Забезпечення безпеки працівників і відвідувачів під час повітряних загроз передбачає належну підготовку приміщень, у яких вони можуть перебувати. Для цього визначено підходи до облаштування безпечних просторів на підприємствах.
Методичні рекомендації, надані ДСНС, покладають організацію відповідних робіт на суб'єктів господарювання, які є балансоутримувачами будівель і споруд. Вони мають визначити придатні приміщення, зібрати вихідні дані, за потреби залучити компетентних фахівців, провести розрахункову перевірку та задокументувати прийняте рішення.
Юристу підприємства важливо розуміти нормативні вимоги до організації безпечних просторів, відповідальність балансоутримувача та правові наслідки їх недотримання. LIGA360 - робочий інструмент для пошуку законодавчих норм і правового обґрунтування рішень у діяльності підприємства. Відкрийте можливості LIGA360 для впевненої правової підтримки бізнесу.
Перевагу рекомендується надавати підвальним і цокольним приміщенням. Водночас використання приміщень вище першого поверху не рекомендується. Для розрахунку площі передбачено показник 1,2 кв. м на одну особу, мінімальна висота приміщення має становити 1,8 м, а внутрішній об'єм - 1,5 куб. м на людину. Також необхідно забезпечити вентиляцію, доступні виходи, засоби зв'язку, запаси води та їжі й аптечку.
Окремо передбачено перевірку стійкості всіх конструктивних елементів, інформування людей про розташування безпечних просторів і зміну рівня загрози. У разі втрати приміщенням захисних властивостей його використання має бути припинено.
Детальніше з рекомендаціями щодо облаштування безпечних просторів на підприємствах можна ознайомитися в повній аналітичній статті.
