Звільнення від сплати судового збору у спорах із державою-агресором залежить від характеру заявленої шкоди та її конкретних наслідків для потерпілого. Об'єднана палата Касаційного цивільного суду Верховного Суду розглянула справу № 202/10424/24 (постанова від 05.10.2026 р.), у якій постало питання щодо необхідності сплати судового збору за позовом до рф про відшкодування шкоди, пов'язаної з окупацією українських територій та привласненням природних ресурсів.
Окреме судове рішення не завжди дає відповідь на всі питання. Важливо розуміти, як формується правова позиція, чи є відступ від попередньої практики та які наслідки це матиме для інших спорів. Саме такий контекст допомагає аналізувати LIGA360. Переконайтеся в цьому на власному досвіді. Скористайтеся тестовим доступом до системи.
Правова проблема полягала у визначенні меж застосування пункту 22 частини першої статті 5 Закону "Про судовий збір". Попередні висновки Верховного Суду допускали необхідність перевірки підстав для звільнення від збору, однак потребували конкретизації щодо умов застосування пільги. Об'єднана палата вирішила не відступати від попередніх позицій, а визначила сукупність необхідних умов, коло осіб, які можуть скористатися пільгою, та особливості доказування за стандартом prima facie. Самого посилання на збройну агресію та загальне порушення майнових інтересів громадян недостатньо.
Більше про нову правову позицію Верховного Суду та її вплив на судову практику - в аналітичному огляді в LIGA360.
