а часом і єдиний, спосіб обзавестися власною нерухомістю для тих, хто через свій матеріальний стан не може дозволити собі придбання житла іншими способами (шляхом купівлі або купівлі з іпотечним кредитуванням). З іншого боку цей договір дозволяє самотнім людям похилого віку забезпечити собі відносно благополучне життя.
До речі, деякі ЗМІ приводять статистику про те, що середній період очікування звільнення квартири складає 3 року. Причому це не обов'язково пов'язано із смертю відчужувача. У ряді випадків відчужувач погоджується на переїзд в сільську місцевість, де набувач повинен забезпечити його житлом, а іноді відчужувачі згодні на переїзд і у будинок престарілих.
