Ця сторінка доступна рідною мовою. Перейти на українську

Чи може ТЦК оскаржити рішення про місце проживання дитини: Верховний Суд пропонує змінити підхід

Реклама

Верховний Суд може змінити підхід до того, чи має ТЦК право оскаржувати рішення суду про місце проживання дитини та її самостійне виховання батьком, якщо таке рішення надалі може бути використане для отримання відстрочки від мобілізації або звільнення з військової служби.

В ухвалі від 12 серпня 2026 року у справі № 725/8568/25 Третя судова палата Касаційного цивільного суду поставила під сумнів раніше сформовану практику та передала справу на розгляд Об'єднаної палати.

Ключове питання: чи достатньо потенційного впливу сімейного рішення на мобілізаційні правовідносини, щоб ТЦК, який не був учасником справи, отримав право на його апеляційне оскарження?

Детальніше про аргументи Третьої судової палати, попередню практику Верховного Суду та можливі наслідки її зміни читайте в повній аналітичній статті "Чи може ТЦК оскаржувати рішення у сімейних спорах: Верховний Суд пропонує змінити практику"

Коли судова позиція змінюється, юристу важливо побачити не лише новий висновок, а й сам момент відходу від попередньої практики. LIGA360 дає змогу швидше відстежувати такі зміни, зіставляти нові позиції з попередньою практикою та оцінювати їхнє значення для роботи у справах. Скоротіть час від появи нової судової позиції до розуміння того, що вона означає для вашої роботи.

Чому ТЦК оскаржує рішення про місце проживання дитини

У практиці Верховного Суду вже застосовувався підхід, за яким рішення про самостійне виховання та утримання дитини батьком може мати значення для отримання відстрочки від мобілізації або звільнення з військової служби.

Звідси випливав і процесуальний висновок: якщо рішення потенційно впливає на мобілізаційні правовідносини, орган, до компетенції якого належать відповідні питання, може мати інтерес у його перегляді.

Зокрема, у постанові від 6 травня 2026 року у справі № 725/9013/25 Верховний Суд визнав можливість ТЦК оскаржувати таке рішення.

Логіка проста: сімейна справа може фактично створити документ, який надалі буде використано для вирішення питання про відстрочку.

Але Третя судова палата пропонує подивитися на проблему інакше.

Право особи, яка не брала участі у справі, на апеляційне оскарження виникає тоді, коли суд безпосередньо вирішив питання про її права, інтереси або обов'язки.

Самої зацікавленості в можливих наслідках рішення недостатньо.

У спорі про місце проживання дитини суд вирішує сімейні правовідносини між батьками та дитиною. Тому можливий зв'язок із ТЦК виникає лише пізніше, якщо рішення буде використане в іншій процедурі - наприклад, для вирішення питання про відстрочку.

Третя судова палата фактично пропонує розмежовувати:

прямий юридичний наслідок рішення - коли суд безпосередньо встановив, змінив або припинив права чи обов'язки особи;

та

опосередкований ефект рішення - коли воно лише може бути використане в майбутньому в інших правовідносинах.

На думку колегії, інтерес ТЦК у сімейному спорі має саме непрямий, похідний та гіпотетичний характер.

Залиште коментар
Увійдіть щоб залишити коментар
Увійти

Схожі новини